Іранський опозиціонер Вахід Бехешті: Без Путіна режим в Ірані впаде

Про залежність іранського режиму від Кремля, масові протести, підтримку українців простим іранським народом та неефективність санкцій проти Ірану – в інтерв'ю РБК-Україна розповів іранський опозиціонер, політичний емігрант Вахід Бехешті.

Вахід Бехешті був змушений покинути рідну країну ще 24 роки тому. Оселившись у Лондоні, він продовжив боротися за свободу свого народу вже у еміграції. Навесні цього року він привернув увагу багатьох світових медіа, коли оголосив голодування під офісом МЗС Великобританії – з вимогою внести Корпус вартових ісламської революції (КВІР), головну опору правлячого в Ірані режиму, до списку терористичних організацій.

Голодування тривало 72 дні, аж поки Бехешті не довелося госпіталізувати. Після виходу з лікарні він продовжив боротьбу, має регулярні зустрічі з британськими та зарубіжними посадовцями, але поки не зміг досягти мети, тож обіцяє йти до кінця.

Бехешті повністю підтримує Україну у війні проти російських агресорів та запевняє, що так налаштована і переважна більшість його співгромадян. Повалення режиму Путіна, за його словами, гарантовано принесе користь Ірану – адже без кремлівської підтримки тамтешній режим гарантовано впаде.

Під відео – читайте скорочену текстову версію розмови.

– Масові протести в Ірані були дуже активні минулого року, але на даний момент, здається, вони практично стихли. І це, звичайно, не перші протести в країні, але жодного разу протестувальникам не вдавалося повалити правлячий режим. Чому так?

– Це процес. Якщо повернутися на 20 років тому, можу сказати, навіть на 44 роки тому, в момент, коли відбулася революція 1979 року, через кілька місяців, люди зрозуміли, що сталося, і процес почався. Спочатку жінки, вони мали великий мітинг проти обов'язкового носіння хіджабу і так далі.

Якщо повернутися назад, інтенсивні мітинги і протести, про які ви говорите, почалися в основному 20 років тому і повернулися в 2019 році, коли почався Зелений рух (акції протесту проти фальсифікації виборів, - ред.). Ми бачили гасла і вимоги людей у 2019 році, це було про їхнє голосування, тому що вибори були сфальшовані, вкрали голоси людей.

Їхня вимога була такою. Але коли ми рухаємося до цього часу, вимоги сьогодні, коли ми розмовляємо, дуже радикальні – повалення режиму. Вони вже не хочуть реформ.

Але не забувайте, що іранський режим має підтримку Путіна. Ми думаємо, принаймні, це мій аналіз, що іранський режим заходить в глухий кут у кожному аспекті: фінансово, політично, міжнародно. Але є режим Путіна, який їх підтримує, і є підтримка Китаю.

Іранці борються, звичайно, сім місяців тому, шість місяців тому, вони були дуже, дуже активні на вулиці. Але зараз, кожної п'ятниці ми маємо акції в Систані іі Белуджистані (провінція Ірану, - ред.), в місті Захедан, в різних містах.

Кілька днів тому знову почалися акції в університетах. І я думаю, що дуже скоро ми знову будемо свідками масових протестів на вулицях Ірану.

Іран – це бомба з годинниковим механізмом. У будь-який момент вона може вибухнути.

І всі західні лідери, день за днем, розуміють, що цей режим не може так існувати далі. І мій меседж до них: будьте на правильному боці історії, з іранським народом, а не з урядом, який вбиває свій народ і здійснює всі ці терористичні дії за межами Ірану протягом останніх 44 років, якщо говорити про КВІР.

Послухайте людину, ім'я якої – Олександр Дугін, це мозок Путіна. Він приїжджає до Ірану часто, кожні два місяці, три місяці.

– Зараз?

– Так, і зараз. Він є ідеологом Путіна. І в одному зі своїх виступів, він каже: ідеологічно, ми, російський режим, і режим Ірану дуже поєднані.

Ці два режими не просто підтримують один одного через війну, а через інший аспект, ідеологічно, вони думають, що вони повинні стати чимось єдиним і вони повинні створити велику силу в світі. І це небезпека, з якою ми сьогодні стикаємося. І ось чому я підкреслюю цей дуже важливий сигнал: ми, іранці, та українці повинні бути об’єднані більше, ніж будь-коли, тому що у нас є один ворог, у нас є спільний ворог.

