Хто і чому може залишитись без "Героя України" та навіщо для цього новий закон

Зміст

• Кому дають звання "Герой України" і які "бонуси"
• Скільки в Україні людей зі статусом "Герой"
• Українські "антигерої"
• Як сьогодні можна позбавити звання "Герой" і що пропонує Зеленський

Кому дають звання "Герой України" і які "бонуси"

Звання "Герой України" було започатковане у серпні 1998 року указом тодішнього президента Леоніда Кучми. А двома роками пізніше Верховна Рада унормувала присвоєння цієї найвищої державної відзнаки відповідним законом.

Як йдеться у шостій статті закону "Про державні нагороди України" – звання "Герой України" присвоюється громадянам за визначні геройські вчинки або визначні трудові досягнення.

За визначні геройські вчинки громадянам зі званням "Герой України" вручається орден "Золота зірка", а за визначні трудові досягнення – орден Держави.

Статус "Героя України" може присвоїти виключно президент своїм указом, і саме президент вирішує, що вважати геройським вчинком чи визначним досягненням, оскільки чіткого визначення цим поняттям в українському законодавстві немає.

Разом зі статусом надаються і певні пільги. Наприклад, це можуть бути щомісячні виплати, надбавки до пенсії, безкоштовне та позачергове лікування або ж звільнення від сплати комірного. Законодавство навіть передбачає можливість безкоштовного ремонту житла "Героя".

А у разі смерті чи загибелі "Героя" його родині виплачується одноразова допомога.

Скільки в Україні людей зі статусом "Герой"

Після заснування "Героя України" Леонід Кучма надав це звання 132 особам, переважно директорам заводів. Військових серед них було лише восьмеро, частина з них – ветерани Другої світової війни.

За каденцію Віктора Ющенка звання "Героя України" отримали 114 громадян, зокрема громадські й культурні діячі, правозахисники, аграрії, народні депутати та ліквідатори аварії на Чорнобильській АЕС.

Також Ющенко надав звання "Героя" Степану Бандері та Роману Шухевичу, але вони були позбавлені цього статусу через суд в часи Віктора Януковича. Сам же Янукович нагородив званням "Героя" лише 40 людей. Здебільшого це були артисти, шахтарі та директори заводів.

Фото: найбільшу кількість звань "Герой України" присвоїв Зеленський (president.gov.ua)

У роки президентства Петра Порошенка звання "Герой України" отримали 77 героїв Небесної сотні та 47 військових, а загалом цей статус було надано 160 громадянам.

"Рекордсменом" за кількістю наданих "Героїв" є чинний президент Володимир Зеленський, який станом на середину липня цього року вже присвоїв цей статус 469 громадянам. Здебільшого – це українські військовослужбовці, які проявили героїзм за час повномасштабного російського вторгнення.

Крім того, після повномасштабного вторгнення звання "Герой України" отримали колишній та нинішній головкоми ЗСУ – Валерій Залужний та Олександр Сирський, – а також голова Головного управління розвідки Кирило Буданов.

Українські "антигерої"

Проте, не завжди державні нагороди чи звання "Герой" отримували ті, хто дійсно на нього заслуговував. Раніше, за різних колишніх президентів, звання "Героя" та інші державні нагороди іноді отримували люди, наближені до влади, або різні бізнесмени. Також державні нагороди використовувалися як "подарунки", "похвалу" чи "заохочення". За словами політолога Володимира Фесенка, раніше ходили навіть чутки про існування певної "такси" за отримання державної нагороди.

"Треба було заплатити, щоб стати, зокрема й "Героєм України". Але потрібно було мати й певні, скажемо так, "досягнення", певний формальний статус. Тобто, простій людині з вулиці не дали б "Героя", але певні бізнесмени могли отримати це звання, наприклад, за досягнення в економіці і тому подібне", – сказав він в розмові з РБК-Україна.

Так, наприклад, президент-втікач Янукович, колишній нардеп-зрадник Олег Царьов та колаборант Володимир Сальдо мають орден "За заслуги", а Віктор Медведчук – Орден князя Ярослава Мудрого, яким нагороджують за заслуги в державному будівництві.

Різні державні нагороди мають й інші посадовці часів Януковича, зокрема екс-прем’єр Микола Азаров, екс-міністр охорони здоров’я Раїса Богатирьова, екс-генпрокурор Віктор Пшонка, екс-керівник адміністрації президента Андрій Клюєв та колишній голова фракції "Партії Регіонів" Олександр Єфремов.

Фото: серед тих, хто має статус "Герой України", є чинні зрадники (mvs.gov.ua/Микола Анацький)

Що ж стосується звання "Героя України", то його свого часу отримав підозрюваний у державній зраді екс-президент компанії "Мотор Січ" Вячеслав Богуслаєв. Звання він отримав від Леоніда Кучми у 2000 році "за розвиток вітчизняного машинобудування". Проте у квітні 2023 року, за рішення РНБО, його позбавили всіх державних нагород, включно зі званням "Героя".

Ще один сумнівний "Герой" – митрополит УПЦ МП Лонгин (Михайло Жар), який у 2019 році заявляв, що не буде "благословляти йти на війну – в АТО". Скандального митрополита нагородив званням "Героя" президент Ющенко у 2008 році "за реалізацію державної політики соціально захисту дітей-сиріт та багаторічне благодійництво". Лонгин і досі залишається в цьому статусі.

