Федір Веніславський: Рада має всі шанси прийняти закон про мобілізацію до кінця березня

Комітет Верховної ради весь тиждень опрацьовує понад 4 тисячі поправок, які народні депутати внесли до законопроекту про мобілізацію. У першому читанні парламент схвалив його 7 лютого, однак у цій редакції все одно були чимало дискусійних норм. Член комітету ВР з питань нацбезпеки, оборони та розвідки, Федір Веніславський в інтерв'ю РБК-Україна розповів, як планують змінити законопроект до другого читання і що буде з його найбільш дискусійними нормами.

– Розкажіть, як проходить розгляд законопроекту про мобілізацію до другого читання з огляду на таку кількість поправок у комітеті?

– До документу внесли понад 4 тисячі поправок. До речі, в комітеті з питань національної безпеки, оборони і розвідки щонайменше від початку повномасштабного вторгнення ще не було такої кількості поправок. Тому було ухвалене рішення всі однотипові законодавчі поправки розбити на групи. І в результаті з понад 4 тисяч поправок ми отримали 16 блоків з ключових речей, які народні депутати пропонували нам змінити, викласти в інші редакції тощо.

Це, по-перше, стосується обмеження конституційних прав і свобод, що було найбільш дискусійним з усіх норм цього законопроекту. Мова йде про обмеження прав фізичної особи у виїзді за межі України, про обмеження прав на керування транспортним засобом, а також про накладення арешту на банківські рахунки та цінності, що зберігаються в банках.

Ми вирішили, що обмеження у праві виїзду за межі України для військовозобов'язаних, чоловіків віком від 18 до 60 років вже є прописане в законі про правовий режим воєнного стану. Додатково це регулювати в новому законі, на наш погляд, потреби немає. В Законі України про затвердження Указу Президента України про запровадження воєнного стану ми це врегулювали і так.

Щодо обмеження права фізичної особи в керуванні транспортним засобом: якщо вона не оновлює свої військово-облікові дані, не стає на облік, ігнорує повістки тощо – ми дійшли консенсусу, що в тому чи іншому варіанті це обмеження може залишитися у законопроекті. Щодо блокування коштів на рахунках, грошових активів тощо – ми в комітету цю норму відхилили.

Інший ключовий момент стосується електронного кабінету призовника і можливості оповіщення в електронному форматі про необхідність з'явитися до ТЦК та СП. Це фактично альтернатива електронних повісток – ми від цього також відмовилися, воно не знайшло підтримки в комітеті. Ми залишили можливість реєстрації в електронному кабінеті як право, а не як обов'язок. І також ми залишили можливість, передусім особам, що проживають за межами України, скористатися електронним кабінетом для дистанційного оновлення даних без в'їзду на територію України, оскільки потім виникне проблема з можливістю їх виїзду. А це мова може йти і про студентів, які навчаються за кордоном, про тих чоловіків, які ще до війни переїхали мешкати за кордон.

Ще один важливий блок – повноваження органів державного влади, місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій у мобілізаційних заходах. Тут ми всі дійшли згоди, що необхідно уточнити повноваження відповідних суб'єктів, тому що на сьогоднішній день ТЦК та СП фактично залишились сам на сам з необхідністю здійснювати всі мобіляційні заходи. Тоді як у чинних законах передбачено, що ціла низка суб'єктів бере участь у забезпеченні мобілізації. Але вони, з огляду на різні причини і нечіткість законодавчих норм, цього не робили, або уникали.

Тому ми дійшли згоди, що і органи державної влади, і органи місцевого самоврядування, і військові адміністрації, і підприємства, і органи соціального захисту, освітні та інші установи та організації спільними зусиллями будуть забезпечувати мобілізаційні процеси, сприяти, допомагати, брати участь у різних формах – це точно залишиться в новому законі.

Розгляд усіх цих норм проходить за участі суб'єктів, відповідних міністерств, яких стосується той чи інший блок – Нацполіції, МВС, Міністерства соціальної політики, Міністерства охорони здоров'я, з питань ветеранів тощо.

