"Євроінтеграція без русифікації": Рада врахувала висновок Венеційської комісії щодо меншин
Верховна рада ухвалила закон, який враховує рекомендації Венеційської комісії щодо прав національних меншин (спільнот) в окремих сферах. Проект №10288-1 підтримали 317 депутатів.
Про це повідомляє РБК-Україна з посиланням на народного депутата Ярослава Железняка в Telegram.
За його словами, це доопрацьована всіма фракціями версія. Закон - вимога, вказана Європейською комісією і важлива для подальшої євроінтеграції, додав він.
Законопроект був поданий 5 грудня і поки що відсутній на сайті парламенту.
Водночас народний депутат Ірина Геращенко повідомила в Telegram, що в залу винесли депутатський, а не урядовий законопроект №10288.
"Виконуючи рекомендації Венеційської комісії, ми захистили суспільство від потенційного зниження ролі української мови в освіті, ЗМІ, книговидавництві та загроз русифікації країни", - написала вона.
Згідно з ухваленим законом у політичній рекламі, приватних школах і університетах, класах нацменшин, медіа дозволяється використання мов ЄС та нацменшин, окрім мови країни - агресора. При цьому реклама має дублюватися українською, а вивчення української як державної буде обовʼязковим у всіх закладах освіти, хоча навчання може проводитися мовами ЄС, розповіла депутат.
"Цей законопроект реалізує рекомендації Венеційської комісії на захист прав меншин, але це не стосується мови країни-агресора. І не на 5 років, як планував уряд, а безстроково", - додала Геращенко.
Деталі закону
Крім того, народний депутат Олексій Гончаренко оприлюднив в Telegram основні норми закону.
За його інформаціє, закон передбачає:
Заклади вищої освіти приватної форми власності мають право вільного вибору мови навчання, яка є офіційною мовою ЄС (викладання однієї, кількох або всіх дисциплін, виконання індивідуальних завдань та проведення контрольних заходів), із забезпеченням при цьому вивчення державної мови як окремої навчальної дисципліни.
У класах (групах)з навчанням мовами національних меншин (спільнот), які є офіційними мовами Європейського Союзу, гарантується право на використання мови відповідної нацменшини в освітньому процесі поряд з державною мовою.
Особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами Європейського Союзу, і розпочали здобуття загальної середньої освіти до 1 вересня 2018 року мовою відповідної нацменшини, до завершення здобуття повної загальної середньої освіти мають право продовжувати здобувати таку освіту відповідно до правил, які існували до набрання чинності законом України "Про забезпечення функціонування української мови як державної".
У порядку і на умовах, визначених законом щодо порядку реалізації прав корінних народів, національних меншин України, допускається поширення матеріалів передвиборної агітації, виконаних мовами відповідних корінних народів, національних меншин (спільнот) України та дубльованих державною мовою.
Вимога щодо обов’язку видавати державною мовою не менше 50% усіх виданих упродовж відповідного календарного року назв книжкових видань не поширюється на видавничу продукцію, видану кримськотатарською мовою, іншими мовами корінних народів чи нацменшин України за рахунок коштів державного та/або місцевих бюджетів, а також на видавничу продукцію, видану мовами національних меншин, які є офіційними мовами ЄС.
Особи, які належать до нацменшин України, мови яких є офіційними мовами ЄС, та реалізують право на навчання відповідними мовами в державних, комунальних чи корпоративних закладах освіти, можуть здобувати: базову середню освіту та профільну середню освіту відповідними мовами нацменшин, за винятком навчальних предметів (інтегрованих курсів), пов’язаних із вивченням української мови, української літератури та історії України, а також Захисту України (для профільної середньої освіти), які вивчаються державною мовою.
Обмеження щодо мов нацменшин, що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною радою державою-агресором або державою-окупантом, переносяться із прикінцевих та перехідних положень законів України у тіло документів, у зв’язку з чим не матимуть часових рамок.
Для телемовників, які крім мовлення державною мовою здійснюють мовлення виключно мовами нацменшин України, які є офіційними мовами Євросоюзу, мовами нацменшин, до яких застосовуються положення Європейської хартії регіональних мов або мов меншин, крім мов національних меншин (спільнот), що є державною (офіційною) мовою держави, яка була визнана Верховною Радою України державою-агресором або державою-окупантом, незалежно від територіальної категорії - програми державною мовою мають становити не менше ніж 30% від загальної тривалості програм (або їх частин).
На шляху до ЄС
У червні Венеційська комісія оприлюднила висновок до закону Про національні меншини (спільноти) України", ухваленому в грудні 2022 року. У ньому містяться зауваження, здебільшого спрямовані на приведення деяких норм у відповідність до положень Європейської конвенції з прав людини 1950 року, Рамкової конвенції про захист національних меншин 1995 року, Європейської хартії регіональних мов або мов меншин 1992 року.
У вересні Верховна рада ухвалила зміни до закону "Про національні меншини (спільноти) України". Законом у місцях компактного проживання нацменшин дозволені публічні заходи реклама та мовами цих меншин (окрім російської).
Нагадаємо, у лютому 2023 року більшість українців (52%) були проти вивчення російської мови в школах у будь-якому вигляді. Ще чотири роки тому таку думку поділяли лише 8% українців.