Російський диктатор Володимир Путін не впевнений у своїй здатності "згуртувати еліту" в РФ на тлі ситуації з нещодавнім збройним повстанням найманців ПВК "Вагнера", і з огляду на нездатність Кремля оперативно зреагувати на заколот.
Так вважають аналітики Інституту вивчення війни, передає РБК-Україна, посилаючись на новий звіт ISW.
Експерти зазначають, що Путін і Кремль не змогли оперативно відреагувати на заколот "вагнерівців" 24 червня, залишивши місцевим російським чиновникам можливість приймати рішення щодо наступу найманців на Москву.
Як повідомила газета Washington Post 25 липня, українські та європейські силовики заявили про те, що Путін не віддавав наказів більшу частину дня під час спроби засновника ПВК "Вагнера" влаштувати переворот, попри попередження російських спецслужб про ймовірність заколоту як мінімум за 2-3 дні до цього.
Повідомляється, що російські спецслужби посилили заходи безпеки в кількох стратегічних точках, включаючи Кремль, за кілька днів до заколоту "вагнерівців", проте не вжили жодних інших дій.
Також йдеться про те, що регіональні російські чиновники мали вирішити, як реагувати на повстання, а регіональні військові та співробітники служби безпеки були тими, хто вирішив не намагатися зупинити конвої "вагнерівців" силовим шляхом.
Передбачувана відсутність реакції з боку Кремля та Путіна вказує на те, що російський апарат безпеки, ймовірно, не був готовий до прямого виклику військовому керівництву і, ймовірно, не мав можливості швидко покласти край повстанню, йдеться у публікації.
Також зауважується, що Кремль, ймовірно, усвідомлює, що його параліч "висвітив певний ступінь нестабільності режиму і, схоже, консолідує апарат внутрішньої безпеки Росії в Росгвардії", щоб підготуватися до подальших внутрішніх загроз та продемонструвати рішучість.
У звіті ISW вказується, що нездатність Путіна діяти швидко також свідчить про те, що він не впевнений у своїй здатності згуртувати довкола себе "російську еліту". А також може свідчити, наскільки фракційною стала внутрішньокремлівська політика.
Як заявляв високопосадовець НАТО, неназвані високопоставлені російські політичні діячі в Москві, схоже, готові згуртуватися навколо Пригожина у разі успіху повстання "вагнерівців".
На думку аналітиків Інституту вивчення війни, Кремль, ймовірно, намагається визначити російські "еліти", які були готові стати на бік Пригожина, і розглядає рішення регіональної влади не зупиняти просування найманців "як показник нелояльності".
Так, губернатор Тульської області та колишній глава Сил спеціальних операцій РФ Олексій Дюмін, ймовірно, викликав додаткові підозри через його колишні зв'язки з Пригожиним і його роль у переговорах, які поклали край заколоту, додають експерти.
Засновник ПВК "Вагнера" Євген Пригожин 24 червня звинуватив Міноборони РФ у тому, що російські військові вдарили по тилових таборах його найманців. Тоді він із "вагнерівцями" вирушив у марш на Москву. За день вони взяли під контроль Ростов, а до столиці РФ не дійшли 200 км.
Проте заколот швидко закінчився після переговорів Пригожина із самопроголошеним президентом Білорусі Олександром Лукашенком. Після цього було вирішено відправити Пригожина та частину його бойовиків до Білорусі.
Як неодноразово стверджували офіційні особи України, такий бунт у РФ точно не стане останнім. При цьому представник Головного управління розвідки Міноборони України Андрій Юсов уточнював, що ГУР має інформацію про підготовку нового заколоту в Росії.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.