Що спричинило зростання цін в Україні та коли інфляція піде на спад, – читайте в колонці директора Департаменту монетарної політики та економічного аналізу Національного банку України Володимира Лепушинського.
Нещодавно Держстат оприлюднив дані щодо інфляції в грудні 2024 року. Вона надалі зростала, сягнувши позначки 12% у річному вимірі. Така цифра є високою, зокрема перевищила прогнози НБУ та очікування більшості аналітиків. Для розуміння, що надалі відбуватиметься з цінами, важливо розібратися з причинами такого прискорення.
Основним чинником зростання цін стала рекордно висока температура та посуха влітку й восени. Скорочення врожаю овочів майже на 1/5 призвело до значного зростання їхньої вартості. Ціни на овочі вже зрівнялися у вартості з відповідною імпортованою продукцією.
Внутрішні ціни на зерно на тлі нижчих врожаїв та їхньої недооціненості в попередні періоди також зростали. Це призвело до здорожчання продукції тваринництва (через вищі витрати на корми). Збільшення вартості продовольчої сировини, а також подальше зростання виробничих витрат підприємств на енергозабезпечення й оплату праці стимулювали швидше підвищення цін на оброблені продукти харчування.
Диспропорції на ринку праці, що виникли на тлі дефіциту кваліфікованої робочої сили, призводили до швидкого росту реальних заробітних плат та, відповідно, до проінфляційних ефектів не тільки через вищі витрати бізнесу, але й через пожвавлення попиту. Також на цінах позначилася девальвація гривні, яка відбулася в попередні періоди.
Однак в останні місяці, попри певну девальвацію гривні відносно долара, в цілому курсова динаміка стримувала інфляцію. Причина в тому, що для українського імпорту значно важливіші інші валюти, зокрема євро, відносно якого гривня з осені зміцнювалася.
Всі прогнози мають імовірнісний характер. Розглянемо базовий, тобто той, імовірність реалізації якого перевищує 50%.
Переважна більшість чинників, що генерують інфляцію, мають тимчасовий характер. Приміром, із надходженням на ринок нового врожаю продовольча інфляція почне сповільнюватися. Звичайно, є певна ймовірність, що засушлива погода буде другий рік поспіль. Але такий ризик незначний. Тим більше, що в такому випадку дефіцит вітчизняної продукції компенсує імпорт. Повторення ситуації можливе лише в тому випадку, якщо несприятливі погодні умови матимуть глобальний характер. Імовірність цього є ще меншою.
Вплив вищих витрат на енергію та оплату праці також зменшиться. Витрати на енергозабезпечення переважно вже відобразилися у вартості товарів та послуг. Зарплати зростатимуть, проте темпи уповільняться.
Річний показник інфляції прискорюватиметься до квітня-травня через ефекти бази порівняння. А потім почне сповільнюватися.
Тимчасовість більшості чинників інфляції не має бути приводом для самозаспокоєння. Просто чекати на березі і спостерігати, як повільно знижується інфляція, – це теж стратегія, проте ризикована.
Наприклад, у післяковідний період більшість провідних центральних банків обрали саме її. Але в результаті мусили перейти до суттєвого підвищення ключових ставок для подолання високої інфляції, яка стала викликом, що затягнувся надовго.
Інфляція стає проблемою, коли починають розбалансовуватися очікування щодо майбутньої інфляції. Адже це спричиняє зниження очікуваної реальної дохідності фінансових інструментів у гривні, та в результаті призводить до ще вищої і стійкішої інфляції по факту. За оцінками НБУ, поріг, коли інфляція починає привертати підвищену увагу громадськості, – близько 10%. Його вже пройдено. Тому бездіяльність загрожувала б тим, що інфляція закріпиться на високих рівнях надовго.
Усвідомлюючи ризики прискорення інфляції, НБУ припинив цикл зниження облікової ставки ще в середині 2024 року. А в грудні перейшов до підвищення облікової ставки і натякнув, що продовжить задіювати цей інструмент, щоб приборкати інфляцію.
Інший важливий захід – збереження стійкості валютного ринку. Це не означає, що курс не буде змінюватися взагалі. Він і надалі має реагувати на зміну балансу попиту і пропозиції. Але курсова динаміка в цілому має узгоджуватися з досягненням 5% інфляційної цілі НБУ на прогнозному горизонті. А отже, коливання курсу, в який бік вони б не відбувалися, будуть помірними.
Ресурс для збалансування валютного ринку в НБУ є. Обсяг міжнародних резервів за підсумками року сягнув рекордного рівня. Вони й надалі поповнюватимуться міжнародною допомогою, невизначеність щодо якої на 2025 рік суттєво зменшилася.
Детально про прогноз інфляції, а також заходи НБУ для її приведення до цілі 5% можна буде дізнатися вже 23 січня під час оголошення рішення Правління НБУ щодо облікової ставки.