Про ситуацію з дефіцитом держбюджету і можливі проблеми з поверненням накопичених під час війни боргів, в колонці академіка НАНУ Богдана Данилишина для РБК-Украина.
Бюджетний дефіцит в І кварталі 2024 р. за оперативними даними казначейства становив 198 млрд грн. Ця сума хоча і є доволі значною, все ж є меншою від дефіциту І кварталу минулого року – 221 млрд гривень (див. таблицю).
Різниця між власними ресурсами і витратами бюджету в поточному році досягла 257 млрд гривень, що знову ж таки не дотягує до аналогічного показника І кварталу 2023 р. – 396 млрд гривень. Нагадаємо, що даний показник обчислюється як сума доходів бюджету, надходжень від приватизації, повернення кредитів, чистого залучення ОВДП за вирахуванням іноземних грантів, видатків бюджету, погашення боргу і надання кредитів. Джерелом покриття цієї різниці є іноземні кредити та гранти.
Основною причиною покращення ситуації з бюджетним дефіцитом у І кварталі 2024 р., порівняно з І кварталом 2023 р., стало збільшення мобілізації доходів до бюджету, які в абсолютному вираженні збільшилися майже на 40% в 2024 р. відносно попереднього року.
Таблиця – Показники бюджетного балансу в І кварталі 2022 – 2024 років, млрд грн
|
Показники бюджету |
І квартал 2022 |
І квартал 2023 |
І квартал 2024 |
|
Баланс державного бюджету |
-55,6 |
-221,4 |
-198,0 |
|
Різниця між власними ресурсами і витратами бюджету |
-176,2 |
-395,9 |
-257,4 |
Джерело: розрахунки автора за даними Державного веб-порталу бюджету для громадян.
У відсотках до ВВП дефіцит Державного бюджету за І квартал 2023 р. складав близько 15% ВВП, а за І квартал нинішнього року – 11,6% ВВП. Тобто знову бачимо позитивну динаміку. І хоча цей дефіцит є непорівняним з дефіцитами мирних років (до 3% ВВП), слід враховувати, що Україна нині змушена нести колосальні видатки на ведення збройної боротьби з агресором. Оборонні видатки бюджету зараз мають пріоритетне значення, а всі інші видатки (переважно на соціально-економічні програми) вимушено фінансуються на мінімально необхідному рівні.
Показово, що Меморандум з МВФ навіть містить показник максимально дозволеної величини т. зв. необоронного первинного дефіциту бюджету - видатків, не пов'язаних з оборонними і процентними виплатами, за мінусом доходів бюджету. Так от, ця величина за підсумками 2024 року повинна бути позитивною і перевищувати 5% ВВП.
Щодо повернення накопичених під час війни боргів, то це, безумовно, у майбутньому стане нагальною проблемою. Розмір державного боргу зараз наближається до 150 млрд доларів. і буде зростати й надалі. Але фактором зменшення гостроти цієї проблеми є реструктуризація зовнішнього комерційного боргу, яка запланована на поточний рік, і реструктуризація боргу офіційним кредиторам у 2026 р. Схвальної оцінки заслуговують і плани Адміністрації США кредитувати України під заставу заморожених російських активів, які будуть конфісковані у випадку незгоди російської влади компенсувати Україні збитки від здійсненої агресії.
Порівняння джерел фінансування бюджетних видатків під час війн в Україні та Ізраїлі і США говорять про те, що Україна значною мірою покладається на податкові джерела надходжень і зовнішню допомогу. Ці два джерела забезпечили фінансування 51% і 28% державних видатків 2023 р. (див. графік). Наприклад, у США за рахунок податків під час І світової війни фінансувалися 21% видатків, а під час ІІ світової війни – 30% видатків.
При цьому США не отримували зовнішньої допомоги. А в Ізраїлі частка зовнішньої допомоги у сумарному фінансуванні війни 1967-1970 рр. становила 22%, порівняно з 28% в Україні. Ізраїль, як і Україна, активно використовував у той час податкові доходи бюджету для покриття потреб військового часу. Частка емісії центрального банку в Ізраїлі становила 20% від загальних джерел фінансування. Тоді, як у США така ж частка під час І і ІІ світових воєн перебувала на рівні 7% і 10%. Нагадаємо, що Україна в 2023 р. не вдавалася до емісійного фінансування дефіциту бюджету.
Показовим є факт низької частки в Україні внутрішніх державних позик – близько 4% від загальних потреб, що сильно контрастує з показниками США під час світових воєн – 75% і 46%. Тобто наша держава недовикористовує потенціал запозичень на внутрішньому ринку, а вітчизняні кредитори (переважно банки) вимагають вкрай високої дохідності за надання у позику своїх коштів уряду. Це свідчить про домінування власних інтересів у банківському секторі України навіть під час війни на виживання, і підтримується це та заохочується високою обліковою ставкою НБУ.
Зараз рівень реальної облікової ставки в Україні перевищує 10% річних, що є безпрецедентним показником для воюючої країни.