Екологічна ситуація у Сеймі та Десні покращується, втім забруднена вода продовжує спускатися вниз по руслу. За попередніми прогнозами "Укргідрометцентру", уже 10 вересня забруднення могло досягти Дніпра.
РБК-Україна розповідає усе, що відомо про стан річок Сейму та Десни, чи загрожує забруднення водам Дніпра та коли мине небезпека.
Ситуація щодо забруднення річок Сейм та Десна перебуває під постійним контролем кількох органів влади. Лабораторії Держводагентства, ДЕІ та центрів контролю та профілактики хвороб продовжують здійснювати щоденний моніторинг водних ресурсів річок Сейм та Десна у Києві та області, Чернігівській та Сумській областях.
"По річці Сейм покращення по вмісту кисню в воді відбувається поступово. Зараз на деяких ділянках показники понад 2,5 і продовжують підійматися, але до норми 4 міліграмів на дециметр кубічний ще не піднялися. Але позитивну тенденцію ми спостерігаємо", - заявив заступник голови Держводагентства Ігор Гопчак у коментарі РБК-Україна.
За даними Державного агентства водних ресурсів України, відхилення від норми фіксують лише у межах населеного пункту Боромики - вміст амонію перевищує норму в 2,78 раза, а вміст кисню, розчиненого у воді, в 15,38 раза нижче норми. В усіх інших пунктах - кисень у межах норми.
У Міністерстві захисту довкілля та природних ресурсів зазначають, що на Чернігівщині у річці Десна спостерігаються поодинокі випадки мору риби у селах Макошино, Ушня, Боромики та Салтикова Дівиця. Вода у Десні темного кольору та з неприємним запахом.
Проби води у Десні на ділянці між гирлом Сейму та Черніговом зафіксували перевищення вмісту марганцю та заліза. При цьому це є типовим для цієї пори року, зазначають у Міністерстві.
Додамо, що переміщення забруднення сповільнилось в межах Чернігова, основна маса забруднення пішла у води поблизу населеного пункту Боромики. Характер руху забруднювальних речовин також змінився - вони йдуть плямами по найглибшій частині річки, а не суцільним масивом. Забруднення осідає на дно. Швидкість переміщення забруднення змінюється залежно від звивистості русла.
"Забруднена вода рухається Десною. Відтак продовжують діяти заборони на купання, вилов риби та використання води обох річок для господарських потреб, зокрема поїння худоби та поливу городини. Пляма вже не така концентрована, а швидкість її руху менша за швидкість течії Десни. Це дає більше часу на її розбавлення та насичення води киснем", - заявив Голова Чернігівської ОДА В'ячеслав Чаус.
Додамо, що мертву рибу зібрали із поверхні води та утилізували. Щоб покращити якість води та запобігти подальшому мору риби, поблизу Чернігова становили спеціальні установки, які насичують воду киснем.
"У точках аерації (штучного насичення води киснем - Ред.) вміст кисню за 2 доби подвоївся, а колір води поступово повертається до природного. Відзначається, що забруднення рухається повільніше, ніж течія Десни. Відповідно ухвалено рішення щодо необхідності визначення додаткових місць проведення аерації", - повідомили у Державному агентстві водних ресурсів.
У Сумській та Чернігівській областях із Сейму та Десни не здійснюється забір води для потреб населення, тому прямої загрози не було. Втім, 60% водозабору і підготовки питної води для централізованої системи постачання Києва здійснюють саме з Десни. Раніше "Укргідрометцентр" заявляв, забруднена вода може дійти до Києва вже 10 вересня.
"Це був попередній прогноз "Укргідрометцентру" з урахуванням швидкості, з якою переміщується забруднення, але Десна має велику звивистість по широкій долині протікання. Тобто, швидкість води по прямій ділянці - 35 км за добу, по звивистій - до 10 км за добу. На сьогодні Український гідрометцентр перераховує варіанти", - додає Гопчак.
Він наголошує, що зараз забруднення у межах Чернігова, тобто до Києва йому потрібно ще подолати 160-170 км.