Іранський режим і режим Путіна – це одне і те ж. Якщо Путін впаде, то через кілька місяців іранський режим теж впаде, бо втратить свою основну підтримку.

Тому у цій війні ми разом, і тому я сьогодні тут, щоб принести послання іранського народу українцям і сказати: наші серця з вами, у нас одна війна, у нас один ворог, тому ми повинні бути єдиними, ми повинні міцніше стоять перед цими терористами, ніж будь-коли.

– Чи правильно я розумію, що це двостороннє ірансько-російське співробітництво – це більше про ідеологію, не про гроші, навіть не про технології, а про ідеологію, про створення якогось антизахідного, антиамериканського союзу, щось подібне?

– Це моя точка зору. Можливо, люди цього не бачать, але я слухав Олександра Дугіна. Я його вивчав, тому що треба зрозуміти, як працює розум Путіна. Якщо ви хочете зрозуміти, як працює розум Путіна, вам доведеться зробити два кроки назад, щоб побачити, хто стоїть за Путіним, хто живить його розум.

Коли він приїздить в Іран і говорить з цими муллами, з головним ідеологом іранського режиму, то ви розумієте, що ці хлопці – це більше, ніж фінансова співпраця, вони ідеологічно дуже пов'язані.

– Якщо повернутися до Ірану та іранських протестів, чи можливий, на вашу думку, розкол між іранськими елітами? Я маю на увазі, що деяка частина правлячої іранської еліти може змінити сторону і приєднатися до протестів або підтримати протести і повалити режим.

– Це є. Ви знаєте, ми бачимо, особливо в головному органі - Корпусі вартових ісламської революції, який є основою, що тримає там режим. Ми бачимо, як люди відокремлюються. Саме тому я дуже наголошую на внесенні КВІР до списку терористів. Коли ми вносимо КВІР у список терористичних організацій, то члени КВІР, згору вниз, розуміють, де вони знаходяться, до якої організації вони входять. Тому це буде ще одним великим поштовхом, щоб зробити великий розрив всередині цих терористичних організацій.

Ми всі були свідками, як, здається, шість тижнів тому, близько 10-11 травня, уряд Великобританії оголосив, що… Як називається це збройне угруповання, яке два дні тому (інтерв'ю було записане 26 червня, – ред.)?..

– Група Вагнера.

– Так, тоді британський уряд сказав, що буде вносити групу Вагнера в список терористів. Триває тиск, вони цього ще не зробили, але коли вони сказали, що будуть це робити - я думаю, що один з великих факторів тиску на Вагнера був саме таким, тому що вони побачили: Великобританія буде вносити їх у список терористів, інші країни зроблять це.

Тепер ми бачимо наслідки. Я думаю, якщо ми внесемо КВІР у список терористичних організацій, то через кілька тижнів ми побачимо великий результат.

– Чи є якась об'єднана іранська опозиція, яка, вочевидь, перебуває в вигнанні, і яка змогла би перехопити владу, якщо цей режим колись впаде?

– Ми працюємо над цим. На даний момент існують різні опозиційні групи, але я можу сказати, що наша кампанія, яка станом на сьогодні триває 124 день, була єдиною, яка змогла об'єднати абсолютно різні опозиційні групи. На 66-й день мого голодування ми закликали до великого мітингу усі частини опозиції, які навіть виступають одна проти одної, від крайньо правих до крайньо лівих, правоцентристів, лівоцентристів. Всі вони прийшли до мене і сказали: ми будемо підтримувати вашу мету, вашу вимогу, і ми будемо брати участь у вашому мітингу.

Є різні групи, дуже потужні групи, але ми повинні бути об'єднані і ми працюємо над цим. Ми не далеко від цього, ми близькі.

– Що звичайні іранці знають про війну в Україні і кого вони підтримують, головним чином?

– Я знаходжусь тут, і я людина, яка відома через контакти, які я маю в Ірані. Політичні в'язні, активісти, політики, захисники прав людини, активісти з трудових прав, активісти з питань освіти, спортсмени…

Я можу сказати, що з усіма цими контактами, що я маю в Ірані, я постійно перебуваю на зв'язку. Абсолютна більшість іранців, серця абсолютної більшості іранців – з українцями. Вони ненавидять Росію, вони ненавидять Путіна, тому що вони відчувають цю терористичну діяльність більше, ніж хтось інший у світі. Вони відчувають це плоттю і кров'ю протягом останніх 44 років, тому що вони не бачать верховного лідера цього терористичного режиму в Ірані, як його самого. Вони бачать ляльку Путіна.

