З одного боку, все просто: оливу слід замінювати тоді, коли це наказує заводська інструкція – тобто під час планового ТО через певну кількість кілометрів. Але в тій же інструкції часто можна побачити деякі додаткові умови, які протирічать першій рекомендації. Від оливи залежить термін служби двигуна, то коли ж треба міняти її?
Коли правильно замінювати моторну оливу в автомобілі, читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані публікації видань Autocar та Autobild.
Чому так важливо, щоб олива в двигуні не працювала більше належного строку? Тому що одна з її головних функцій – захист мотора від передчасного зносу. При тому що багато які з сучасних двигунів дуже чутливі до стану оливи, і у випадку проблем з нею можуть вийти з ладу не колись в майбутньому, а мало не відразу.
Олива, залита в двигун, старішає з кількох причин. Головна з яких – “спрацювання” присадок, тобто втрата їх ефективності. На якості оливи, яка працює в моторі, впливають такі чинники:
Приведені вище чинники різні для різних умов роботи агрегата, відповідно, швидкість старіння оливи – річ нестійка. З іншого боку, вищезазначені чинники порушують прямий зв’язок між старінням оливи і кілометрами, “намотаними” автомобілем. Це підтверджують і самі автовиробники, коли в мануалах згадують про скорочення міжсервісного інтервалу при особливо важких умовах експлуатації авто. Плюс в заводській інструкції часто присутнє застереження про те, що оливу в будь-якому випадку треба замінювати не рідше одного разу на рік.
Чому в таких умовах олива старішає у прискореному темпі? Нетривалі поїздки погані тим, що під час них мотор не встигає прогрітися до робочої температури, і з його внутрішнього об’єму не випаровується конденсат, утворений в перші хвилини через різницю температур “за бортом” і в моторі. Волога змішується з оливою, заважає створенню масляної плівки в парах тертя. Головне ж, що вода у присутності сірки, яка є у пальному і в картерних газах, утворює кислоту, через яку деградує олива, втрачаючи своє лужне число. Через присутність кислоти також активується корозійний знос деталей двигуна, а це один з суттєвіших видів зношення.
Коли двигун подовгу працює на холостому ходу або на малих обертах при русі на малій швидкості, олива в ньому не отримує належного охолодження. При тому що перегрів є ще одним чинником її старіння. Рух важкими дорогами, з повним салоном і багажником підвищують навантаження на деталі циліндро-поршневої групи. Відповідно, зростає температура оливи на поршневих кільця, більше газів з циліндра прорветься в картер, де утвориться кислота, яка старить і оливу, і безпосередньо двигун.
Отже, вказівка замінювати оливу "за одометром" – підхід дещо спрощений, бо за один той самий кілометраж двигун може відпрацювати різну кількість мотогодин. І на додачу олива при тому може зазнати різних навантажень – зокрема, температурних, хімічних.
Зрозуміло, що конструкторам двигунів і виробникам олив ці нюанси відомі. Тому більшість сучасних мастил має певний запас ресурсу присадок, і вони більш-менш успішно захищають типовий двигун пересічного автовласника протягом міжсервісного періоду. Але в кожної марки і сорту оливи цей запас різний, і якщо машина справді експлуатується в особливих умовах, ніхто точно не скаже, коли ресурс присадок буде спрацьовано і олива припинить свій захист.
Тому автомобільні інженери дають такі поради власникам машин, які експлуатуються в умовах, явно ускладнених багатьма чинниками:
Тенденція останніх десятиліть – автовиробники збільшують міжсервісний інтервал, збільшуючи пробіг оливи від заміни до заміни з звичних 10 тисяч кілометрів до 15 – 20-ти, а то й до 25-ти тисяч. З одного боку, це обумовлено бажанням показати майбутнім власникам, що даний автомобіль потребуватиме менше грошей на планові ТО. З іншого – сучасні високоякісні оливи справді можуть ефективно працювати такий термін. (Але, як зазначалося вище, в умовах, близьких до ідеальних.)
Щоправда, треба розуміти, що посил щодо недорогого утримання авто адресовано першому власнику, для якого кінцевий ресурс двигуна не важливий – він продасть машину раніше. Тобто тому, хто експлуатує вживаний автомобіль і хоче відтермінувати капітальний ремонт двигуна якомога далі, можна порадити скоротити строки заміни оливи з 15 – 20 тисяч кілометрів до більш скромних.
Великою мірою саме від оливи залежить, скільки буде служити двигун до капітального ремонту, а то й до повного списання. Тож якщо для вас цей момент важливий, запровадьте для себе ту чи іншу "оливну політику" і неухильно дотримуйтесь її. Міняйте оливу частіше і купуйте максимально якісну з доступних для вас. При тому майте на увазі, що суттєво, на кілька сходинок, перевищувати клас якості (маркування ACEA C2, API SM, API CF) особливого сенсу немає, а для моторів старих моделей це іноді навіть шкідливо. Краще віддати додаткові гроші за більш шанований бренд, адже преміальні оливи справді довше зберігають заявлені властивості, навіть якщо мотор працює у складних умовах.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало, як відрізнити кросовер від позашляховика.