"З такою швидкістю ще десь тиждень буде йти ця забруднена вода. Важливо, що це не хімічне чи токсичне, а органічне забруднення. І дивлячись на цю позитивну динаміку, яка є сьогодні, велика ймовірність, що за кілька днів концентрація забруднення знизиться. На той момент, коли воно буде на рівні питних водозаборів Києва, у водоканалу буде достатньо потужностей, щоб очистити воду", - каже Гопчак.
За його словами, столичний водоканал уже встановив додаткове обладнання та закупив активоване вугілля для очищення води.
"Ситуація із якістю води у столиці контрольована. Профільні служби постійно моніторять стан питної води на території Києва та води в акваторії річок Десна і Дніпро", - заявляють у КМДА.
Також зазначається, що причин для паніки нема, а на випадок погіршення ситуації міські служби розробляють комплекс заходів, щоб забезпечити споживачів жителів Києва питною водою.
За даними сайту Екозагроза - офіційного ресурсу Міністерства довкілля та природних ресурсів України, якість води у Києві перебуває у межах норми.
За словами Гопчака, також немає загрози для води із бюветів, оскільки туди вода надходить з артезіанських свердловин, які знаходяться на великій глибині, тому забруднення туди не може потрапити.
"Зараз запровадженні певні обмежувальні заходи щодо загального водокористування: заборонили купання, вилов риби, використання цієї води в господарствах для напування худоби", - наголошує представник Держводагентства.
Він зазначив, що нема загрози забруднення води вниз по течії Дніпра.
"Навіть, якщо якась концентрація забруднення зайде до Дніпра, то він в десятки разів більший за Десну, тому його води розбавлять забруднюючі речовини", - пояснив чиновник.
Наслідки від забруднення річок Сейм та Десна призвели до збитків для Чернігівщини у розмірі 186 мільйонів гривень, повідомляє В'ячеслав Чаус. Разом із цим, зазначається, що точна сума збитків стане відомою після ліквідації проблеми.
За даними екоінспекції, на Сумщині та Чернігівщині через забруднення загинуло 26 тонни риби. Також постраждала річкова флора.
"Треба розуміти, що риба дохне не від того, що там забруднення, а від нестачі кисню. Десь за тиждень-другий річка обновиться, прийде чиста вода, яка буде доступна для водокористування. Зараз в соціальних мережах є "вкиди", що з території РФ надходять нові хвилі забруднення, але в нашій лабораторії такого не фіксують, нового забруднення ми не виявляємо", - заявляє Гопчак.
Також чиновник наголосив, що риба із Десни та Сейму не зникне, оскільки вона туди потраплятиме із приток.
"Риба буде повертатися і розмножуватися, звичайно на це треба час. Це вже буде весною. Так само і флора відновлюватиметься. Зараз осінь, водорослі зі зниженням температури відмирали б на зиму, а весною вони знову почнуть відростати", - додав Гопчак.
Забруднення розпочалося у річці Сейм на території Курської області. З 14 серпня великі об'єми забрудненої органічними речовинами води почали надходити на територію України.
Державне агентство меліорації та рибного господарства України зафіксувало в Сеймі значне перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин, зокрема, амонію та завислих речовин. Це спричинило до зниження кількості кисню у воді, тому масово почала гинути риба.
Чи було забруднення річкової води навмисним, або ж результатом бойових дій на території Курської області, поки не відомо. Однією із версій є те, що були пошкоджені очисні споруди цукрового заводу на території РФ, тому забруднюючі речовини потрапили у Сейм.
Додамо, що з того часу Міндовкілля регулярно моніторить якість води у Сеймі та Десні.
Зазначимо також, що це не перший подібний випадок забруднення Сейму, яке виникло на території Курської області. Зокрема, значне погіршення якості води спостерігали у жовтні 2019 та в травні 2024 років. Тоді спостерігався мор риби лише на деяких ділянках річки, а саме забруднення не пішло далеко вниз за течією.
Під час підготовки публікації використали матеріали: дані з сайту Державного агентства водних ресурсів та Міністерства захисту довкілля та природних ресурсів, коментар заступника голови Державного агентства водних ресурсів Ігоря Гопчака, інформацію від КМДА та Київводоканалу, повідомлення В'ячеслава Чауса у Telegram, дані сайту Екозагроза та "Укргідрометцентру", пост від неурядової організації Black Stork Tribe у Facebook.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.