Без фінансування. Чому Кабмін зірвав будівництво третього рівня захисту енергетичних обʼєктів

Війська Російської Федерації продовжують систематичні терористичні атаки по енергетичних об'єктах України. На протидію цьому в Україні вже до кінця 2024 року планували збудувати потужний трирівневий захист 22 об’єктів енергетики. Відповідний проект за дорученням президента мав реалізувати Кабінет міністрів спільно з Генеральним штабом ЗСУ.

Утім, на початку цього тижня залучені до будівництва фортифікаційних конструкцій представники бізнесу заявили, що усі роботи зупинено внаслідок великої заборгованості, а премʼєр-міністр Денис Шмигаль особисто блокує фінансування проекту.

Про те, що стало причиною зупинки фінансування, яка роль Дениса Шмигаля в цьому та які наслідки очікують на Україну — детальніше в статті РБК-Україна.

Атаки на енергетику

Вперше про будівництво захисту для енергетичних обʼєктів заговорили у жовтні 2022 року. Тоді росіяни почали масовано обстрілювати енергетичну інфраструктуру. Вже за місяць стався блекаут — були відключені всі енергоблоки у підконтрольних Україні АЕС.

Загалом за перший рік повномасштабного вторгнення росіяни 255 разів вдарили по об‘єктах енергетики, повідомляв Офіс генпрокурора. Найбільше постраждали Донецька, Дніпропетровська та Київська області.

Даних щодо масштабів руйнувань влада не публікувала. Чи не єдиною офіційною інформацією про наслідки російських обстрілів став звіт програми розвитку ООН. У ньому йдеться, що станом на 30 квітня 2023-го загальна потужність генерації, тобто вироблення електрики, зменшилася більш ніж удвічі — з 37,6 ГВт до 18,3 ГВт.

Найбільше постраждала маневрова потужність — електрика, яку виробляють теплоелектростанції та теплоелектроцентралі. Їхні потужності скоротилися на 68%.

Окрім потужностей, які виробляють електрику, важливою частиною системи є й розподільчі станції. Пошкоджено або зруйновано було 42 з 94 критично важливих високовольтних трансформаторів.

План Б для енергетики

Власне, на цьому фоні президент й зініціював експериментальний проект будівництва, ремонту та інших інженерно-технічних заходів для захисту обʼєктів критичної інфраструктури паливно-енергетичного сектору. Це рішення неодноразово розглядалось на засіданні Ставки та РНБО.

На виконання доручення президента 27 грудня 2022 року була прийнята відповідна постанова №1482. Головним замовником та розпорядником бюджетних коштів по 22 підстанціях НСК "Укренерго" стало Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури.

Підрядними організаціями виступили "Автострада", "Онур", "Основа", "Енергетично-дорожнє будівництво", "Автомагістраль-Південь", "Ростдорстрой", "ШРБУ-48", "ІК "АРКОН", "ПБС", "Техно-буд-центр", "Техномайн-інжирінг".

Як розповіли в коментарі РБК-Україна залучені до будівництва компанії, перші роботи на обʼєктах почались вже у квітні 2023 року. Вони були реалізовані за моделлю desing&biuld з одночасною розробкою проектної документації. Передували цьому декілька навчальних поїздок робочої групи в Британію, а усі проектні рішення погоджувались з Генштабом, "Укренерго" та міжнародними партнерами (США, Британія, Японія).

В рамках програми в Глевасі була побудована окрема модель експериментального обʼєкту фортифікаційної споруди, яку в грудні 2023 року випробували на предмет міцності та захисту від вибухів. За наслідками випробувань побудований обʼєкт показав відмінні результати.

Варто зазначити, що на сьогодні жодна країна Європи не має подібних захисних споруд третього рівня і, відповідно, не має досвіду в їх проектуванні. Цей досвід був унікальним як для нас, так і наших міжнародних партнерів, тому на випробуваннях крім української сторони також були присутні військові інженери з Британії, США, Німеччини та Японії. Вони здійснювали супровід випробувань й склали за його результатами звіт, що було надіслано послам країн G7.

У січні цього року тодішній очільник Державного агентства відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найем повідомив, що за 2024 рік агентство планує звести трирівневий захист усіх 22 об’єктів енергетики України.

В березні окремим наказом президент дав доручення реалізувати проекти будівництва захисних споруд третього рівня захисту обʼєктів енергетики.

Але станом на сьогодні вказане доручення не виконується — роботи на всіх обʼєктах захисних споруд третього рівня захисту повністю зупинені внаслідок відсутності фінансування.

Перед підрядниками непогашена багатомільярдна заборгованість за виконані роботи та закуплені матеріали. Як повідомив у Facebook власник "Автостради", яка, серед іншого, мала побудувати захист третього рівня для найбільшої підстанції в Україні, обсяг виділених на будівництво коштів не перевищує 10% від потреби. "Це пряме порушення рішення Ставки Верховного головнокомандувача та Ради національної безпеки і оборони", — заявив Максим Шкіль.

Водночас за даними Української інфраструктурної асоціації UNITE, на квітень 2024 року Міністерство фінансів заборгувало вже понад 20 мільярдів гривень компаніям, що відновлюють пошкоджену ворогом інфраструктуру.

Бізнес переконаний: необхідно якомога швидше передбачити фінансування на погашення боргів та фінансування для завершення всього комплексу робот на обʼєктах та виконання рішення президента на РНБО.

