Як і коли можна оскаржити рішення МСЕК: пояснення юриста

Зміст

• Куди можна звертатися для оскарження рішення МСЕК
• Особливості адміністративного оскарження рішення МСЕК
• Як оскаржити рішення МСЕК через суд

Куди можна звертатися для оскарження рішення МСЕК

Бувають випадки, коли людина не згідна з рішенням МСЕК – наприклад, коли комісія відмовила у встановленні групи інвалідності взагалі або встановлена група інвалідності не відображає реального стану здоров’я. Тоді актуальним стає питання його оскарження.

На сьогодні існує два основні способи оскарження рішення МСЕК: адміністративний (позасудовий) та судовий, пояснює юрист.

Позасудовий порядок оскарження передбачає, що людина, яка не згодна із рішенням МСЕК, звертається з письмовою заявою про проведення повторного огляду та винесення нового рішення до:

• самої комісії, що прийняла відповідне рішення;
• до обласної чи центральної комісії з письмовою заявою про проведення повторного огляду і винесення нового рішення;
• Центральної МСЕК МОЗ України (якщо прийняте нове рішення комісії вищого рівня не влаштовує людину).

Особливості адміністративного оскарження рішення МСЕК

"Важливо пам'ятати про те, що законодавством встановлений досить невеликий термін оскарження рішення МСЕК – його можна оскаржити упродовж місяця після одержання висновку комісії", - звертає увагу Марина Кахнова.

Письмову заяву складають у довільній формі, проте вона має відповідати вимогам закону "Про звернення громадян".

"У заяві ви маєте викласти свої докази та аргументи, чому ви не згодні із прийнятим рішенням. До заяви доцільно додати всі ті документи, які можуть підтвердити необґрунтованість рішення, що було прийнято МСЕК - це можуть бути копії результатів додаткових медичних обстежень, висновки інших лікарів", - радить юристка.

Фото: Пацієнти у медичному закладі (gettyimages.com)

Комісія, що проводила огляд, має передати у триденний строк після надходження відповідного запиту всі наявні документи на розгляд комісії вищого рівня, яка упродовж місяця проводить повторний огляд заявника і приймає відповідне рішення.

"Звертаю також особливу увагу на те, що у випадку, коли людина намагається оскаржити рішення МСЕК в адміністративному порядку (не звертаючись до суду), комісія вищого рівня має право перевіряти не лише дотримання процедури при прийнятті первинного рішення, але й підставність первинного рішення", - звертає увагу вона.

Це означає, що комісія, яка складається, в тому числі з лікарів, які мають вищу медичну освіту, має право надавати оцінку:

• чи врахувала комісія нижчого рівня всю медичну документацію (медичні дані) особи при прийнятті відповідного рішення;
• чи відповідає встановлена група інвалідності реальному стану здоров'я особи;
• чи відповідають визначені реабілітаційні заходи реальним потребам.

Водночас людина, яка не згодна із рішенням МСЕК, може оскаржити його в суді. При цьому не обов`язково чекати моменту, щоб "пройти" всі рівні комісій – від міської до Центральної МСЕК МОЗ.

"До суду можна звернутися одразу, отримавши рішення, з яким ви не згодні", - зауважує фахівець.

Як оскаржити рішення МСЕК через суд

Судове оскарження рішення МСЕК передбачає звернення людини із позовом до адміністративного суду за місцем свого проживання або за місцем знаходження відповідача (відповідної МСЕК, яка прийняла рішення, з яким позивач не погоджується).

"Ви наділені правом звернутись до суду упродовж 6 місяців з дня отримання рішення МСЕК, яке має бути оскаржене. За наявності обставин, передбачених ст. 5 закону "Про судовий збір" , ви можете бути звільнені від сплати судового збору", - пояснює Марина Кахнова.

Фото: Людина з інвалідністю (freepik.com)

У такому випадку до суду потрібно надати докази, що підтверджують ці обставини - наприклад, для особи з інвалідністю II групи це буде копія відповідного посвідчення.

"В усіх інших випадках, якщо ви подаєте заяву немайнового характеру (та просите суд визнати дії МСЕК неправомірними), сума судового збору становитиме 0,4 розміру прожиткового мінімуму на одну працездатну особу. На сьогодні це 1211 грн 20 коп.", - звертає увагу юристка.

Вона додає: судова практика в подібній категорії справ показує, що орієнтовний строк розгляду таких справ судами першої інстанції становить близько 1 року.

При цьому, як правило, люди, які звертаються до суду для оскарження рішення МСЕК, подають такі докази:

• копії медичних документів;
• копії акту (актів) огляду МСЕК;
• копії документів, що показують, наприклад, історію оскарження рішення МСЕК в адміністративному порядку тощо.

"Особливу увагу потрібно звернути на те, що суд не може здійснювати власну оцінку підставності прийняття певного висновку, оскільки суди не є спеціалізованими установами в медичній сфері і не мають спеціальних знань", - звертає увагу фахівець.

При розв'язанні спору суд у першу чергу перевіряє дотримання медико-соціальною експертною комісією порядку проведення експертизи та основних вимог законодавства, що регулює відповідну сферу.

"Тобто суди не будуть заглиблюватись у вивчення вашої медичної документації, а будуть перевіряти, чи було дотримано при прийнятті рішення МСЕК положення: Інструкції про встановлення груп інвалідності; Постанови КМУ "Питання медико-соціальної експертизи"; Положення про порядок, умови та критерії встановлення інвалідності", - пояснює адкокатка.

Тож, до суду варто звертатись, коли був порушений певний алгоритм дій, які повинні бути виконані МСЕК при огляді людини – наприклад, при прийнятті рішення:

• взагалі не була вивчена медична документація особи;
• не проведені об'єктивно необхідні лабораторні, функціональні та інших методи дослідження;
• людину не опитали, як того вимагає законодавство.

"Крім цього, на практиці також можливі випадки, коли рішенням МСЕК визначається потреба особи в соціальних послугах, що взагалі не передбачені законодавством. Таке рішення так саме може бути визнано судом протиправним та скасоване", - звертає увагу Марина Кахнова.