Тому їхні серця з українцями. Вони абсолютно підтримують українців у їхній війні, і вони отримують натхнення від українців і від їхнього лідера Володимира Зеленського, який зробив велику роботу. Він міг покинути країну і поїхати в перші три дні. Але він вирішив залишитися, ризикуючи життям, сім'єю і допомагаючи опору. Якби Зеленський поїхав з країни, то ситуація, на мою думку, була би зовсім іншою, ніж те, що ми бачимо зараз. Він вирішив протистояти терористу, і тепер ми бачимо, що відбувається.

Путін думав, що за три дні він прийде і окупує Україну. Через 16 місяців вони програють війну. А зараз є група Вагнера...

– І воєнний переворот або щось на зразок того.

– Ми спостерігаємо великий конфлікт всередині режиму Путіна. Це початок. Це не кінець. Це лише початок чогось. І ми будемо свідками в найближчі тижні, кілька місяців, чогось набагато, набагато більшого, ніж ця подія.

– Завдяки триваючій співпраці з Росією Іран отримує дуже серйозні військові технології. Чи можуть ці технології бути використані в певній перспективі, наприклад, проти Ізраїлю?

– Іранський уряд використовував все, що він мав, і буде використовувати все, що він має проти Ізраїлю. Я думаю, що одним з великих союзників, які ми маємо як іранська опозиція, є Ізраїль.

Перед тим, як приїхати сюди, за два дні до поїздки в Україну, у мене була велика зустріч з Гілою Гамліель (міністр розвідки Ізраїлю, - ред.) в Лондоні. І іранський режим, безумовно, буде використовувати це проти Ізраїлю, і вони повинні усвідомлювати це. І я думаю, що ізраїльська розвідка дуже добре знає про ці сценарії.

– Якщо світ не поставить Росію на місце і агресор зможе досягти хоча б деяких своїх цілей, чи стане це сигналом для Ірану про те, що подібна жорстока агресія може залишитися безкарною?

– Звичайно. І я думаю, що це пробудження для сьогоднішніх світових лідерів. Так, ми бачимо велику допомогу і підтримку українців, але я думаю, що цього недостатньо. Нам потрібно це підштовхнути і ми повинні показати людям, які живуть на цій планеті, що в XXI столітті немає місця для терористів, для диктаторів.

Ми вже пройшли той час, коли Гітлер вирішив піти і захопити половину світу. Тому ми повинні показати, що ця планета може бути кращим місцем без цих терористів і диктаторів.

– Ми бачимо, що, незважаючи на те, що Іран більше 40 років перебував під міжнародними санкціями, він зміг побудувати досить потужний військово-промисловий комплекс. Як Ірану вдалося це зробити?

– Тому я проти санкцій. Санкції не ефективні, тому що іранський режим навчився обходити їх.

Тому я зосереджений на тому, щоб внести КВІР у список терористів. КВІР дорівнює Ісламській Республіці Іран. Це те ж саме. Іранський уряд дорівнює КВІР.

Тож якщо ми внесемо їх до списку терористів, ми встановлюємо належне обмеження для фінансового сектору. Тож китайські компанії, індійські компанії, які в ці дні працюють з іранськими компаніями (а всі вони, 100% з них пов'язані з КВІР), матимуть вибір: працювати з іранськими компаніями, європейськими компаніями або з британськими компаніями. Звичайно, вибір буде очевидним. Вони не захочуть втратити великі доходи через іранців. Тому вони будуть скорочувати свої відносини з іранськими компаніями, а фінансовий сектор буде обмежений. Коли ми встановлюємо належні обмеження на фінансовий сектор, то ми встановлюємо і належні обмеження на терористичні операції за межами країни. Таким чином ми можемо послабити КВІР, а послабляючи КВІР, ви послабляєте весь урядовий іранський режим.

Таким чином, ви надаєте іранському народу більше сили для їхньої революції та повалення режиму. Це станеться, я б сказав, через кілька місяців після того, як ми внесемо КВІР до списку терористів.

– Чи є це єдиним методом тиску на іранський режим, який може бути використаний цивілізованим світом, чи є інші способи?

– Іранський народ покладається на себе, але міжнародна спільнота, міжнародне співтовариство можуть надати велику допомогу.

Звичайно, іранський народ пам’ятатиме ці важкі дні. Хто стоїть поруч з ними, а хто вирішив стати поруч зі їхніми вбивцями, поруч з людьми, які їх придушували протягом 44 років і вбивали їхніх дітей.