"Ворог руйнує критичну інфраструктуру, бо від неї залежить економіка та нацбезпека. Відтак, її відновлення це пріоритет на рівні зі зброєю", — наголосив виконавчий директор UNITE Ігор Самоходський.

Три рівні безпеки

Всі проєктні рішення в рамках будівництва захисту третього рівня обʼєктів енергетики мають узгоджуватись з Генштабом та Державною службою надзвичайних ситуацій.

Перший рівень захисту передбачає спорудження габіонів та біг-бегів. Як відомо, сьогодні Агентство відновлення захищає 90 обʼєктів у 21 області від уламків дронів та ракет.

Габіони — різновид огороджувальних конструкцій, виготовлених із міцної металевої сітки, наповненої камінням.

Біг-бег — м'який контейнер, промислова тара, вироблена з гнучкого матеріалу і призначена для перевезення та зберігання різного роду вантажів і матеріалів, що мають сипучу консистенцію, такі, пісок.

Другий рівень — захист від дронів та шахедів. Йдеться про бетонні конструкції, що будуються навколо основної мережі "Укренерго" з березня 2023 року. Під захистом мають бути 22 підстанції, 63 автотрансформатори у 14 областях.

Третій рівень — захист від ракет. Мета — захистити 22 підстанції від прямого влучання найпотужнішими ракетами у 14 областях. Тут працюють з "Укренерго", яке формує завдання на проєктування та будівництво.

Під час проєктування використовуються вихідні дані від Генштабу, також — настанова для інженерних військ та міжнародні нормативні документи, отримані від спеціалізованих фахівців під час проходження навчання в Британії за нормативами та стандартами Британії та США.

Плани з трирівневого захисту енергооб'єктів України
(фото: Державне агентство відновлення та розвитку інфраструктури України/Facebook)

Оскільки особливих зрушень у реалізації постанови станом на зараз немає, на крайньому засіданні Ставки (20 червня 2024 року, — ред.) президент Володимир Зеленський знову дав доручення уряду представити "чіткий план добудови захисних споруд для енергетики".

"По кожному такому об'єкту — чіткий термін завершення робіт. Треба пришвидшуватись виконавцям на кожному рівні", — сказав глава держави.

Чому план провалився і що буде з енергетикою

В розмові з РБК-Україна вже екс-очільник Державного агенства з відновлення та розвитку інфраструктури Мустафа Найєм зазначає: команда агентства почала стикатися з постійною протидією, спротивом та створенням штучних перешкод з боку уряду ще з листопада минулого року.

"Нас почали "кошмарити" бюрократією, коли документи на оплату захисних споруд, фортифікацій або відновлення погоджувалися в уряді місяцями, поверталися по шість-вісім разів з безглуздими зауваженнями, затримувалися по декілька місяців, а деякі не погоджені й досі. Уряд вже третій місяць не погоджує виплату майже 150 млн євро, які були залучені державою у Єврокомісії за програмою "Підтримка швидкого відновлення України" для критично важливих проектів, у тому числі водогону та захисту енергетики", – говорить Найєм.

Своєю чергою, представники компаній-підрядників вважають: відповідальність за зупинку будівництва третього рівня захисту енергетичних обʼєктів несе особисто очільник Кабміну Денис Шмигаль, й стверджують, що він повністю зупинив всі платежі і дав доручення Бюро економічної безпеки та Державній аудиторській службі перевірити ціни і будівництво захисту енергетичних обʼєктів саме після критики дій уряду у квітні цього року. Саме тоді бізнес вперше публічно заговорив про велику заборгованість перед підрядниками за роботи з відновлення критичної інфраструктури.

На думку Найєма, невчасна оплата роботи підрядників підриває довіру до держави; сповільнює, а у деяких напрямках – повністю зупинило будівельні роботи, а це – втрата довіри й ринку, і місцевої влади, і громадян. Але головне, що усе це негативно впливає на обороноздатність країни, логістику вантажів, захист критичної інфраструктури та експорт товарів. Очевидно, що такі дії рано чи пізно мають спричинити критику не лише всередині країни, а й з боку міжнародних партнерів.

"Вартість проекту з будівництва фортифікаційних споруд для обʼєктів енергетики оцінюється щонайменше у 60 млрд гривень. Це значна сума, особливо, для країни, що воює, але не треба забувати про зворотній ефект для економіки. Якщо ці кошти виділяються, то майже 30-40% з них повернеться в державний бюджет через плату податків, заробітних плат для працівників у суміжних галузях тощо. Тобто реальні втрати для бюджету були б значно менші", – пояснює співрозмовник видання, дотичний до реалізації проекту.

Утім, невиплата боргів державою сьогодні не тільки підриває поточні роботи, але й ставить під загрозу майбутні зусилля з відновлення та захисту інфраструктури, переконані в Українській інфраструктурній асоціації UNITE.

Зокрема, через бездіяльність премʼєра, шляхом зупинки фінансування інфраструктурних обʼєктів, у тому числі будівництва третього рівня захисту енергетичних обʼєктів, в Україні сьогодні енергетичний колапс, додає Шкіль.

Дійсно, у травні цього року очільник Міненерго зазначив, що протягом останніх місяців українська енергосистема зазнала найбільших пошкоджень з часів початку повномасштабної війни з Росією, тому закликав споживачів ощадливо споживати електроенергію й готуватись для вкрай складної зими.

Але якщо вже зараз в напрямку захисту розподільчих підстанцій й подальшого плану дій з укріплення енергосистеми нічого не робити, спрогнозувати подальші події в енергетичному секторі з кожною новою атакою буде ще складніше.