Про те, які зміни запровадили у процес закупівлі БпЛА від вітчизняних виробників, щоб зробити його максимально прозорим, - у колонці віце-прем'єр-міністра, міністра цифрової трансформації Михайла Федорова для РБК-Україна.
Нещодавно Президент Володимир Зеленський вийшов зі зверненням - держава вже законтрактувала 1 млн дронів. Це була ціль на 2024 рік, яку досягли вже в серпні.
Справжня технологічна революція почалася з Армії дронів, яка дала старт розвитку не тільки ринку БпЛА, а й усього defense-tech. Як результат, 96% дронів, що закуповує держава, - українського виробництва. Тобто Україна активно воює власними інноваціями. Ще у 2022 році всього 7 зразків БпЛА мали державні контракти, цього року понад 100 українських розробників виробляють дрони для ЗСУ.
Загалом в Україні близько 500 компаній виробляють БпЛА, сервіси чи продукти, пов’язані з ними. Це результат формування політики - спрацювали результати ринкової економіки. Ми ухвалили понад 20 революційних нормативно-правових актів, скасували зайві дозволи, збільшили маржинальність і змінили політику так, щоб українські виробники могли масштабуватися.
Паралельно із цим було важливо забезпечити максимальну прозорість державних закупівель і зробити так, щоб виробники заробляли, а держава купувала дрони за найвигіднішими цінами.
Із перших державних контрактів ми почали співпрацювати з антикорупційними органами САП та НАБУ. Надали доступ до CRM-системи, у якій відображаються всі дані по закупівлях дронів, що здійснює Держспецзв’язку в межах Армії дронів. У системі міститься інформація про виробника, вартість БпЛА, деталі контракту.
9 серпня НАБУ опублікувало звіт про зекономлені кошти на закупівлях БпЛА для потреб армії. Так, завдяки співпраці з антикорупційними органами державі вдалося зекономити понад 3,3 млрд грн. Військові додатково отримали 18 413 дронів на загальну суму понад 1,8 млрд грн без збільшення вартості чинних контрактів. А решту коштів - майже 1,5 млрд грн - повернули державі, знизивши ціну без зменшення кількості замовлених дронів.
Як це працює? У березні 2023 року уряд ухвалив постанову, яка збільшила маржинальність для українських компаній з 1% до 25%. Фактично українські виробники отримали можливість заробляти більше, ніж у країнах НАТО, де маржинальність - 17%.
У ринкових умовах собівартість товару може коливатися, а отже, змінюється, фактична маржа. Тож, ураховуючи рекомендації НАБУ, уряд ухвалив постанову - і виробники мають уточнювати, як розраховували ціни, якщо прибуток перевищує 25%. Після перерахунку компанії мають або повернути різницю до бюджету, або допостачати дрони.
Усі дрони закуповують за потребою Сил безпеки і оборони. Тобто всі безпілотники, які закуповують у межах Армії дронів, відповідають запитам військових і потрібні для виконання певних бойових завдань на фронті.
Кожен безпілотник проходить обов’язкову офіційну експертизу ціни. Уряд затвердив відповідну постанову, і кожен дрон вітчизняного виробництва проходить експертизу ціни. Це необхідно для того, щоб БпЛА закуповували за релевантними цінами.
Запровадили CRM-систему для всіх контрактів щодо БпЛА. Це дає змогу в режимі реального часу бачити деталі контракту та статус по всіх закупівлях, доступ антикорупційних органів до системи забезпечує прозорість і підзвітність закупівель.
Впровадили систему управління SAP. Вона відображає процеси контрактування, поставки та відвантаження дронів Силам оборони. Завдяки цьому можна управляти термінами поставки, відстежувати статус передавання дронів від виробника до передової.
Створили supply chain. За рекомендацією НАБУ створили команду, яка займається ціноутворенням у напрямі дронів. У співпраці із журналістами та НАБУ вона досліджує справедливу ціну на дрони українського виробництва. Так, держава може закуповувати дрони за найвигіднішими цінами, а військові, відповідно, отримати більше БпЛА.
Ми напрацювали процес закупівлі в напрямі дронів, і тепер цей же шлях проходять і закупівлі РЕБ та роботизованих платформ.
Ще одне революційне рішення - закупівлі через Prozorro. У лютому уряд ухвалив постанову, яка дозволила закуповувати масові дрони через систему Prozorro. Так, держава вперше почала проводити торги на Мавіки, Аутели, Матрікси та інші масмаркет-безпілотники. Це створює конкуренцію серед постачальників, пришвидшує закупівлі й дає змогу закуповувати дрони за максимально вигідними цінами. На Prozorro для кожного доступна інформація про комплектацію дронів, а от сенситивна інформація про постачальника, суму закупівлі в цілях безпеки залишається прихованою.
Наступний логічний крок - розширення дії постанови на дрони українського виробництва. Уряд ухвалив постанову в липні, а вже 1 серпня оголосили тендер на закупівлю українських FPV-дронів через закритий модуль Prozorro. Податися можуть розробники, які виробляють технологічні безпілотники з використанням машинного зору для донаведення на ціль.
За тими ж правилами, як розвивався ринок БпЛА, ми відкрили ринок РЕБ, наземних роботизованих платформ. Зараз у фокусі - ракети. Президент уже анонсував старт ракетної програми. Ми маємо напрацювання в цьому напрямі, але наразі не можемо про них говорити публічно. Тож продовжуємо шукати новий технологічний геймченджер, яким колись стали дрони.