Гени людини не змінюються під впливом певних обставин. Проте є те, що може привести генетику до сучасних умов - це селекція.
Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів відомий генетик і біогеронтолог, кандидат біологічних наук Олександр Коляда.
Як пояснив вчений, гени не змінюються під час війни, епідемії чи голоду, але пропорція генів в популяції змінитися може.
"І якщо справді пофантазувати, то можна уявити, що певних генетичних рис, які зараз підпадають під знищення, або під лімітацію розмноження через війну, може стати менше", - зазначив він.
Генетик підкреслив, що наразі невідомо, чи будуть умовні генетичні маркери "хоробрості" чи "необачності" втрачатися в ході військових дій. Люди з певними генами в нашій популяції можуть втрачатися, а в наступному поколінні таких рис може бути менше.
"Треба розуміти, що й вклад генетики в хоробрість чи необачність так само треба досліджувати. Однак факт селекції в історії ми спостерігали багато разів", - наголосив Коляда.
Ще один момент - це ймовірна передача майбутнім поколінням певних наслідків війни, наприклад, стрес. Вчений зазначив, що у такому випадку не потрібно шукати коріння в генетиці. Бо наслідки стресу або культурних подій можуть передаватися й без генетики - вихованням, навчанням.
"Це питання добре досліджене на прикладі Голокосту. Там довго шукали певні генетичні наслідки. Їх знайти не вийшло, але ізраїльським авторам вдалося запропонувати цілих п'ять теорій передачі такого впливу на психологічний портрет людини. Впливу саме того, що батьки або пращури пережили через трагедію", - пояснив генетик.
Нагадаємо, раніше ми розповідали, як допомоги людині при стресі та що робити у перші хвилини.
Детальніше про вплив війни на майбутні покоління, коли вчені зможуть уповільнити старіння - читайте в інтерв'ю РБК-Україна з генетиком Олександром Колядою.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.