Гаяна змінила англійський футбол: гей-рекордсмен, одноклубник українця і брати-середняки

Гаяну часто порівнюють зі Сурінамом. Сусідні країни справді мають багато спільного – колоніальне минуле, приблизно рівні стартові можливості, схожі проблеми. Утім, у футбольному плані Парамарібо обставило Джорджтаун. Вихідці з Гаяни не дісталися до висот "синів Сурінаму" на кшталт Гулліта, Райкарда, Вінтера, Давідса, Клюйверта чи Зеєдорфа. Принаймні поки.

Щоправда, деякі гаянці зуміли стати знаковими фігурами в британському футболі. Вочевидь, найвідомішим футболістом гаянського походження залишається Джастін Фашану. Син адвоката-нігерійця та медсестри-гаянки народився в Лондоні, а в 1981 році став першим темношкірим гравцем, за якого віддали 1 млн фунтів. Легендарний менеджер "Ноттінгема" Браян Клаф покладав чималі надії на чемпіона Європи-1982 серед молоді, але кар'єра того загальмувала.

Фашану почав блукати нижчими дивізіонами, мав вояж за океан, не зміг закріпитися в "Манчестер Сіті" та "Вест Хемі". Одна з причин проблем із тренером і, можливо, одноклубниками виявилася в 1990 році. На той час 29-річний нападник став першим у світі футболістом, який відважився на камінг-аут. У ті часи Захід лише рухався до толерантності, тож Фашану було несолодко. За сексуальну орієнтацію англійцю гаянського походження діставалося від усіх – суперників, уболівальників, жовтої преси.

Закінчилася історія Фашану трагічно. У 1998-му нападника звинуватили в зґвалтуванні 17-річного хлопця. Суспільного тиску в справі з недоведеними звинуваченнями той не витримав і вчинив самогубство. Сьогодні ім'я Фашану в пошані. Рідний "Норвіч" вніс його до Залу слави клубу, а племінниця запустила кампанію боротьби з гомофобією у спорті.

 

 

Фото: Вшанування Джастіна Фашану ЛГБТ-банером на "Керроу Роуд" (canaries.co.uk)

 

До речі, рідний брат революціонера в молоді роки підтримки тому не надав. Разом із Джастіном Джон Фашану виховувався в прийомній родині в графстві Норфолк. Теж розпочинав у "Норвічі", але розкритися повністю там не зумів. Зате став своїм у знаменитій "Банді психів" – шаленому "Вімблдоні" 80-х і 90-х з Вінні Джонсом, Дейвом Бізантом, Деннісом Вайзом та іншими.

Ці хлопці сенсаційно взяли Кубок Англії-1988, поклавши у фіналі на лопатки "Ліверпуль" Кенні Далгліша. Фашану-молодший пішов ще далі. У 1989 році взяв участь у товариських поєдинках проти Чилі та Шотландії у складі збірної Англії. Боббі Робсон цілком міг взяти форварда на ЧС-1990, але віддав перевагу Стіву Буллу з друголігового "Вулверхемптона".

Не загубився Фашану й по завершенні кар'єри. Він освоївся на телебаченні, вів низку реаліті-шоу, був учасником відомих передач на кшталт "Танці на льоду" та навіть трохи долучився до політики Нігерії – батьківщини батька. А от про Гаяну матері, схоже, згадує нечасто...

Зате інші футбольні брати про землю предків не забули. Звісно Карл і Леон Корти далекі від досягнень дуету Фашану. Вони виросли в передмісті Лондона, а старший майже на 3 роки Карл навіть застав справжній "Вімблдон". Там він і дебютував на рівні Прем'єр-ліги в другій половині 90-х. Далі ненадовго затримався в "Ньюкаслі", був помітною фігурою у лавах "Вулвз", закінчив кар'єру за океаном.

На молодіжному рівні Карл Корт непогано побігав у збірній Англії U-21, де провів 14 матчів (8 голів). А на схилі футбольних літ прийняв запрошення Гаяни та встиг зіграти 6 поєдинків за національну команду "Землі багатьох вод". Щоправда, відзначитися у футболці "золотих ягуарів" так і не зумів.

Зате це досягнення підкорилося молодшому брату. Леон Корт на клубному рівні був помітною фігурою в англійській трясовині. Натомість на рівні АПЛ зіграв небагато – сезон зі "Сток Сіті" та півкампанії з "Бернлі". У 2010 році прийняв запрошення Федерації футболу Гаяни допомогти національній команді в кваліфікації до ЧС-2014. На Мундіаль "золоті ягуари", звісно, не поїхали. Тим не менше, Корт-молодший доклався до сенсаційної перемоги над Трінідадом і Тобаго (2:1).

 

 

Фото: Перемогу над карибцями разом із командою відсвяткував тодішній президент Гаяни Бхаррат Джагдео (guyanatimesinternational.com)

 

Карл і Леон мають зведеного молодшого брата. Він, імовірно, найвідоміший футболіст гаянського походження з активних. Додатково презентувати його не треба. Рубен Лофтус-Чік нині борознить газони чемпіонату Італії. За плечима вихованця "Челсі" 9 сезонів у Прем'єр-лізі, титул чемпіона АПЛ, трофей Ліги Європи, Суперкубок УЄФА-2021.

До Серії А Лофтус-Чік поїхав перезапустити кар'єру. Він чимало здобув на клубному рівні та разом зі збірною Англії (10 матчів) дійшов до півфіналу ЧС-2018. У січні хавбеку виповниться 28. Для футболіста його амплуа – це не вік. Тим більше, тренерський штаб "Мілана" на нього справді розраховує.

Тече гаянська кров і в жилах оборонця "Борнмута" Раяна Фредерікса. Партнер по команді українського центрбека Іллі Забарного колись грав за Англію U-19. Однак, коріння дозволяє ще й виступати за батьківщину дідуся. Зараз Фредеріксу 31 рік. Судячи зі всього, його кар'єра йде на спад, тож передати неоціненний досвід боїв АПЛ скромній збірній з-за океану було б вельми благородно.

Окремо варто згадати про двох рекордсменів збірної Гаяни. Перший гвардієць "золотих ягуарів" – Волтер Мур (77 матчів). Цей 39-річний оборонець став справжнім футбольним пілігримом. Він грав на Трінідаді, у Штатах, Казахстані та навіть прохолодній Фінляндії. Сезон-2023 ветеран відіграв у Суомі за ЯБК із 3-го дивізіону. Чи завершить кар'єру? Питання. Точно повісив бутси на цвях перший бомбардир національної команди – Найджел Кодрінгтон (18 м'ячів). Як і Мур, він так і не дістався до Альбіону. Зате пограв у США за "Клівленд Сіті".

Цьогоріч збірна Гаяни вдало виступила в Лізі націй КОНКАКАФ. "Золоті ягуари" здобули 5 перемог із п'яти в групі Дивізіону B та підвищилися в класі на новий розіграш турніру. Здається, на березі Атлантичного океану виросло непогане покоління футболістів. Та й на поміч англійських гаянців із першими паростками успіхів можна буде розраховувати. Буде прикро, якщо агресія збожевілолого сусіда зруйнує не тільки футбольний прогрес ще однієї країни...