Тижневий огляд фінансових ринків від голови департаменту корпоративного аналізу групи ICU Олександра Мартиненка для РБК-Україна.
Минулий робочий тиждень на ринках передував католицьким Великоднім святам, тож був коротким і доволі бідним на події. А вже в пятницю біржі були закриті. Утім також у пятницю було оприлюднено ключові макродані тижня, зокрема ціновий індекс витрат споживачів у США. До публікації гравці ринку намагалися не робити різких рухів, тим більше що це також був останній тиждень кварталу. Тож рух котирувань за тиждень був малопомітним: дохідності американських казначейських облігацій майже не змінились, а S&P 500 додав лише 0,4%, хоча й оновив при цьому свій історичний максимум.
Загалом же минулий квартал став для індексу найкращим першим кварталом за останні пять років. S&P 500 зріс за цей період більше ніж 10%, обігнавши два інших головних американських фондових індекси, Nasdaq і Dow Jones, які між тим також показали гарні результати. Головними локомотивами цього зростання були сильна фінансова звітність корпорацій, віра інвесторів у світлі перспективи ШІ, а також впевненість, що ФРС цього року таки почне знижувати ставки.
Між тим опубліковані у п’ятницю дані витрат американських споживачів показали, що інфляційний тиск хоч і повільно, але продовжує знижуватись. Для ринків це має стати полегшенням після того, як інші дані, індекси споживчих і виробничих цін, показали прискорення росту за січень і лютий. Водночас це навряд чи вплине на плани ФРС щодо ставок, і регулятор напевно потребуватиме більше даних щоб пересвідчитися у сповільненні інфляції. Представники ФРС минулого тижня запевняли, що поспішати знижувати ставки не варто, а деякі високопосадовці навіть припустили, що для цього року вистачить і одного зниження ставок. Утім схоже ринки вже давно звикли до подібних застережень, і вони їх навряд чи засмутять.
Поки ФРС залишається обережною щодо зниження ставок, політика Національного банку України схоже зазнає значних змін. Нещодавня риторика НБУ в опублікованих підсумках дискусії Комітету монетарної політики посилила очікування гравців ринку ОВДП, що регулятор може вдатися до нового зниження ставок наприкінці квітня й у червні. Тож помітне бажання інвесторів зафіксувати поточні дохідності посилило конкуренцію за нові випуски внутрішніх держпаперів і дозволили Міністерству фінансів знову знизити ставки за всіма гривневими розміщеннями. Загалом за два тижні ставки за річними ОВДП знизилися на 45 б.п. до 16.35%, за дворічними облігаціями на 40 б.п. до 17.2% і за трирічними паперами найменше – на 20 б.п. до 18.3%. Дохідності на вторинному ринку також знизилися.
Оптимізм інвесторів, спричинений комунікацією МВФ, поступово вичерпався. Відтак вартість українських єврооблігацій за тиждень просіла у середньому на 1,6% до діапазону 29-38 центів за долар. Водночас ціна ВВП-варантів зросла на 16% до майже 56 центів за долар умовного номіналу, таким чином перевищивши навіть рівні напередодні великої війни. Більшому інтересу інвесторів до цього інструменту сприяло включення варантів до разрахунку стійкості боргу в аналізі МВФ, а також новини про зростання ВВП України на солідні 5,3% у 2023 році.
На міжбанківському ринку зберігався відчутний дефіцит валюти, що змусило НБУ підтримувати високий рівень інтервенцій – минулого тижня регулятор продав ринку 655 млн доларів. Готівковий курс у системно важливих банках за підсумками тижня послабшав на 0,4% до 38,9-39,4 грн/долар.