"Горбатий" по-німецьки: за що в Європі люблять Trabant

Технічно раціональний і практичний з точки зору споживача автомобиль не обов'язково має бути суперкаром чи представницьким лімузином. І простенький продукт східнонімецького виробника під брендом Sachsenring Trabant (1957 – 1991 рр.) тому яскравий приклад.

Що таке "Трабант"

Коли у німців у важкі повоєнні роки виникла потреба у дешевій бюджетній машині, вони спрямували свій технічний геній не в бік динаміки і стиля, а у напрямку простоти і раціональності.

І такий собі спрощений автомобіль вийшов на славу (і навіть не один, оскільки Німеччин тоді теж було декілька). Відтак, сьогодні ми говоримо про однокласника нашого першого "Запорожця" ЗАЗ-965 – про найбільш розкручений автомобільний символ НДР Trabant (укр. – супутник). Коли вже порівнювати з "зазіком", то "Трабанту" до нього було далеко за технічним рівнем та комфортом. Натомість маленький німець може похвалитись величезним тиражом у 2,8 млн вироблених примірників. Машинка випускалася у кількох поколіннях, які конструктивно мало відрізнялися між собою.

Маленький, але завзятий

Попри обмеження собівартості і розмірів, східні німці (на відміну від тодішніх західних, до речі) побудували своє авто як справжню машину – с кузовом із звичними дверима, чотирма колесами і чотирма повноцінними сидіннями. При тому кожен елемент був особливим, зробленим з урахуванням зниження ціни. І досягалася це не примітивним шляхом – економією на матеріалах, а на вищому інженерному рівні – конструктивними методами.

Наприклад, компактний моторчик об’ємом 0,6 л (17 – 26 к.с.) був двоциліндровим і двотактним, з повітряним охолодженням. Його спеціально спроектували під прогресивне на той час компонування – поперечне розташуванні спереду при приводі на передні колеса.

Пластиковий кузов

Проте, з теперішньої точки зору найцікавішим у "Трабі" був кузов. Він мав сталевий каркас, вкритий навісними панелями з пластику. І революційним у Trabant був саме тип пластику – він допускав швидке формування і швидке охолодження.

Відмінний від всіх інших композитів тієї пори, це був дивний і маловідомий матеріал з не менш дивною назвою дуропласт. Мовою науковців це звучало як фенолформальдегідна смола, армована наповнювачем з … бавовняного очосу – відходів текстильного виробництва. Так, будуючи для себе найдешевшу машинку, німецькі конструктори та технологи між іншим показали світові, як поставити виробництво пластикових деталей кузова на потік.

Якщо коротко

В наші дні маленький "Трабі" став для німців предметом культу і символом ностальгії за старими добрими часами, про які так люблять згадувати представники всіх без винятку поколінь. А чому саме Trabant? Можливо, частково й тому, що колись малюк сам подбав про своє увічнення: неіржавіючі панелі його кузову виявилися на рідкість живучими, і чимало екземплярів цієї машинки зберіглися у прийнятному стані до наших днів.