Футбольний кат Росії, рекордсмен НХЛ і чемпіон НБА: топ-5 народжених 29 лютого спортсменів

Хоч і кожна людина унікальна, та народжені в останній день зими, вочевидь, унікальніші. Через особливості календаря 29 лютого випадає лише раз на чотири роки. Ось мільйонам народжених у цей день і доводиться три з чотирьох особистих свят відзначати в інші дати. З іншого боку, якщо дотримуватися процедури та рахувати вік таких людей лише за днями народженнями, то українському тренеру Йожефу Сабо цьогоріч щойно виповнилося 21. Імовірно, в цьому й секрет вічної молодості іменитого фахівця.

Анрі Рішар

Член Залу хокейної слави, 11-разовий володар Кубка Стенлі

Уродженець Монреаля всю хокейну кар'єру провів у команді рідного міста. То була золота ера "Канадієнс", тож Рішар за два десятки сезонів 11 разів підіймав над головою трофей Фредеріка Артура Стенлі. Однак, форвард не був банальним статистом. Хоча прийшов у команду, де сяяв його старший брат Моріс. Навіть прізвисько отримав похідне від нього – "Кишенькова ракета" (Рішар-старший був просто "Ракетою").

 

 

Фото: "Шістнадцятка" Анрі Рішара навічно закріплена за ним "Монреалем" (thecanadianpress.com)

 

Утім, доволі швидко в тіні опинився якраз старший з братів. Рішар-молодший не володів габаритами (170 см, 73 кг), але був вродженим форвардом і за 20 років виступів набрав 1046 очок, зокрема вирішальні у фіналах 1966-го та 1971-го, тож цілком заслужено входить до сотні найвидатніших в НХЛ усіх часів. А рідний "Монреаль" буквально за кілька місяців після завершення Рішаром кар'єри вивів із обігу його 16-й номер.

Мастен Грегорі

Переможець гонки "24 години Ле-Мана" (1965)

Автоперегони завжди були заняттям для багатіїв. Ось і новачок сезону-1957 Формули-1 зі Штатів походив зі заможної родини. Продаж сімейного бізнесу після смерті батька дозволив Грегорі зібрати колекцію спортивних автомобілів і змагатися на швидкість. Старт у F1 вийшов приголомшливим – за кермом "Мазераті" приватної італійської команди американець фінішував третім на Гран-прі Монако.

У той же рік Грегорі фінішував четвертим на ще двох етапах. Наступні успіхи були в 1959 році, коли він став третім у Нідерландах і другим у Португалії. Та загалом кар'єра у Формулі-1 для американця не склалася. Зате пізніше Грегорі тріумфував в інших знакових автозмаганнях. Корона в перегонах на витривалість дісталася представнику США в парі з австрійцем Йохеном Ріндтом за кермом "Феррарі" 250 LM. Затятий курець Грегорі помер від серцевого нападу в 53.

Йожеф Сабо

Чотириразовий чемпіон СРСР (як футболіст), дворазовий чемпіон України (як тренер), бронзовий призер ЧС-1966 і Олімпіади-1972

Із кожним роком меншає тих, хто бачив знаменитого ЙожЙожа в ділі на полі. Натомість для більшості вболівальників він передусім – тренер із категорії "пожежників". Етнічний угорець Сабо зоряні роки ігрової кар'єри провів у київському "Динамо", а на схилі літ активних виступів ще трохи пограв у Луганську та Москві. Та до столиці України зірковий закарпатець повертався ще безліч разів.

 

 

Фото: Йожеф Сабо після завершення тренерської кар'єри знайшов себе на телебаченні (fcdynamo.com)

 

Що й казати, коли в ролі головного тренера "Динамо" Сабо опинявся 5 (!) разів. Щоправда, жодного разу вітчизняному фахівцю не довірили майже рідну команду на тривалий період. Для керівників "біло-синіх" різних епох він був першим, "пожежним" варіантом у разі відставки чи звільнення постійного тренера. Лише в 1995-1997 рр. він отримав кредит довіри, допоки не повернувся Валерій Лобановський. Та легендою Сабо зробили дві перемоги з однаковим рахунком 3:2 – над московським "Спартаком" у Лізі чемпіонів 1994/95 і збірною Росії у 1998-му.

Чакі Браун

Чемпіон НБА (1995)

Відомий баскетболіст виріс у Нью-Йорку, але після виступів за Університет Північної Кароліни був обраний "Клівлендом" у другому раунді драфту асоціації в 1989 році. У перші два сезони проспект демонстрував непогані цифри за "Кавальєрс", але випав із обойми зі стартом третього та був обміняний до "Лейкерс". Та на Західному узбережжі не склалося, тож сезон 1992/93 Браун розпочав у майже рідному "Нью-Джерсі". Та й там не затримався надовго.

Після року виступів у лавах "Нетс" важкий форвард перебрався до Континентальної баскетбольної асоціації. Була й така професіональна ліга, що упокоїлася в 1999-му. А далі біографія Брауна наче стала основою для казки. У лютому 1995 року він підписав два поспіль 10-денні контракти з "Г'юстоном", а потім і повноцінний договір до кінця сезону. Той змагальний рік завершився красивою перемогою "Рокетс" Руді Том'яновіча у фінальній серії з "Орландо" (4:0). Браун відіграв 21 матч у плей-офф і цілком заслужено отримав чемпіонський перстень. Інше значення не має.

Лідія Джейкобі

Олімпійська чемпіонка (2020), чемпіонка світу (2023)

Коли йдеться про штат Аляска та спорт, то про літні види думаєш насамкінець. Та перед Олімпійськими іграми в Токіо місцева уродженка стала першою, хто пробився в змагання з плавання. Джейкобі почала займатися у воді ще в 6 років, а вже в 12 уперше побила рекорд рідного штату. Далі більше. 15-річна плавчиня отримала допуск до олімпійських випробувань, а згодом стала чемпіонкою США серед юніорів на стометрівці брасом. Зрештою, у 17 років Джейкобі поїхала на Ігри.

 

 

Фото: Лідія Джейкобі поїде в Париж за медалями (jackspitser.com)

 

У токійських водах юна американка здобула дві нагороди. Для початку вона виграла заплив на тих же 100 м брасом, випередивши фаворитів – південноамериканку Татьяну Скунамакер і співвітчизницю Ліллі Кінг. А згодом доклалася до "срібла" збірної США в жіночій комбінованій естафеті 4x100. На дебютному чемпіонаті світу торік Джейкобі здобула бронзову медаль на 200-метрівці брасом, а також командне "золото" в тій же комбінованій естафеті. На прийдешній Олімпіаді в Парижі тепер 20-річна Джейкобі буде серед фаворитів.