Європа і світ потребують перемоги України

Про наслідки двох років повномасштабної російської війни для Європи та світу, і чому Захід має бути зацікавлений у ще більшій підтримці України — в колонці віце-президента Європейської комісії Жозепа Борреля і міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби.

24 лютого 2022 року, коли Росія ввела сотні тисяч військових в Україну, ознаменувало початок найбільшого геополітичного землетрусу. Вже два роки Європа живе в похмурій реальності найбільшої загарбницької війни на континенті з часів Другої світової війни, яка супроводжується масштабними та жахливими звірствами.

Те, що робить Росія, є класичним прикладом імперської та колоніальної агресії в стилі ХІХ століття. Україна переживає те, від чого багато інших країн жорстоко страждали в минулому. Для Росії ця війна ніколи не була пов'язана ані з нейтралітетом України, ані з розширенням НАТО, захистом російськомовних чи будь-якими іншими сфальшованими приводами.

Президент Росії Владімір Путін неодноразово заявляв, що України не існує як окремої нації, а українська ідентичність є штучною. Єдина мета його війни — знищити незалежну сусідню країну, завоювати її землі та відновити панування над народом, який хоче бути господарем власної долі. Імперські амбіції Росії, безсумнівно, резонують багатьом народам світу, які раніше в історії самі зазнавали колоніального панування та гноблення.

Наслідки російської агресії проти України відчуваються далеко за межами Європи. Війна вплинула на продовольчу безпеку та ціни на енергоносії, супроводжується масованою дезінформацією та кампаніями з політичної дестабілізації. Ці ударні хвилі справді глобальні. Путін прагне навʼязати світові дедалі більш транзакційну політику. Він розгорнув групу Вагнера в Африці, дестабілізував інші країни за допомогою переворотів і вдався до економічного тиску через загрозу голоду, пропонуючи зерно, яке сам же і зробив дефіцитним, систематично спалюючи сільськогосподарські поля в Україні, завдаючи ударів по зерновій інфраструктурі та блокуючи важливі морські експортні шляхи.

Ця війна та її наслідки стосуються кожної країни. Якби Росія перемогла, це стало би дуже небезпечним сигналом про те, що у сучасному світі діє право сили. Це може заохотити кожну агресивну державу наслідувати приклад Росії. Якщо збройна агресія в кінцевому підсумку приносить дивіденди, чому б усім, хто має територіальні претензії до своїх сусідів, не почати їх втілювати? Ось чому багато країн Азії, Африки та Латинської Америки зацікавлені в тому, щоб Україна перемогла у цій війні.

Зрештою, ця війна не є війною "Заходу проти решти". Підтримувати Україну — це не "прозахідна" позиція. Це заперечення війни та терору. Це відстоювання принципу міжнародних відносин, заснованих на взаємній повазі, і права українців на безпеку та свободу. Погляд України та Європейського Союзу на міжнародні відносини у ХХІ столітті повністю протилежний поглядам путінської Росії. Наше бачення засноване на міжнародному праві, повазі та взаємній вигоді, а не на примусі, підкупі та страху.

Ніхто не зацікавлений більше, ніж ми, у швидкому завершенні цієї війни та поверненні миру на наш континент. Щоб досягти цього, Україна запропонувала Формулу миру з десяти пунктів, яку ЄС повністю підтримує, та яка не лише передбачає припинення бойових дій, але й включає пропозиції щодо зміцнення продовольчої безпеки, ядерної безпеки, захисту навколишнього середовища, енергетичної безпеки, міжнародного правосуддя, прав людини та поваги до Статуту ООН.

Формула миру є єдиною серйозною мирною пропозицією на столі переговорів, і ми закликаємо всі країни, які віддані миру, приєднатися до нас і втілити її в життя. Україна нині розпочала підготовку до Глобального саміту миру у Швейцарії, і ЄС активно підтримує цей процес. На ньому лідери з усього світу працюватимуть над узгодженням спільного бачення справедливого миру в Україні на основі Статуту ООН. Згодом Росії буде представлена ця консолідована позиція світової більшості, що не залишить Москві іншого вибору, окрім як брати добросовісну участь.

Через два роки після початку повномасштабної війни наша спільна позиція полягає в стійкості перед обличчям агресії і терору. Ми не можемо дозволити та не дозволимо, щоб у ХХІ столітті агресія приносила результати для агресора; натомість, ми мобілізуємо всі сили для протистояння їй. Єдиний спосіб досягти справедливого миру — це подвоїти підтримку України. ЄС вже зробив саме такі кроки протягом останніх місяців і має намір ще більше збільшити допомогу у 2024 році.

Наша спільна мета — забезпечити, щоб Україна змогла переломити хід війни на свою користь і якнайшвидше досягти справедливого миру. Для досягнення цього результату надзвичайно важлива підтримка всього світу. В інтересах кожного, щоб міжнародне право дотримувалося, а співпраця була найвищим пріоритетом. Не повинно бути повернення до темного минулого військової агресії, імперіалізму та колоніалізму — ані в Європі, ані в будь-якому іншому регіоні світу.

Всі права на цей текст належать Project Syndicate.