Харкову – 369. Як виглядає та чим живе місто, де не вщухали обстріли

День міста-героя

Цьогоріч харків'яни святкують 369-й день народження рідного міста. Він припадає на 23 серпня, як і День звільнення Харкова від німецько-фашистських загарбників під час Другої світової війни.

Наразі місто теж потерпає від окупантів, але цього разу від російських. Від початку повномасштабної війни Харків став однією з головних цілей агресора.

Ворожі війська не змогли захопити його, тому перейшли до тактики постійних обстрілів, знищуючи історичні, культурні пам'ятки та житлові будинки.

Щоб відзначити подвиг, героїзм, стійкість міста та його мешканців під час повномасштабного вторгнення РФ, 6 березня 2022 президент Володимир Зеленський присвоїв Харкову почесну відзнаку "Місто-герой України".

Фото: наслідки обстрілів центру Харкова (facebook.com/Ua.Kharkiv.City)

Життя під час війни. Що відбувається в Харкові та як виглядає місто

З початком повномасштабної російської агресії чисельність населення Харкова з понад 1,4 млн скоротилася до 300-400 тисяч. Проте в другій половині 2022 року люди почали повертатися, а станом на червень 2023 кількість мешканців міста очільник Харківської ОВА Олег Синєгубов оцінив у 1,2-1,3 млн людей.

Як і по інших містах України, під час воєнного стану в Харкові діє комендантська година. Пересуватися містом не можна з 23:00 до 05:00. Зазначимо, що з нагоди свят 23-24 серпня комендантську годину не будуть подовжувати, хоча минулого року вона тривала добу.

Завдяки успішним діям ЗСУ інтенсивність обстрілів міста знизилася, але харків'яни залишаються у зоні підвищеної небезпеки, адже ракети С-300 із сусіднього російського Бєлгорода долають відстань до Харкова за лічені хвилини.

Харківщина входить до п'ятірки областей України, де найчастіше лунала повітряна тривога. Так, за 500 днів війни небезпеку обстрілів оголошували 2334 рази, загальна тривалість тривоги склала 80 днів 4 години 38 хвилин.

Житлові будинки

Загалом по Харкову налічується більше 5 тисяч пошкоджених будинків, із них 500 не підлягають відновленню. 150 тисяч людей залишилися без домівок.

Проте міська влада почала поступову відбудову пошкоджених обстрілами багатоповерхівок. За словами мера Ігоря Терехова, процес відновлення займе до 3 років за наявності фінансування.

Фото: зруйнований будинок на Північній Салтівці (Віталій Носач, РБК-Україна)

Один із найбільш постраждалих районів Харкова – Північна Салтівка. Тут мешкало до 300 тисяч людей до війни, але після вторгнення окупантів було зруйновано чи пошкоджено біля 70% будівель району.

Багато будинків непридатні для проживання та в майбутньому будуть знесені. У місцевої влади є плани перебудови мікрорайону.

Через півтора року війни на Салтівку все ж повертається життя. Рятувальники розбирають завали, щоб підготувати будинки до ремонту. Комунальники запустили ліфти в деяких багатоповерхівках.

Фото: розбір завалів у Північній Салтівці (kh.dsns.gov.ua)

Центр та історичні пам'ятки

Найбільша площа України – площа Свободи – розташована в Харкові. Під час ракетної атаки "Калібром" 1 березня 2022 на площі було зруйновано Будинок Рад, де розміщувалася Харківська ОДА. Тоді загинуло 29 осіб. Після цього було ще більше 10 ударів поблизу будівлі.

Як розповів керівник Харківської військової адміністрації Олег Синєгубов, будівля Будинку Рад не підлягає відновленню. Було прийнято рішення про її тимчасову консервацію. Фасад може бути збережено через історичну цінність, але всередині потрібно зводити абсолютно нову будівлю.

Фото: руйнування Будинку Рад, де розміщувалася Харківська ОДА (Getty Images)

Під час війни частково або повністю зруйновано багато історичних пам'яток міста XIX - початку XX століття.

Серед них Палац праці на площі Конституції, прибутковий будинок Масловського на вулиці Свободи поряд з облрадою, будинок купця Адама Піотровського, будинок архітектора Тона на вулиці Полтавський шлях та садиба Павлова, спроектована Тоном, будівля судових установ (Апеляційний суд).

