Як американці обирають президента, що таке "штати, що вагаються", чи є інші кандидати крім Байдена і Трампа - РБК-Україна відповідає на ключові питання про головні вибори цього року.
П'ятого листопада цього року у США відбудуться президентські вибори. Традиційно вони будуть визначальними для майбутнього не лише самої країни, а й усього світу. Але цього разу ціна перемоги, зокрема для України, особливо висока. Якщо Джо Байден збереже за собою президентське крісло, варто очікувати, що поточна політика Вашингтона щодо Києва залишиться незмінною. Якщо ж Дональд Трамп зможе повернутися до Білого дому, наслідки для України у її протистоянні з Росією будуть непередбачуваними.
Далі – відповіді на основні питання, пов'язані із проведенням президентських виборів у США
Як американці обирають президента?
Що таке "хиткі штати" і як вони визначають долю голосування?
Чому в США завжди говорять лише про двох кандидатів у президенти?
Як відбувається саме голосування?
Чи можуть зняти з гонки Дональда Трампа?
Основна особливість президентських виборів у США – переможцем стає не той, хто набере більшість голосів виборців, а той, за кого проголосує Колегія виборщиків. Така система виборів називається непрямою.
На практиці американські виборці голосують за одного з кандидатів. Після підрахунку голосів на рівні кожного штату визначається переможець, який зможе делегувати певну кількість людей (як правило, активістів партії, яка його висунула) до Колегії виборщиків.
Зараз Колегія виборщиків складається з 538 осіб, отже, для того, щоб стати президентом, кандидат має отримати підтримку щонайменше від 270 із них. Чим більше штат - тим більше у нього виборщиків, але при цьому є помітні викривлення на користь невеликих штатів. Наприклад, у величезній Каліфорнії один виборщик припадає на 600 тисяч виборців, а в малозеселеному Вайомінгу – на 200 тисяч.
Майже скрізь переможець голосування в окремому штаті отримує всі належні цьому штату місця у колегії виборщиків, відрив від другого місця значення не має. Винятки – штати Небраска та Мен.
Така двоступенева система призводить до того, що кандидат, який набрав більшість голосів американців, у результаті може не стати президентом. У США таке траплялося п'ять разів, з кінця 19 століття – двічі. У 2000-ому президентом став Джордж Буш-молодший, який набрав на півмільйона голосів менше за опонента Альберта Гора. А 2016-го Дональд Трамп переміг Хілларі Клінтон, отримавши майже на три мільйони менше голосів загалом по країні.
Виборщики від кожного штату зазвичай голосують за кандидата-переможця у цьому штаті. Траплялися випадки, коли вони віддавали голос за його конкурента, але на результат виборів ці "перебіжки" жодного разу не вплинули.
Більшість штатів у США поділяються на "червоні" та "сині". У "червоних" більшу популярність має Республіканська партія, у "синіх" – Демократична. При цьому симпатії виборців є досить стійкими, за період однієї президентської кампанії їх похитнути майже нереально.
Це означає, що і вести в них активну кампанію немає сенсу, якщо результат виборів наперед зрозумілий. Тим більше, що немає практичного значення, чи набере переможець умовних 55% чи 99% голосів у цьому штаті – все одно він отримає однакову кількість виборщиків від цього штату.
Тому на кожних виборах зазвичай є кілька штатів, що "хитаються", де розрив між кандидатами невеликий і агітація має сенс. Зазвичай такі штати отримують непропорційно велику увагу від кандидатів, на шкоду іншим, особливо в останні тижні перед голосуванням.
Перелік штатів, що "хитаються", плавно змінюється з часом. На виборах-2024 зазвичай виділяють шість: Вісконсін, Мічиган, Пенсільванія, Невада, Арізона, Джорджія.
Винятково мажоритарна система виборів у США, за принципом "переможець забирає все", призвела до історичного домінування лише двох партій: Республіканської та Демократичної. Отже, реальні шанси на перемогу мають лише висунуті ними кандидати. З середини 19 століття президентами США ставали винятково вони.
Тим не менш, у США на президентських виборах зазвичай балотується більше двох осіб, наприклад, на виборах-2020 було представлено десять кандидатів. При цьому кожен штат визначає склад бюлетеня самостійно, висуваючи до претендентів умови на кшталт збору певної кількості підписів або внесення застави (багато кандидатів від малих партій або безпартійних відсіваються вже на цьому етапі).
Як правило, "кандидати від третіх партій" (не Демократичної та не Республіканської) набирають на виборах лічені відсотки або навіть частки відсотка голосів. З 1990-х найкращим "третім" кандидатом був бізнесмен Росс Перо, який набрав на виборах 1992 та 1996 років 19% та 8% голосів відповідно (але такі високі цифри – виняток із правила).
