Пересічний сучасний автомобіль легко набирає 170 – 180 км/год, але в реальності ми їздимо трохи повільніше. А що буде з машиною, якщо таки взяти за правило швидкісний режим понад півтори сотні кілометрів за годину? Випробовувати "на собі" ми не радимо, але технічних знань автожурналістів РБК-Україна досить, щоб спрогнозувати результат.
Про те, чому сімейні легкові автомобілі краще не експлуатувати на швидкостях "під двісті", читайте в матеріалі РБК-Україна.
При підготовці статті були використані матеріали Autobild, Autocar і Bosch Car Service.
Перш ніж розпочати розмову про технічні наслідки високих швидкостей для машини, маємо нагадати, що в Україні немає автошляхів, де можна їздити зі швидкістю понад 140 км/год – ані з точки зору закону, ані з точки зору безпеки. Безлімітні автобани в країнах, де вони є, побудовані і утримуються за трохи іншими стандартами, аніж українські траси. Але сьогодні ми говоримо про технічний бік високих швидкостей – як вони впливають на стан автомобіля?
Висока, понад 140 – 170 кілометрів на годину, швидкість на більшості авто означає оберти двигуна понад 4500 – 5000 об/хв. Так, у повсякденній експлуатації ми буває, кладемо стрілку тахометра ще правіше, але коли двигун працює в такому режимі понад годину-дві, він починає зазнавати прискореного зношення.
Через високі лінійну швидкість руху деталей циліндро-поршневої групи вони зазнають надмірні навантаження – внаслідок більших моментів інерції та підвищеної температури пар тертя. Моторна олива працює у напруженому режимі, і якщо з нею щось негаразд – скажімо, її давно не зміняли чи вона не належної якості – її захисна плівка може бути протиснена і на поверхнях деталей з’являться перші задири. Те саме можна сказати про деталі газорозподільного механізму, для багатьох з яких дуже важлива участь оливи у процесі взаємодії.
Компоненти системи запалювання у бензинових моторів при тривалій роботі на високих обертах також отримують надмірні навантаження, тільки не механічного, а електричного характеру. Зокрема, через тривалий нагрів виходять з ладу високовольтні котушки та свічки.
Щодо згаданої оливи – мотористи кажуть, що під час таких "заїздів" вона старішає удвічі швидше: даються взнаки тривалий нагрів і надмірна кількість картерних газів, які поповнюють через підсилений прорив з камер згорання. Олива інтенсивно забруднюються продуктами зносу деталей, знижується ефективність присадок, падає ключовий параметр – в’язкість. Зношення мотора прогресує.
Не все автоматичні коробки передач мають достатньо ефективну для високих швидкостей систему охолодження оливи. А її перегрів – це передчасно втрата властивостей і гірший захист пар тертя, в перш чергу – фрикціонів у класичної гідромеханіки і шківів у варіаторів.
Якщо говорити про українські шляхи, то тривалий рух на високій швидкості не можливий без багатократних уповільнень і прискорень. А значить, і без того перевантажені високими обертами вали, шестерні, ремені, диски зазнають додаткових динамічних навантажень.
Оскільки автомобіль рухається швидше звичайного, його колеса здійснюють більшу кількість коливань. І динамічні навантаження на всі без винятку шарніри, пружини і амортизатори при цьому більші за значенням і амплітудою. Відповідно, всі ці деталі скорочують свій термін служби у порівняння з більш ощадливим режимом руху.
З тих же причин шини зношуються швидше, ніж вони зносилися б на тій же дистанції при повільнішому русі.
Навіть на пристосованих для високих темпів руху автобанах гальмувати у такому "гоночному" режимі доводиться частіше і більш інтенсивно, ніж при спокійній їзді. Відтак, готуйтеся частіше замінювати колодки, диски та барабани, а також – робочу рідину в гідроприводі гальм.
Бензин та дизпальне хоч і не входять до складу автомобіля, теж "зношуються" – витрачаються – в прискореному темпі. Адже на високій швидкості в загальному опорі рухові машини збільшується аеродинамічна складова. Якщо вже після 90–100 км/год витрата зростає на 1,0–1,5 л/100 км, то після 150 км/год можна додавати до пересічного "крейсерського" апетиту ще 2–3 л/100 км – особливо якщо йдеться про малооб’ємні двигуни.
З якого боку не подивись – висока швидкість не може бути рекомендована в якості нормального крейсерського режиму. Судячи з налаштувань трансмісії і підказчиків передач на панелі приладів, пересічні сучасні автомобілі розраховані на тривалий рух при 110 – 120 км/год. Все, що вище, можна вважати позаштатним режимом – хоча автовиробник, звісно, прямо про це ніколи не скаже. А якщо у вас є потреба їздити швидше, підбирайте собі автомобіль з категорії не те щоб спорткарів, але з сегменту "заряджених" і преміальних, які мають двигун з великим запасом потужності, а всі агрегати – з запасом міцності і довговічності.
Нагадаємо, нещодавно РБК-Україна розповідало, як працює фотофіксація порушень та де стоять камери.