Тижневий огляд фінансових ринків від голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна.
Минулий тиждень можна умовно розділити на дві частини. Усвідомлення того, що інфляція в США не відступає, обтяжувало настрої на початку тижня. Врешті це вилилося в інтенсивні розпродажі середи, коли перша лютнева інфляційна статистика надійшла вже з Європи. Виявилося, що попри очікування темпи росту цін не спадають також і в Єврозоні, і зокрема в її економічному локомотиві – Німеччині.
Але, здається, ринки акцій і не збиралися довго засмучуватися через інфляцію і можливу жорстку реакцію центробанків. Вже наступного дня для покращення настроїв, начебто, знайшовся вагомий привід: президент ФРС Атланти Рафаель Бостіч сказав, що підвищення ставок має бути повільним і поступовим.
Той факт, що Бостіч все ж таки наголошував на подальшому підвищенні ставок і навіть на його прискоренні за умов нових сильних економічних даних, вже залишився поза увагою ринків. Як залишився поза увагою і коментар іншого високопосадовця ФРС Крістофера Уоллера про можливе підвищення ставок навіть вище діапазону 5,1-5,4%, прогнозованому самим центральним банком.
Натомість ринки ще більше надихаються даними дуже жвавого зростання активності сфери послуг в США у лютому, яке до того ж супроводжується деяким зниженням цін у галузі – на погляд інвесторів, це ідеальна комбінація. Дані спричиняють п’ятничне ралі, яке ще більше підкріплює другу, позитивну половину тижня і допомагає провідним індексам акцій показати найкращі тижневі результати з кінця січня. Індекс S&P 500 зростає на 1,9%, Nasdaq Composite – на 2,6%, Stoxx 600 – на 1,4%.
Відростали у п’ятницю і облігації, але надолужити втрати початку тижня їм все ж таки не вдається, і дохідності казначейських облігацій США залишаються неподалік рекордно високих значень за багато років: 4,86% для дворічних і 3,95% для десятирічних паперів.
Аналітикам же залишається ламати голову над тим, як пояснити цей невблаганний оптимізм ринків акцій на тлі загроз ще вищих ставок центробанків і подальшого падіння вартості "безризикових" казначейських облігацій, яке робить акції все менш привабливими.
Одне з можливих пояснень – це більша схильність до ризиків інвесторів в акції та їхній страх проспати чергове ралі, до яких так звикли за часи низьких ставок. У теперішніх же реаліях високої інфляції, "яструбиних" центробанків і економічного сповільнення такі настрої здатні дедалі збільшувати волатильність і невизначеність на ринках.
Незважаючи на зниження вартості і зростання дохідностей американських бенчмарків, ціни на українські єврооблігації коливалися протягом минулого тижня несуттєво, і у підсумку їхня вартість залишилася у діапазоні 17-23 центи на долар.
Це можна пояснити перспективами можливого швидкого запуску кредитної програми МВФ для України найближчими тижнями.
На ринку ОВДП Міністерство фінансів розширяє пропозицію облігацій, які будуть цікаві комерційним банкам для формування резервів. Тож банки очікують на формальний дозвіл від НБУ і після його отримання активно конкуруватимуть за ці ОВДП на первинному аукціоні.
Між тим за минулий тиждень дуже помітно укріпилась готівкова гривня - одразу на 2% до 38,18-39,16 грн/долар. Одне з можливих пояснень – це початок підготовки аграріїв до весняно-польових робіт. Причому збільшення пропозиції валюти відбувається в усіх сегментах ринку: найбільш імовірно, від дрібних фермерів у готівковому і від великих агропідприємств у міжбанківському сегменті.
Покращення балансу на користь гривні на міжбанківському ринку навіть дозволило Національному банку зменшити тижневі обсяги інтервенцій більше, ніж наполовину – до 289 млн доларів.