Гальма в авто: як самому перевірити колодки

Відносно швидке зношення гальмівних колодок закладено в саму сутність їхньої роботи. Колодки труться о гальмівний диск (про барабанний тип ми сьогодні не говоримо) – і їхні фрикційні накладки сточуються о металеву поверхню диска. Коли накладка стирається майже до сталевої основи колодки, всю деталь потрібно замінювати, інакше трапиться непередбачений конструкторами форс-мажор: метал (основа колодки) почне тертись по металу (диск) і про адекватне гальмування доведеться забути.

Як дізнатися стан гальмівних колодок

Колодки зношуються "по-своєму" у кожного водія, бо тут багато залежить від манери керування і режиму експлуатації машини. Тобто, на жаль, єдиної цифри пробігу колодок жоден експерт не назве, тим більше що і якість, і властивості обраних деталей бувають різні. Відтак є кілька способів, як правильно перевірити гальмівні колодки – щоб не залишитися без гальм несподівано.

Індикатори колодок. В авто більш-менш високого класу є пристрої, які подають водієві сигнал про те, що гальмівні колодки потрібно міняти. Найпростіші індикатори – звукові, фактично це металеві пластини, які при зменшенні товщини фрикційних накладок до певного рівня починають діставати до дисків при гальмуванні, видаючи при тому неприємний скрип. Щоправда, недосвідченому водієві цей звук важливо не сплутати з звичайним писком колодок, який означає невдале сполучення матеріалів колодок та диска. Більш дорогі авто мають індикатор у вигляді лампочки та текстового повідомлення на щитку приладів. В їхніх колодках є вбудований датчик, і він при критичному зносі колодок запалює ту саму тривожну лампочку та видає відповідний текст.

Скрегіт. Недбайливий водій бюджетного авто дізнається про кінець своїх колодок за неприємним скреготом, який супроводжує кожне гальмування. На відміну від "звичайного" писку колодок цей звук грубіший, може супроводжується дрібними вібраціями, а ефективність гальмування прагне до нуля.

Огляд. Стан колодок найнадійніше оцінити оглядом. Для цього потрібно вивішувати машину та демонтувати колеса, але як правило розбирати нічого не треба. Під час інспекції треба роздивитись товщину обох колодок на кожному колесі, оскільки часто буває, що одна колодка зношується швидше. Причина – у підклинюванні однієї з колодок на її напрямних (вони бувають різної конструкції). Зрозуміло, що разом з колодками є сенс оглянути і стан цих напрямних – наявність на них корозії, продуктів зносу накладок, бруду. Природньо, що напрямний апарат треба очистити.

Заразом треба оглянути і гальмівні диски. Зазвичай автовиробник нормує їхню товщину, але запущену проблему можна виявити і без інструменту: високий (понад 1,0 – 1,5 мм) буртик по краю, грубі борозни, тріщини на площині диска. Буртик і борозни іноді можна прибрати проточкою (якщо є запас по товщині), а диск з тріщинами треба негайно замінити.

Коротко

Щоб не заглядати у колісні механізми щомісяця, треба мати уявлення, як часто зношуються колодки на вашій машині. Тому бажано вести імпровізований бортжурнал автомобіля, де відмічати, при якому пробігу здійснюється заміна витратних деталей ходової. Якщо дуже грубо, пересічному українському водієві комплекту колодок передніх дискових гальм вистачає на 15 – 30 тис. км. Відповідно, першу їх інспекцію потрібно робити приблизно через 10-15 тис. км пробігу після заміни.