Гарріс перемогла Трампа за очками. Основні підсумки президентських дебатів у США

Про те, як пройшли перші дебати кандидатів у президенти США Дональда Трампа та Камали Гарріс, про що вони говорили і чому демократка змогла обіграти республіканця – читайте у матеріалі РБК-Україна.

Червневі дебати Джо Байдена та Дональда Трампа американські оглядачі наперебій анонсували як "історичні" та "доленосні". Багато в чому так і сталося. Абсолютно провальний виступ президента США за кілька тижнів призвів до заміни кандидата в президенти від демократів – замість Байдена номінували його віце-президента Камалу Гарріс.

Це повністю змінило хід кампанії – майже гарантована перемога Трампа почала вислизати з його рук. Гарріс дуже скоро почала обходити свого конкурента як у загальнонаціональних рейтингах, так і на рівні "спірних" штатів, де і визначиться результат кампанії.

На це було кілька причин. По-перше, ефект новизни – виявилося, що демократичні виборці настільки втомилися від млявості та постійних обмовок Байдена, що його заміна на молодого та енергійного кандидата (Гарріс молодша за Байдена на 22 роки) сама по собі принесла електоральний ефект. По-друге, Гарріс відразу повела кампанію дуже грамотно, прислухаючись до своїх технологів. По-третє, сама її кампанія проходила в досить "тепличних" умовах – Гарріс виступала на публіці із заздалегідь заготовленими промовами та перед дружньою аудиторією, давши лише одне велике інтерв'ю серйозному медіа.

Тому перед дебатами з Трампом у таборі демократів було деяке занепокоєння – чи зможе Гарріс вистояти у сутичці з досвідченим оратором Трампом, який має набагато більший досвід дебатів на найвищому рівні.

"Гарріс закинула гачок, а Трамп проковтнув наживку", – цю метафору використовують чи не всі американські журналісти та коментатори дебатів. Одним із головних завдань Гарріс було вивести опонента із себе, і це цілком вийшло.

До дебатів передбачалося, що до персональних атак на противника частіше вдаватиметься Трамп, на практиці виявилося навпаки: Гарріс витратила 46% свого часу на критику Трампа, той приділив критиці демократки лише 29% таймінгу своїх реплік.

Один із найяскравіших прикладів – коли Гарріс вколола Трампа тим, що "люди через нудьгу йдуть з його мітингів". Для Трампа це болісна тема – він завжди приділяє непропорційно багато часу міркуванням про те, які великі мітинги він збирає, наскільки вони більші та яскравіші, ніж у його конкурентів тощо. І Трамп справді зірвався, продовжуючи доводити, що має "найбільші мітинги в політичній історії" навіть тоді, коли дискусія перейшла на інші теми.

Гарріс із перших хвилин дебатів заволоділа ініціативою, що можна пояснити її якісною підготовкою. Її штаб приділив дебатам багато часу, роблячи домашні заготівлі, репетируючи відповіді, проводячи симуляції самих дебатів за зачиненими дверима. Трамп же, як розповідали співрозмовники в його команді, поставився до заходу халатніше, явно будучи впевненим у своїх силах та досвіді. Але якщо з Байденом цей підхід спрацював – у червні президент США швидше сам програв дебати, аніж Трамп їх виграв – то з Гарріс уже ні. У результаті, Трамп протягом багатьох дебатів був у становищі того, хто захищається. Для нього це було незвично, явно виводило із себе, через що він помилявся ще більше.

При цьому важко сказати, що виступ Гарріс був сповнений глибоких програмних смислів. Але таке завдання перед нею і не стояло.

Їй треба було, по-перше, "показати себе" перед Америкою. Згідно з переддебатними опитуваннями, значна частина американців, які роздумували над тим, щоб її підтримати, спочатку хотіли б краще її пізнати. Справді, Гарріс, по суті, зайшла на велику політичну сцену лише півтора місяці тому після виходу Байдена з гонки. А до цього вона перебувала у густій політичній тіні президента, її робота на віце-президентській посаді американцям нічим не запам'яталася. Виступ на дебатах допоміг виправити цю проблему.