Один із блоків також стосувався повноважень поліції. Ми вирішили, що представники поліції за зверненням ТЦК та СП беруть участь в оповіщенні громадян і в їх присутності представники ТЦК та СП можуть вручати повістки для того, щоб не допускати якихось неправомірних дій в адресу працівників ТЦК та СП. Наступне – всі поліцейські мають перейти зі спеціального обліку на загальний військовий облік, але одночасно всі поліцейські 100% підлягають бронюванню – тобто вони не можуть бути призвані під час мобілізації.

Крім того, у період дії воєнного стану, поліцейські і представники територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки мають право вимагати в осіб віком від 18 до 60 років пред'явити разом з документом, що посвідчує особу, військово-обліковий документ, який вони будуть зобов'язані мати при собі під час дії правового режиму воєнного стану. А поліцейські і представники ТЦК та СП матимуть право фіксувати це на відповідні засоби відеофіксації.

І таких ключових блоків усього 16.

– А на якій стадії опрацювання цих усіх поправок у комітеті і коли комітет буде готовим передати його на розгляд Ради?

– Комітет пройшов усі 16 блоків. Ми працювали чотири дні, від понеділка по четвер включно. Зараз я прийшов з засідання комітету, на якому ми фіналізували і розглянули перехідні та прикінцеві положення законопроекту. Далі, на підставі концептуальних речей, які ми розглянули і підтримали або не підтримали в цих блоках, секретаріат комітету сформує порівняльну таблицю з законодавчими пропозиціями, які були об'єднані в ці 16 блоків. Тоді ми зможемо значно швидше відхилити чи схвалити ті чи інші поправки.

Якщо говорити про терміни, то орієнтовно наступного понеділка, 4 березня, секретаріат має підготувати порівняльну таблицю цього законопроекту. І далі, починаючи з 5-6 березня ми зможемо приступити до постатейного обговорення і до врахування або відхилення цих законодавчих поправок за участі наших колег, які їх подавали.

Оптимістично – що комітет до 10-15 березня зможе закінчити з поправками. Песимістично – до 20 березня ми зможемо їх розглянути, сформувати висновок комітету, проголосувати і направити законопроект на друге читання до Ради. Тобто і за оптимістичного, і за песимістичного сценарія до кінця березня ми маємо всі шанси в залі цей законопроект проголосувати в другому читанні.

– Ви згадали, що одна з найбільш дискусійних норм – це щодо обмеження прав військовозобов'язаних, які ухиляються від мобілізації. Виходить, що арешт банківських рахунків і цінностей, за ухваленням суду, комітет відкинув.

– Попередньо не підтримав, але далі будемо ще дискутувати. Однак це навряд чи пройде. Крім того, для мене особисто як для фахівця в галузі права, дуже сумнівним є обрання юрисдикції. У версії до першого читання передбачається, що це має здійснювати адміністративний суд у порядку, визначеному Кодексом адміністративного судочинства. Але адміністративні суди створювалися саме для захисту прав громадян від неправомірних дій або рішень органів публічної влади. Тобто теоретично такі обмеження прав людини можуть бути застосовані, але у порядку цивільного судочинства, оскільки мова йде про обмеження цивільної дієздатності. Але концептуально комітет це не підтримав, тому малоймовірно, що норма про арешт рахунків потрапить у фінальний варіант закону.

– Обмеження на виїзд за кордон – у комітеті вирішили, що немає сенсу це додатково прописувати, адже вже регулюється чинним законодавством. А щодо обмеження прав на керування автомобілем – це залишиться?

– Цю норму комітет підтримав. Але це буде ще вирішуватись під час остаточного розгляду законодавчих поправок.