Але в умовах висококонкурентних виборів, подібних до нинішніх, навіть частки відсотка "третіх кандидатів" можуть впливати на загальний підсумок. Наприклад, долю виборів-2000 вирішила Флорида, де Джордж Буш-молодший випередив Альберта Гора лише на п'ятсот із гаком голосів. Практика висування спойлерів (заздалегідь непрохідних кандидатів, єдине завдання яких – відібрати голоси у опонента) в цілому не характерна для американської політики. Але деякі "треті кандидати" на практиці таки можуть зіграти роль таких спойлерів.
На нинішні вибори вже заявилося кілька кандидатів від "третіх сил". Якщо відсіяти зовсім маргінальних політиків, є сенс звернути увагу на ймовірного висуванця Партії зелених Джилл Стайн, для якої це можуть бути вже треті президентські вибори. 2016-го вона набрала трохи більше відсотка голосів загалом по країні, за підсумками тих виборів її звинувачували у зв'язках з Росією, яка нібито надавала їй підтримку. У разі походу на вибори-2024 Стайн відніматиме голоси насамперед у Байдена.
Ще один "третій кандидат" – філософ та політичний активіст Корнел Вест, який іде на вибори як незалежний висуванець. У тих штатах, де він зможе потрапити до бюлетенів, він переважно забиратиме голоси також у Байдена.
Але найпримітніший "третій кандидат" – Роберт Френсіс Кеннеді-молодший, племінник екс-президента США Джона Кеннеді. У минулому – досить відомий адвокат та активіст-еколог, він згодом став озвучувати дедалі більш екстравагантні погляди. Зокрема, під час пандемії коронавірусу він став відомим антивакцинатором, підтримує різні конспірологічні теорії: від впливу 5G-технологій на виникнення раку до звинувачень на адресу Білла Гейтса про його наміри "чіпувати людство".
Кеннеді-молодший спочатку мав намір претендувати на висування від Демократичної партії, але очікувано не знайшов підтримки і тепер іде у президенти як незалежний кандидат. Він не зміг потрапити в бюлетені в більшості штатів, але цілком може вплинути на підсумки виборів в окремих штатах, що "хитаються". У опитуваннях загалом по країні він набирає близько 8-10% підтримки. При цьому, найголовніше, ці голоси він приблизно порівну "від'їдає" і в Байдена, і в Трампа, але пропорція змінюється з часом. Не виключено, що саме "фактор Кеннеді" зрештою стане вирішальним для результату президентських виборів.
Більшість американців голосують традиційно, паперовими бюлетенями на дільниці. Багато дільниць замість урн обладнано спеціальними машинами для зчитування бюлетенів, що значно прискорює їх підрахунок. Також популярні і електронні машини для голосування з тач-скріном. Крім того, дуже поширене дострокове голосування та голосування поштою – останній варіант був особливо популярний на минулих виборах-2020, у розпал пандемії коронавірусу.
Примітно, що при голосуванні виборцю зазвичай не треба показувати паспорт або інший документ, що засвідчує особу, на кшталт прав водія. Достатньо назватися та розписатися – а член комісії звірить підпис з тим, який був поставлений під час реєстрації виборцем та видасть бюлетень. Попередня реєстрація в США є обов'язковою для участі у виборах, за винятком штату Північна Дакота.
Ще одна "фішка" виборів у США - у багатьох штатах виборець може сам вписати в бюлетень кандидата, який йому подобається. Причому будь-кого – в електоральній практиці траплялися приклади голосування і за Міккі Мауса, і за Ісуса Христа. Але іноді "вписаний" кандидат може показати пристойний результат – наприклад, соціаліст Берні Сандерс на виборах-2016 таким чином зібрав понад сто тисяч голосів загалом по країні.
Екс-президенту США та кандидату від республіканців висунуто майже сотню звинувачень у чотирьох кримінальних справах. Незабаром має закінчитися перша із них, про приховування "виплат за мовчання" порнозірці Стормі Деніелс. Але навіть якщо буде затверджено обвинувальний вирок, на можливість Трампа обиратися він не вплине.
По-перше, Трамп, напевно, оскаржуватиме його в судах вищих інстанцій, і ці процеси навряд чи закінчаться до виборів. По-друге, американське законодавство в принципі не забороняє балотуватися в кандидати не лише засудженим, а й тим, хто відбуває реальний термін за ґратами. Так, у 1920 році кандидат-соціаліст Юджин Дебс вів кампанію прямо з в'язниці і в результаті набрав 3,5% голосів загалом по країні. Інші спроби усунути Трампа від виборів, наприклад, через його причетність до штурму Капітолію на початку 2021 року, також не мали успіху.
Парадоксально, у разі визнання винним Трамп, хоч і зможе балотуватися в президенти, але сам голосувати не зможе. Майже у всіх штатах США засуджені у кримінальних справах не мають права голосувати під час виборів.
Нагадаємо, раніше РБК-Україна розповідало про те, в чому звинувачують екс-президента Дональда Трампа і який вплив це матиме на вибори.
Крім того, ми пояснювали, чи Трамп змінив своє негативне ставлення до України.
Читайте також, за рахунок чого Джо Байден може успішно переобратися на другий президентський термін.
При написанні матеріалу використовувалися дані сайту 270towin, The Washington Post, BBC, USA.gov