Ситуація з електропостачанням у найближчі тижні може трохи покращитися. А на початку осені, можливо, відключення будуть мінімальними чи їх взагалі не буде. Але ближче до зими дефіцит електроенергії знову збільшиться. При цьому збільшення імпорту не убезпечить країну від вимкнення світла. Докладніше – у матеріалі журналіста РБК-Україна Юрія Дощатова.
Зміст
Україні доведеться жити ще кілька тижнів в умовах досить жорстких обмежень електропостачання. Основні причини - спека, ліміти імпорту, ремонти у системі генерації та слабка економія електроенергії.
Заклик влади "заощаджувати світло" за рахунок відмови від використання кондиціонерів не спрацював. Джерела РБК-Україна в уряді кажуть, що ефект відмови від охолоджувальної техніки несуттєвий. Поки що економлять за рахунок кондиціонерів в основному в структурах влади. "На нарадах у держструктурах сидиш як у лазні, а приходиш у комерційну компанію – все гаразд, кондиціонери працюють", - сказав один із співрозмовників видання.
Але прем'єр-міністр Денис Шмигаль очікує, що ситуація з відключеннями світла може покращитися вже у третій декаді липня. "У двадцятих числах липня розраховуємо на покращення ситуації. Завершаться ремонтні роботи на деяких об'єктах генерації, що збільшить потужність енергосистеми. Таким чином відключення будуть не такими тривалими", - заявив Шмигаль на початку поточного тижня.
Поки що максимальні відключення побутових споживачів від електроенергії можуть становити від 12 до 16 години на добу. Це якщо відключаються чотири черги споживачів. До речі, 5 черг одночасно поки що не відключали жодного разу. Якщо це станеться, то подача електроенергії скоротиться до 4 годин на добу. Ну а якщо відключити доведеться шість черг, то практично всі побутові споживачі залишаться без світла.
Відключення трьох черг, за інформацією Укренерго, означає ймовірність відсутності світла до 12 годин; відключення двох черг – до 8 годин; однієї черги – до 4 годин на добу.
До кінця липня справді будуть завершені основні ремонти на об'єктах генерації і дефіцит електроенергії зменшиться. А вже у вересні спека спаде і відключення, можливо, взагалі перестануть застосовувати, каже директор Центру досліджень енергетики Олександр Харченко.
Але такий період триватиме максимум місяць-два – у листопаді без відключень не обійтись. Так вважають і експерти, і представники уряду, і великих українських енергокомпаній, із якими спілкувалося РБК-Україна.
До кінця осені ситуація знову ускладниться, навіть якщо виправдаються всі очікування щодо відновлення зруйнованих ТЕС та встановлення розподіленої генерації.
РБК-Україна вже писало про перспективу відновлення енергосистеми до кінця року. Ситуацію може покращити запуск пошкоджених об'єктів, встановлення нових газотурбінних та газопоршневих електростанцій та збільшення імпорту електроенергії.
Відновлювальні роботи на ТЕС продовжуються, але деталей про те, який обсяг генерації можна буде повернути до зими, поки що немає. Експерти не змінюють свій прогноз – навіть за оптимістичним сценарієм це буде не більше 2 ГВт, тоді як через обстріли втрачено понад 9 ГВт.
Огляд ліній електропередач в Україні (фото: Getty Images)
По розподіленій генерації прогнози теж поки що залишаються актуальними - 1ГВт нових потужностей вже до кінця року. Співрозмовники, які безпосередньо ведуть переговори щодо придбання відповідної техніки, кажуть, що це цілком реальний план, і на даному етапі переговори підтверджують можливість його реалізації. Проте є ризики. "Головне, щоб досягнуті домовленості не зірвалися з якихось причин", - сказав співрозмовник.
Ще одне джерело, яке дозволяє збільшити обсяг електроенергії, - імпорт з країн ЄС. У грудні 2023 року ліміт імпорту зріс до 1,7 ГВт із 1,2 ГВт. Наразі Україна хоче збільшити його ще мінімум до 2,2 ГВт. Чинне обмеження обумовлене технічними можливостями – грубо кажучи, наявністю ліній передачі енергії українській стороні.
Збільшення до 2,2 ГВт і навіть трохи більше зараз технічно можливе – ліній передачі для цього достатньо. А ось для більшого імпорту вже знадобиться будівництво додаткових інтерконекторів.