Крім того, можливо, будуть підвищені існуючі штрафи за ухилення від мобілізації. Але це вже питання до правоохоронного комітету, як він буде розглядати посилення санкцій у Кодексі про адміністративні правопорушення в плані відповідальності за невиконання свого обов'язку щодо мобілізації і мобілізаційної підготовки. І це вже буде в комплексі, вже після того, коли ми вийдемо на фінальний варіант цього законопроект.

– Коли людині загрожують усі ці санкції? Це після ігнорування однієї повістки чи кількох?

– Конкретно це питання вже буде розглядатись, коли ми будемо проходити законодавчі поправки і тоді ми будемо приходити до якогось консенсусу. Зараз передчасно про це говорити.

– Ви також сказали, що реєстрацію в електронному кабінеті ви фактично вирішили зробити добровільною. Якими будуть способи вручення повістки, крім надсилання її в електронному кабінеті тим, хто там зареєстрований?

– Усі решта способів залишаються тими ж. У паперовому вигляді, вручення під відеофіксацію або іншими шляхами за умови фіксації, що людина її отримала.

– Як це буде працювати для чоловіків віком від 18 до 60 років, які є призовниками, військовообязаними або резервістами і перебувають за кордоном? Вони теж будуть якось отримувати повістки?

– Механізму, як це робити, на даний момент немає. Крім того, у комітеті ми попередньо відхилили норму про те, щоб заборонити для них надання консульських послуг, якщо в них немає військово-облікових документів. Однак таким особам ми надаємо можливість через засоби або телефонного зв'язку, або через електронний кабінет отримати відповідний військово-обліковий документ або уточнити свої дані.

– Що буде з відстрочкою для аспірантів? Я так розумію, що у комітеті дискутували про право на відстрочку від призову для аспірантів на контрактній формі.

– Це друга з тих норм законопроекту, щодо якої надійшло найбільше поправок. На першому місці – норми про відстрочку для осіб, що доглядають за людьми з інвалідністю. І до мене, і до моїх колег надходили численні звернення з цього питання. Безумовно, не може бути поділу на громадян, які навчаються в аспірантурі за кошти фізичних осіб, і на тих, які навчаються в аспірантурі за кошти державного бюджету. Це є неконституційно, воно порушує принцип рівності. Тому ми прибрали цей поділ – всі аспіранти матимуть право на відстрочку, незалежно від форми навчання.

А далі Міністерство освіти буде розробляти механізми, в тому числі шляхом запровадження відповідних іспитів, щоб особи, які не мають реального наміру здобувати науковий ступінь, займатися наукою і не мають відповідних знань, не зловживали цим правом при вступі до аспірантури. Причому незалежно – за кошти фізичних осіб чи за кошти державного бюджету.

– Чи буде передбачена мобілізація засуджених?

– Ми передбачимо, щоб засуджені, які отримали покарання без реального відбуття його в місцях пенітенціарної системи (або засуджені з відстрочкою від відбування покарання, або умовно засуджені, які фізично перебувають на волі), можуть бути мобілізовані, вони також будуть взяті на військовий облік.

Інша категорія – особи, які перебувають у місцях позбавлення волі, за виключенням осіб засуджених за злочини проти основ національної безпеки, проти статевої свободи людини і деяких інших найбільш сенситивних злочинів. Ці категорії з урахуванням зазначених виключень зможуть вступити на військову службу під час мобілізації у військовий час за їхньої згодою, якщо вони виявлять бажання – то ми надамо їм таку можливість.

– Що буде з демобілізацією?

– Це питання ми залишили для розгляду у режимі закритого засідання комітету, бо його треба буде розглядати за участі представників сектору безпеки та оборони. Концептуально є згода, що треба визначити чіткі терміни служби і можливість демобілізації. Є консенсус, що це може бути після 36 місяців. А конкретні терміни, деталі та механізм ми ще будемо обговорювати – чи це стосується участі у бойових діях, виконання бойових розпоряджень чи обов'язків з несення військової служби в тилу тощо. 36 місяців – це той орієнтир, до якого ми зараз консенсусно схиляємось.