Звання "Героя" має й колишній "регіонал" та один з лідерів забороненої ОПЗЖ Юрій Бойко. У 2019 році він разом з Медведчуком їздив до Москви на зустріч з тодішнім прем’єром Росії Дмитром Медвєдєвим та главою "Газпрому" Олексієм Міллером. Своє звання Бойко отримав від Кучми у 2004 році "за розвиток паливно-енергетичного комплексу".

Також досі зі статусом "Героя" кримський депутат-зрадник Олександр Баталін, який сьогодні є членом путінської партії "Єдина Росія", та покійний нардеп-регіонал Борис Дейч, який підтримав російську окупацію Криму та закликав Польщу визнати "Волинську трагедію" геноцидом.

Звання "Героя" має і колишній директор столичного театру Лесі Українки Михайло Резнікович, який втік у Москву та займає проросійську позицію.

Всіх ці вищезгадані "Герої" – потенційні кандидати на позбавлення звання та інших державних нагород. І з цим може допомогти новий закон.

Як сьогодні можна позбавити звання "Герой" і що пропонує Зеленський

На сьогодні існує два шляхи позбавлення звання "Герой України". Перший - у разі засудження громадянина за тяжкий злочин. Тоді суд звертається до президента з відповідним поданням, а той – видає указ про позбавлення звання "Героя". Другий – через запровадження санкцій РНБО. Саме у другий спосіб державних нагород був позбавлений вже згаданий раніше Богуслаєв.

Для того, щоб удосконалити та доповнити цей механізм, Зеленський вніс до парламенту два законопроекти - 11410 та 11411.

"Кожен, хто служить Путіну або виправдовує його війну чи допомагає злу, не заслуговує зберігати все те, чим його чи її відзначала Українська держава... Вони мають бути позбавлені будь-яких звань і нагород в Україні, і це має бути зроблено реально - так, щоб рішення про позбавлення нагород не було лише декларативним, а дійсно фіксувало, як Україна ставиться до такої особи", – пояснював мету цих документів президент.

Фото: Зеленський ініціював законопроекти про позбавлення державних нагород (president.gov.ua)

Так, у законопроекті 11410 президент пропонує через суд позбавляти державних нагород не лише за тяжкі та особливо тяжкі злочини, але й за злочини проти основ національної безпеки України, проти миру, безпеки людства та міжнародного правопорядку. Йдеться про такі злочини, як державна зрада, замах на повалення конституційного ладу, колабораціонізм, посягання на територіальну цілісність, шпигунство чи диверсію.

Як передбачає законопроект, суд зможе призначати засудженим за такі злочини додаткову форму покарання у вигляді позбавлення державних нагород. Навіть, у випадку звільнення від відбування основного покарання з випробувальним терміном.

Водночас Зеленський пропонує розширити перелік підстав для позбавлення державних нагород через рішення РНБО. Так, відповідна санкція може бути накладена на тих, хто популяризує чи пропагує державу-агресора та її органи влади чи їх представників, та тих, хто виправдовує чи визнає правомірною окупацію територій України.

А от інший законопроект – 11411 – пропонує залишати без передбачених пільг тих, кого позбавили тієї чи іншої державної нагороди. Ба більше, запропоновані законопроекти передбачають, що той, кого позбавили державної нагороди, повинен повернути її разом з документами про нагородження протягом 30 днів.

Проте, як зауважують юристи, президентська ініціатива має свої нюанси. Зокрема, як зазначив в коментарі РБК-Україна юрист Євген Буліменко, така підстава як популяризація чи пропагування держави-агресора може мати доволі широке суб’єктивне тлумачення. Крім того, за словами юристки компанії "Нота-Груп" Катерини Музичук, ініціатива не вбачає завершеного правового механізму реалізації обов’язку повернення нагороди та документів до неї у випадку її позбавлення, в тому числі грошових частин державних премій, які також належать до державних нагород.

"Говорячи простими словами: що робити, якщо особа протягом 30 днів не повернула державні нагороди та документи до них", – пояснила вона в коментарі РБК-Україна.

Що ж стосується оскарження рішень про позбавлення державних нагород, то процедура, за словами Буліменка, буде залежати від того, в якому порядку відбувалося позбавлення. Якщо це відбувалося через рішення суду, то оскаржити його можна буде в апеляційному суду, як в частині основного покарання, так і в частині додаткового.

"Наприклад, особа вважатиме, що призначення додаткового покарання у вигляді позбавлення державної нагороди не відповідає характеру та тяжкості вчинення кримінального правопорушення, не враховує особу обвинуваченого, або особа вважатиме, що в її діянні взагалі відсутній склад кримінального правопорушення тощо", – пояснив він.

У випадку позбавлення державної нагороди рішенням РНБО, введеним в дію указом президента, такий указ може бути оскаржений у Верховному Суді. В такому випадку, за словами Буліменка, президент як відповідач у справі повинен буде надати суду переконливі докази того, що особа, позбавлена державної нагороди, вчиняла дії "що популяризують або пропагують державу-агресора та її органи влади" і т.д.

Як додав юрист, перспектива оскарження рішення про позбавлення особи державної нагороди буде залежати від багатьох факторів в кожному конкретному випадку. Зокрема, від дотримання процедури, характеристики особи, яку позбавили нагороди, а також від того, за які заслуги нагорода була отримана.

Відповідні законопроекти, як очікується, вже наступного тижня будуть винесені на розгляд Верховної Ради.