Іран передав Росії балістичні ракети, що можуть бути використані проти України.
РБК-Україна пояснює які наслідки матиме такий крок та чого очікувати Україні далі.
Зміст
Держсекретар США Ентоні Блінкен заявив, що Російська Федерація отримала балістичні ракети від Ірану та, можливо, застосує їх проти України протягом наступних кількох тижнів. Іранська місія при ООН офіційно заперечує, що Тегеран постачає свої балістичні ракети до РФ.
Однак член комітету з питань національної безпеки та зовнішньої політики парламенту цієї країни Ахмад Бахшаєш Ардестані заявив, що поставка ракет та безпілотників – це "частина бартеру" з Росією. Конкретна номенклатура поставленого поки що невідома. Однак раніше РФ просила ракети Fath 360, які можуть вражати цілі у радіусі 120 кілометрів.
Рішення Ірану надати Росії балістичні ракети не є спонтанним. Повідомлення від інсайдерів про можливість такого кроку у європейських та американських медіа з'являлися з початку 2024 року. З одного боку, постачання відкладалися через необхідність підготувати персонал.
З іншого, Іран довгий час не йшов на таке підвищення ставок у відносинах зі США. На відміну від "Шахедів", балістичні ракети, що полетять в Україну, можуть завдати серйозних руйнувань, отже змінюють ситуацію на полі бою загалом. Це автоматично створює ще більше напруження зі США.
У свою чергу, позиція Вашингтона важлива для Ірану в контексті подій на Близькому Сході. Ситуація там давно балансує на грані великої регіональної війни.
Нагадаємо, напруження триває з 7 жовтня минулого року, коли ХАМАС здійснив терористичний напад на Ізраїль, а той у відповідь розпочав військову операцію проти терористів у Секторі Газа. На бік ХАМАС став Іран та союзні йому угрупування. Особливо драматичною ситуація стала в серпні цього року, коли в Тегерані було вбито голову політбюро ХАМАС Ісмаїла Ганію. У відповідь на його ліквідацію Іран пригрозив відплатити, однак прив'язав можливість помсти до переговорів Ізраїлю з ХАМАС за посередництва США.
Поки перемовини гальмуються, в Ірані, схоже, остаточно розчарувалися щодо порозуміння із Заходом. Тож надання балістичних ракет – це серед іншого сигнал для США. Що важливо, обмін військовою технікою між Іраном та Росією додає проблем на обох фронтах: і в Україні, і на Близькому Сході.
"В обмін на ракети Іран давно просив технології. Де слабкі місця Ірану: це авіація і це протиракетна оборона та протиповітряна оборона. Ірану цікаві ці речі", – каже в коментарі РБК-Україна головний консультант Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Іван Ус.
Мова йде принаймні про винищувачі Су-35 та комплекси ППО С-400. Обидві країни домовлялися про їх постачання ще минулого року. У американській пресі були повідомлення про перші поставки літаків у квітні цього року, однак Іран офіційно спростовує факт постачань, як і інші подібні випадки.
Балістичні ракети дають Росії додаткові можливості обстрілювати Україну, а російські літаки та ППО посилюють можливості Ірану протидіяти Ізраїлю у потенційній війні.
У відповідь на надання росії балістичних ракет США та Велика Британія оголосили про нові санкції проти Ірану. У санкційному списку Сполучених Штатів – 10 фізичних, 6 юридичних осіб та 4 судна, якими Іран постачав Росії зброю. Також США наклали додаткові обмеження на авіакомпанію Ірану Iran Air.
Великобританія, Франція та Німеччина у свою чергу оголосили про нові санкції проти повітряного транспорту Ірану, включаючи скасування двосторонніх угод з Ісламською Республікою. Втім, окремою проблемою, як і у випадку з Росією, залишається ефективність обмежень.
"Досвід Ірану – це досвід того, як санкції не працюють. І Росії, коли розпочалася повномасштабна війна в стосунках з Іраном, насамперед, цікавий досвід, як обходити санкції", – каже Іван Ус.
"Що серйозного обіцяють, я думаю, що це насамперед посилення контролю за тими санкціями, які є, і найголовніше – вторинні санкції. Бо, як показує досвід, і проти Росії, і проти Ірану можуть бути найбільш дієві саме такі обмеження, тобто санкції проти країн, які будуть щось постачати в Росії або Ірану", – додав експерт.
Так само як і Росія, Іран широко використовує тіньовий флот танкерів для нелегального експорту своїх енергоресурсів на світові ринки. За даними компанії TankerTrackers, тіньовими танкерами у 2023 році Іран в середньому експортував понад 1,7 млн барелів нафти та нафтопродуктів.
З постачанням іранських балістичних ракет для України та союзників постає питання яким чином нівелювати цей чинник та звести шкоду від нього до мінімуму. Один зі способів – надати Україні додаткові комплекси ППО, здатні збивати балістику. Однак наявних у союзників, перш за все Patriot, не вистачає. Не кажучи вже, що їх розгортання потребує часу.
Інший варіант – дозволити Україні бити по платформах на території Росії, з яких іранські ракети запускаються. Наприкінці червня The Washington Post з посиланням на українських чиновників зазначало, що США дозволили Україні використовувати американську зброю для ударів по Росії на відстані до 100 км від кордону. Дозвіл не поширюється на ключові аеродроми у Росії. Також існує заборона на удари більшої дальності. Окрім того, США заборонили бити вглиб Росії британськими ракетами Storm Shadow, оскільки у них використовуються деталі американського виробництва.
На тлі постачань з Ірану у Вашингтоні дискусії про зняття заборони отримали новий імпульс. Президент США Джо Байден 10 вересня заявив, що його адміністрація "працює над цим питанням". На п'ятницю 13 вересня з цього приводу запланована розмова Байдена з прем'єр-міністром Великої Британії Кіром Стармером. Також очікуються тристоронні консультації між Вашингтоном, Лондоном та Києвом в ході спільного візиту в Україну головних дипломатів США та Великої Британії.
За даними Times, ймовірно, питання буде вирішено до зустрічі світових лідерів на Генасамблеї ООН у Нью-Йорку, яка запланована на 22-23 вересня.
Нагадаємо, Україна розглядає різні варіанти відповіді на постачання іранських ракет Росії, включно з розірванням дипломатичних відносин з Іраном.
При написанні матеріалу використовувались публікації Washington Post, CNN, Reuters, TankerTrackers та коментарі головного консультанта Центру зовнішньополітичних досліджень Національного інституту стратегічних досліджень Івана Уса.