Від сьогоднішнього ранку між Ізраїлем та угрупованням "Хезболла" почав діяти режим припинення вогню.
РБК-Україна розповідає, як сторони його дотримуються, якою є реакція світу, як перемир'я вплине на війну у Секторі Газа і чи перетвориться воно на тривалий мир.
ЗМІСТ
Між Ізраїлем та терористичним угрупуванням "Хезболла" 27 листопада о 4:00 за Києвом розпочалося перемир'я. Воно мало б завершити черговий етап конфлікту між обома сторонами. "Хезболла" починаючи з жовтня минулого року здійснює масовані обстріли Ізраїлю. Аби припинити ці обстріли, Ізраїль розпочав військову операцію проти угруповання на півдні Лівану.
Угода між Ізраїлем і "Хезболлою" передбачає виведення ізраїльських військ з Лівану протягом 60 днів. Водночас військові Лівану візьмуть під контроль територію на півдні країни, щоб гарантувати, що "Хезболла" не відновить там свою присутність.
Бої та взаємні удари між Ізраїлем та "Хезболлою" тривали до останніх хвилин перед перемир'ям. Однак згодом все ж припинилися.
"З набуттям чинності угоди про припинення вогню та відповідно до її положень ЦАХАЛ продовжує бути готовим на своїх позиціях у південному Лівані", – заявив арабомовний речник Армії оборони Ізраїлю Авіхай Адрі.
Він також закликав ліванських цивільних осіб поки що не повертатися на південь Лівану. ЦАХАЛ повідомить їм "безпечну дату повернення додому".
Разом з тим, у першу годину після припинення вогню Reuters засвідчило кілька колон цивільних автомобілів, які прямували на південь Лівану.
Прем'єр-міністр Ізраїлю Біньямін Нетаньяху провів телефонну розмову з президентом США Джо Байденом та подякував йому за "участь у забезпеченні угоди". Перед схваленням угоди Ізраїлем Нетаньяху заявив, що "тривалість припинення вогню залежить від того, що станеться в Лівані".
Прем'єр-міністр Лівану Наджиб Мікаті заявив, що припинення вогню є "фундаментальним кроком" до відновлення стабільності в регіоні. Він також підтвердив зобов'язання свого уряду "посилити присутність армії на півдні" країни.
У розмові з Al Jazeera міністр оборони Лівану Моріс Слім повідомив, що уряд має намір виконувати міжнародні резолюції та направити 10 тисяч військових на південний кордон країни.
Президент США Джо Байден та президент Франції Еммануель Макрон у спільній заяві зазначили, що припинення вогню захистить Ізраїль від загрози підтримуваних Іраном бойовиків "Хезболли" і створить умови для "тривалого спокою".
Вони додали, що Сполучені Штати та Франція працюватимуть, щоб "забезпечити повну реалізацію цієї домовленості" та очолити міжнародні зусилля з "нарощування потенціалу" ліванської армії.
Байден привітав угоду як "хорошу новину", а також сказав, що США очолить нові зусилля для забезпечення перемир'я між Ізраїлем і палестинським бойовим угрупованням ХАМАС у Газі.
Єгипет також привітав припинення вогню як "крок, який може сприяти початку фази деескалації в регіоні". МЗС країни заявило, що угода "має стати прелюдією до припинення ізраїльської агресії в Газі".
Привітав перемир'я і Китай. "Ми підтримуємо всі зусилля, спрямовані на послаблення напруженості та досягнення миру, і вітаємо угоду, досягнуту відповідними сторонами щодо припинення вогню", — заявив речник МЗС Мао Нін.
Туреччина сподівається, що режим припинення вогню в Лівані буде постійним, йдеться в заяві МЗС країни. Анкара також готова надати підтримку для "встановлення внутрішнього миру в Лівані".
Іран, який є головним спонсором "Хезболли", ХАМАСу та інших угруповань, привітав угоду, водночас уже звично звинувативши Ізраїль в "агресії". Речник міністерства закордонних справ Ірану Есмаїл Багаї також підкреслив "рішучу підтримку Іраном ліванського уряду, нації та опору".
Паралельно з операцією в Лівані Ізраїль і надалі веде бойові дії у Секторі Газа проти угруповання ХАМАС. Ця операція стала відповіддю на терористичний напад ХАМАС 7 жовтня 2023 року, в ході якого було вбито понад 1200 ізраїльтян та захоплено у заручники ще близько 250.
Кілька раундів переговорів про припинення вогню між Ізраїлем і ХАМАС поки що не дали результату. 26 листопада держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що деескалація напруги в Лівані за допомогою перемир'я "також може допомогти нам покласти край конфлікту в Газі".
"Зокрема ХАМАС знатиме, що не може розраховувати на відкриття інших фронтів у війні", – сказав Блінкен.
Зі свого боку, представник ХАМАСу Самі Абу Зухрі, реагуючи на угоду між Ізраїлем і "Хезболлою", заявив Reuters, що його організація "цінує" право "Хезболли" укласти угоду, захищаючи свій народ.
Абу Зухрі також повідомив, що ХАМАС готовий досягти перемир'я з Ізраїлем, аби припинити бойові дії в Газі, а також почати повернення Ізраїлю тих заручників, які все ще залишаються живі.
Однак напередодні схвалення угоди з "Хезболлою" Беньямін Нетаньяху заявив, що перемир’я дозволить Ізраїлю "посилити" тиск на ХАМАС і зосередитися на "іранській загрозі".
Наскільки стійким буде перемир'я, залежить від цілої низки чинників. Це політична ситуація в самому Лівані, те, як швидко "Хезболла" буде здатна відновити сили, рівень підтримки з боку Ірану, і зрештою, політика нового президента США Дональда Трампа щодо Близького Сходу. Поки що жодне з протиріч, які призвели до загострення конфлікту, не зникло. Радше вони відкладені. Цілком ймовірно, що двомісячний перехідний період виявиться лише тимчасовою перервою, яка завершиться якраз із набуттям Трампом президентських повноважень.
Ймовірно, як і щодо України, Трамп має власне бачення того, як саме мають бути вирішені численні конфлікти на Близькому Сході. Активні спроби досягти тривалого миру в регіоні, які він робив під час попередньої каденції, фактично не принесли результату. Тож сьогоднішнє перемир'я може стати лише проміжним етапом перед початком нової війни у Лівані, бо ж терористи з "Хезболли" не відмовляються від своєї засадничої мети – знищення Ізраїлю як такого.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна писало, як змінилася ситуація за рік після терористичного нападу ХАМАС на Ізраїль.
Під час написання матеріалу використовувались повідомлення AFP, Al Jazeera, Reuters, The Times of Israel, Al Arabiya, Middle East Eye.