Фото: пошкоджені історичні будівлі Харкова (hero.kharkiv.ua)

Університети та школи

Навчальні заклади "студентської столиці" України неодноразово страждали від обстрілів за півтора року війни.

Під удар потрапили ХНУ ім. Каразіна, ХНУВС ім. Кожедуба, ХНУСА, Національний аерокосмічний університет ім. Жуковського "ХАІ", Український державний університет залізничного транспорту, ННЦ "ХФТІ".

Фото: університет Бекетова після удару (hero.kharkiv.ua)

В липні 2022 окупанти вдарили по будівлі Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова. Вибило вікна в самому виші та в будинках навпроти, перед входом до навчального закладу залишилася глибока вирва, був пошкоджений пам'ятник вченому.

5 лютого 2023 ракета влучила в центральный корпус вишу та зруйнувала два поверхи. Зараз тривають роботи з відновлення будівлі.

Фото: відновлення корпусу Харківського національного університету міського господарства ім. Бекетова (facebook.com/Ua.Kharkiv.City)

Школи Харкова також зазнали пошкоджень від ракетних атак росіян. За повідомленням міськради постраждало 117 з 210 закладів середньої освіти міста.

Історія спеціалізованої школи №134 стала знаковою в обороні міста в перші дні російського вторгнення. Окупанти хотіли зробити з неї форпост, але вона виявилася для них смертельною пасткою. Внаслідок бойового зіткнення будівля школи перетворилася на руїни.

Фото: спеціалізована школа №134 Харкова (Getty Images)

За минулий рік в Харкові вдалося відновити більше 30 шкіл. Проте діти ще не зможуть повернутися за парти через небезпеку обстрілів.

Формат навчання буде дистанційним, або розглядається можливість змішаного навчання, але тільки за умови наявності облаштованих за нормами укриттів. Для учнів молодших класів уроки мають організувати в метро.

Транспорт та укриття

Метрополітен в перші дні війни став другим "домом" для багатьох харків'ян через обстріли. Рух поїздів було скасовано, але вже через три місяці транспорт відновив роботу.

Наразі метро також продовжує виконувати функцію укриття. А на Новий рік у підземці встановлювали головну ялинку міста.

Фото: метро Харкова у перші дні війни стало бомбосховищем (Getty Images)

Проїзд у міському транспорті Харкова залишається безкоштовним вже другий рік. Це стосується комунальних трамваїв, тролейбусів, метро та автобусів.

На зупинках громадського транспорту облаштували бетонні мобільні укриття.

Фото: мобільне укриття в Харкові (Getty Images)

Бізнес та розваги

Станом на липень 2023 року в Харкові працювало 14 гіпермаркетів, 194 супермаркети, 37 торгових центрів. Продовжується поступове відновлення зруйнованих об’єктів ринкової торгівлі. Такі дані наводило місцеве видання "Слобідський край".

Найбільший ринок України "Барабашово" в Харкові обстрілювали кілька разів. На території сталася пожежа, що знищила його значну частину. Міська влада планує перебудову цього району.

Фото: пожежа на "Барабашово" (Getty Images)

На місці руйнувань мають побудувати науково-технічний комплекс, поряд будуть житлові квартали, торговий комплекс, зони відпочинку, а також громадські простори. Водночас у міськраді наголосили, що після перебудови "Барабашово" робочі місця збережуться, але вони будуть якісно іншого рівня.

Від початку повномасштабної російської агресії під обстріли потрапляла територія та атракціони Центрального парку Харкова, який носив ім'я Максима Горького до 13 травня 2023. Зараз популярний парк продовжує працювати.

Фото: Центальний парк Харкова працює (find-way.com.ua)

Також для відвідувачів знову відкрилися Харківський зоопарк та Fantasy Park із фентезійними скульптурами. Ці обидва місця відпочинку встигли пропраціювати лише кілька місяців до початку повномасштабної війни.

Минулого року російські окупанти зруйнували "Фельдман Екопарк" на виїзді з Харкова. Частину тварин вдалося вивезти, проте парк був сильно пошкоджений. Наразі його вже відбудовують.

Енергетики підключили електрообладнання екопарку до мережі. Працівники плануть повернення тварин. У найближчій перспективі хочуть провести реконструкцію та відремонтувати будівлі, де жили шимпанзе та лемури.