По-друге, Гарріс важливо було показати себе як "кандидата майбутнього", який "думає про людей", а не про себе. Це проходило червоною ниткою через усі її репліки, досягнувши кульмінації в її останньому слові, де вона прямо протиставила себе Трампу: вона "сфокусована на майбутньому", він – "на минулому", вона – "об'єднує американців", він – "роз'єднує", вона – думає "про народ", він – "про себе".

І навіть якщо Гарріс дала не так багато конкретики щодо своїх конкретних планів на президентській посаді, все одно на тлі Трампа це виглядало переконливіше. Під кінець дебатів республіканець пропустив потужний удар, причому не від Гарріс, а від модераторів. Вони запитали його про те, чи має він конкретний план з реформи охорони здоров'я, на що Трамп сказав, що має лише "концепцію плану", оскільки він "не президент прямо зараз".

Але будь-які дебати запам'ятовуються зазвичай не так програмними дискусіями, як окремими яскравими епізодами, які відразу розходяться на меми. На червневих дебатах таким мемом став розгублено-стривожений вираз обличчя Байдена, з яким він слухав репліки свого опонента. Зараз же по соцмережах розійшлися живі реакції Гарріс: легка напівусмішка, іронічні погляди, сміх.

Друге, чим запам'ятаються ці дебати для масової аудиторії – це тема "поїдання мігрантами котів та собак". З подачі республіканців це і до дебатів стало популярною темою для обговорень – нібито у місті Спрінгфілд, штат Огайо, мігранти з Гаїті викрадають у місцевих мешканців їхніх домашніх улюбленців, щоби потім з'їсти. Трамп сам порушив цю тему і приділив їй непропорційно багато часу – при тому, що жодних реальних доказів такого варварства з боку мігрантів-гаїтян немає.

Таким чином, Трамп упустив можливість вигідно обіграти, по суті, найкозирнішу для себе тему (і найнезручнішу для Гарріс), до того ж дуже важливу для американських виборців – нелегальну міграцію. Натомість весь американський твіттер тепер обговорює котів та собак. А Гарріс грамотно спровокувала його, перевівши розмову на тему відвідування мітингів замість обговорення міграції як такої.

Найвигіднішу для себе тему – заборони абортів – Гарріс теж змогла успішно повернути на свою користь. Якщо з багатьох питань вона уникала особливої конкретики, то тут досить чітко висловила свою позицію – проти заборони на аборти. У той час як Трамп повторював свої звичні тези про те, що "в деяких штатах США дозволено вбивати навіть новонароджених" і уникав прямих відповідей. Республіканський кандидат перебуває у складному становищі: з одного боку, більшість американців різною мірою виступають проти заборони на аборти, з іншого боку – у таборі самих трампістів є гучні угруповання консерваторів, які підтримують максимально жорстку заборонну політику. Трамп вся кампанію намагається маневрувати між цими полюсами, але не надто успішно.

Міжнародній політиці знайшлося місце тільки наприкінці першої години дебатів (всього вони тривали трохи довше, ніж планувалося, годину і сорок п'ять хвилин). Що стосується України, то більше ясності щодо того, яку політику США проводитимуть за наступного президента, так і не стало.

Гарріс загальними словами повторила заїжджені тези про те, що Україну треба підтримувати, і що завдяки американській підтримці вона може захищатися від російської агресії.

Трамп, у свою чергу, двічі уникнув прямого питання про те, чи хоче він перемоги України у війні і чи відповідає вона інтересам США, у його розумінні. Натомість він вкотре звинуватив у всьому, що відбувається, Байдена і пообіцяв миттєво зупинити війну, зателефонувавши Володимиру Зеленському та Володимиру Путіну. "План Трампа по Україні" після дебатів так і залишився у повному тумані.

У сухому залишку, 63% опитаних каналом CNN відразу після дебатів віддали перевагу Гарріс, 37% назвали переможцем Трампа. Але тут варто дочекатися серйознішої соціології за кілька днів, вона й покаже, наскільки дебати вплинули на рейтинги кандидатів.

Відразу після закінчення дебатів Трампа чекав новий серйозний удар – американська мега-зірка Тейлор Свіфт публічно підтримала Гарріс. А ефект від цього може бути навіть більшим, ніж від дебатів.