– А що буде з бронюванням? Чи буде воно передбачатись не лише для держслужбовців, працівників Нацполіції і працівників ОПК?

– Звичайно, бронювання буде і для інших сфер. Ми також вчора це обговорювали за участі заступника міністра економіки. Ми прийшли до консенсусу, що бронювання буде зберігатися для тих осіб, діяльність яких в економічній сфері є критичною для функціонування держави і органів державної влади, органів місцевого самоврядування, життєдіяльності населення. Але це буде визначатися детально постановою Кабінету міністрів.

Ми ж у законопроекті визначаємо лише те, що в органах державної влади, місцевого самоврядування можуть бути заброньовані керівники цих органів. Що стосується держслужбовців категорій Б і В – серед них може бути заброньовано до 50% військовозобов'язаних. Також ми погодилися, що в органах прокуратури, в Бюро економічної безпеки, ДСНС, службі судової охорони, працівники судів та інших правоохоронних органів матимуть можливість бути заброньованими. А щодо суддів, прокурорів – для них варто зберегти право на відстрочку, щоб вони не стали залежними від стороннього впливу і щоб не було паралічу судової та правоохоронної системи.

– У документі було передбачено запровадження базової військової підготовки для громадян чоловічої статі віком від 18 до 25 років. Як це працюватиме?

– Це зберігається однозначно, оскільки строкову військову службу буде скасовано. Є багато складових цієї базової військової підготовки. По-перше, її можна буде пройти у вишах. Якщо людина навчається у ВНЗ, то вона протягом 4-5 років навчання зможе самостійно обрати, коли пройти цю базову військову підготовку. Вона триватиме протягом п'яти місяців у мирний час і протягом трьох місяців у військовий час.

Також було погоджено, що всі державні службовці, всі працівники органів поліції, прокурори, можливо навіть і судді, мають пройти базову військову підготовку. Тобто ми йдемо до того, що все населення, за наявності такого сусіда як Росія, має бути готовим до захисту Батьківщини.

Для тих громадян, які не навчаються у вищих навчальних закладах чи не здобувають послідовну освіту – для них буде базова військова служба, яка також буде тривати такий же термін.

Деталі ще будемо виписувати, тому що, наприклад, йшла дискусія – "до п'яти місяців" – це п'ять місяців обов'язково, чи це може бути один місяць. Була моя пропозиція, щоби прописати базову військову підготовку терміном від 150 до 160 днів. Концептуально було ухвалено, що громадяни віком 18-25 років зобов'язані будуть або пройти базову військову службу, або базову військову підготовку. Якщо вони не пройшли – то по досягненню 25 років вони можуть бути призвані на навчальні військові збори і отримати статус військовозобов'язаного.

– А військова кафедра?

– Військова кафедра буде зараховуватися у базову військову підготовку.

– У редакції, що проголосована за основу, прикінцевими та перехідними положеннями встановлюються норми щодо переогляду обмежено придатних громадян, а також нова перевірка на непридатність до військової служби людей, які після 24 лютого 2022 року отримали інвалідність II та III (крім тих, хто отримав їх у результаті участі у війні). Що з цими нормами?

– Ми сьогодні ухвалили рішення, що усі громадяни, які вперше отримали інвалідність (попередньо) II та III групи з початку широкомасштабної війни, або визнані обмежено придатними (у віці від 18 до 60 років) до військової служби, мають пройти переогляд відповідно у МСЕК чи ВЛК. Вони мають підтвердити свою придатність або непридатність до військової служби.

Але сьогодні також звучали зауваження, що можуть бути випадки, коли особа з дитинства має нвалідність. І її точно не треба перевіряти знову, якщо вона, наприклад, глуха від народження. Але всі ці деталі ми вже будемо прописувати на етапі погодження поправок.

Після 24 лютого 2022 року кількість людей з інвалідністю II та III групи дуже зросла. І є сумніви, чи всі з них отримали цю інвалідність у результаті реальних травм чи захворювань.