На сьогоднішній день найбільші технічні можливості для імпорту у України є з Угорщиною. Але вирішальну роль у його збільшенні грає не окрема країна, а Єврокомісія і європейська мережа системних операторів ENTSO-e. Політичні питання у цьому контексті з ЄК уже вирішено. Справа за ENTSO-e, яка має надати технічний дозвіл. Саме зараз із європейським оператором і йде обговорення всіх деталей для збільшення імпорту.
У Європі уважно вивчають всі можливі ризики у разі розширення зв'язку з Україною, яка після приєднання до європейської енергосистеми виявилася фактично на її східному фланзі. Україна є досить великим об'єктом споживання енергії, і можливі коливання чи збої можуть піти хвилею іншими країнами Європи аж до Іспанії та Португалії. І саме зараз у ENTSO-e розраховують та аналізують усі можливі збої, визначаючи схеми дій на випадок непередбачених ситуацій.
Співрозмовники видання, знайомі з процесом переговорів, кажуть, що є ймовірність позитивного вирішення питання збільшення імпорта вже в найближчі кілька місяців. Можливо, ліміт буде більшим за очікуваний обсяг.
Цими днями прем'єр Польщі Дональд Туск заявив про готовність виробляти електроенергію спеціально для України на об'єктах вугільної генерації. Щоправда, він хоче, щоб для цього Єврокомісія скасувала податок на викиди СО2.
"Ми працюємо над тим, щоб мати можливість спалювати польське вугілля, якого у нас зараз багато, щоб не платити за його спалювання, тобто за викиди. А електроенергію, вироблену польськими електростанціями з польського вугілля за європейські гроші, через енергоміст спрямовувати в Україну", - сказав Туск.
Як з'ясувала РБК-Україна, виробництво електроенергії спеціально для України – ініціатива Польщі. Київ до Варшави з таким проханням не звертався. Реалізація такої ідеї, безперечно, допоможе Україні, але обсяг додаткової енергії буде досить невеликим. Вона йтиме в рамках ліміту, який поки що складає 1,7 ГВт і вже використовується, але не в повному обсязі.
"Вони пропонують, за фактом, надавати нам аварійну допомогу – все, що ми в межах 1,7 ГВт не вибрали як імпорт. Плюс, потенційно, згідно з правилами ENTSO-e, ми зможемо отримати саме як аварійну допомогу ще 250 МВт. І щоб їм (Польщі – ред.) дозволили при цьому не сплачувати екологічні податки на вугільну генерацію та сплатили грошима ЄС електроенергію. Це дуже цікава і корисна для нас – особливо взимку – історія", - сказав Харченко в коментарі виданню.
Але пропозиція Туска надзвичайно вигідна саме Польщі. По-перше, Єврокомісія має скасувати податок на викиди СО2. По-друге, додаткове замовлення отримають польські шахтарі та енергетики, а Польща зможе збільшити використання вугілля, яке через теплу зиму у профіциті.
"У Польщі превалює вугільна генерація, і вони хочуть, щоб станції працювали. Це зарплата і енергетикам, і шахтарям. І фактично це непряма фінансова підтримка Євросоюзом вугільної генерації. Мало того, що вони перевищуватимуть квоту (за викидами – ред.), у їхній парадигмі ЄС викуповує та передає нам цю електроенергію", - сказав співрозмовник видання, детально знайомий з ініціативою Варшави. Але це не єдина пропозиція від Польщі.
Ще один варіант – збільшення майже вдвічі потужностей лінії електропередачі Жешув (Польща) – Хмельницька АЕС, через яку на сьогоднішній день можна пропускати 800 МВт електроенергії. Така пропозиція перспективніша, але для реалізації цього проекту знадобиться більше часу, оскільки необхідно виконати додаткові будівельні роботи. З іншого боку це дозволить одразу додати близько 800 МВт до ліміту.
А поки що, навіть якщо збільшаться можливості імпорту, спаде спека та зросте обсяг додаткової генерації, дефіцит електроенергії на зиму залишається суттєвим. І максимум, що можна буде зробити, - по можливості знизити такий дефіцит і якнайбільше скоротити періоди відключень світла.
Під час підготовки матеріалу були використані публічні заяви політиків, коментарі експертів та джерел видання, а також дані з відкритих джерел.