Еритрея і не лише. Як Путін використовує Африку проти України

Союзники в ООН

Генеральна асамблея ООН 12 жовтня 2022 року ухвалила резолюцію із закликом не визнавати незаконну анексію Росією українських територій. Документ підтримала переважна більшість у 143 голоси. При цьому п'ять держав членів проголосували проти та ще 35 утрималися.

Серед останніх були 18 країн з африканського континенту, зокрема:

• Еритрея
• Центральноафриканська республіка
• Конго
• Ефіопія
• Гвінея
• Малі
• Судан
• Уганда
• Зімбабве

Фото: підсумки голосування за резолюцію Генасамблеї ООН від 12 жовтня (twitter.com/UN)

Окрім того, ще п'ять африканських країн взагалі не голосували. Іншими словами, майже половина країн Африки не стала прямо засуджувати захоплення та анексію територій Донецької, Луганської, Херсонської та Запорізької областей України.

Що стосується саме Еритреї, то, на перший погляд, її солідарність з імперіалістичною Росією видається дивною. Оскільки у ситуації, в якій їй загрожує Ефіопія, вона має більше спільного з Україною. Почасти це пов'язано з минулим країни, визвольною війною, підтримкою з боку Радянського Союзу та ворожою позицією щодо Заходу. Зараз Росія поставляє туди зброю і обіцяє побудувати базу матеріально-технічного постачання. З цього погляду обидва режими можна назвати братами по зброї.

Заради справедливості кейс Еритреї не є унікальним для континенту. Проте в інших країнах Африки російські інтереси зайшли куди далі.

Чому Африка підтримує Росію

На це питання немає простої відповіді, оскільки кожна з понад 50 країн Африки йде своїм історичним шляхом і керується різними наборами політичних наративів. Однак серед іншого виділяється щонайменше одна проблема, яка лежить в основі нерішучості деяких країн засуджувати Росію, - це сприйняття Москви на континенті як наступниці СРСР.

Як зазначає історик і фахівець з Африки з Університету Сетон-Холл у Нью-Джерсі Максим Матусевич, Радянський Союз мав тут велику симпатію. Зокрема, коли за часів холодної війни надавав підтримку силам, що боролися проти західного колоніалізму.

Серед інших причин Матусевич називає радянську освіту для десятків тисяч африканських студентів, які зберегли особисті та культурні зв'язки з СРСР. На його думку, режим Володимира Путіна сьогодні експлуатує спогади про спільну боротьбу, щоби заручитися підтримкою або нейтралітетом тутешніх держав.

Показовим у цьому плані було липневе турне міністра закордонних справ Росії Сергія Лаврова. У його рамках він відвідав кілька країн і не прогавив можливості нагадати партнерам про історію радянського антиімперіалізму.

Крім того, як наголошує історик, Кремль користується африканською любов'ю до автократичних режимів. А згадки про західні колоніальні пограбування допомагають формувати проросійські настрої.

Фото: Сергій Лавров влітку 2022 року намагався заручитися підтримкою країн Африки (Getty Images)

Останнє, зокрема, проявилося у Західній та Центральній Африці, де Москві вдалося частково відтіснити Францію від ролі союзника правлячих еліт. У Центральноафриканській Республіці (ЦАР), Малі та з недавніх пір у Буркіна-Фасо російські наративи переконали місцеві авторитарні режими у нездатності Парижа допомогти у боротьбі проти ісламістських бойовиків. Як наслідок, на континент поставляється російська зброя, а також розгорнула діяльність приватна військова компанія "Вагнера", яка надає послуги найманців.

Ще в січні 2022 року тодішній міністр закордонних справ Жан-Ів Ле Дріан звинуватив "вагнерівців" у розграбуванні ресурсів Малі в обмін на захист малійської хунти. А нещодавно президент Еммануель Макрон заявив, що Росія підживлює антифранцузьку пропаганду в країнах Африки .

"Це політичний проект. Я не дурень, багато інфлюенсерів, які іноді виступають у телевізійних програмах, отримують гроші від росіян. Ми це знаємо. Досить поглянути на те, що відбувається в Центральноафриканській Республіці або деінде, щоб розгледіти антифранцузький проект у російських інтересах", - говорив він у листопаді 2022 року.

Вплив ПВК "Вагнера"

Російська Федерація останнім часом відзначилася використанням найманців на африканському континенті. Ще до вторгнення в Україну сумнозвісна ПВК "Вагнера" відіграла активну роль у подіях у Малі, Судані, Лівії та ЦАР. У жовтні ООН заявила, що цивільні особи в ЦАР зазнавали переслідувань з боку "вагнерівців".

Полювання на золото

До того ж останні були помічені в економічній експлуатації, у тому числі вступили в змову з військовою хунтою Судану заради розробки золотих копалень. За даними The New York Times, сьогодні Москві вдається таким чином поповнити свої золотовалютні резерви, пом'якшити ефект від санкцій Заходу та утримати курс російського рубля від стрімкого падіння.

Ще в 2017 році тодішній президент Судану Омар Хасан аль-Башир віддав родовища в обмін на військову підтримку свого режиму, і золото нелегально вивозилося через ОАЕ. А коли навесні 2019 року в країні відбувся черговий переворот, літак засновника ПВК Євгена Пригожина доставив до Москви представників нового режиму, з якими домовилися про воєнну підтримку в обмін на збереження доступу до золота. Причому за деякими даними, саме Росія могла бути головним ініціатором перевороту.

За даними CNN, за допомогою суданського золота також фінансується російська війна в Україні. Журналісти встановили, що в перші дні вторгнення з Хартума вилетів літак з тонною контрабандного дорогоцінного металу в коробках з печивом. І це був лише один з щонайменше 16 подібних рейсів.

Російська Федерація також домоглася повного контролю над копальнями в багатій на золото та алмази Центральноафриканській республіці. Раніше ООН схвалила пропозицію Кремля направити інструкторів для посилення місцевої армії, але за потурання Заходу інструктори перетворилися на озброєних найманців "Вагнера".

Фото: "вагнерівці" взяли під контроль видобуток ресурсів у ЦАР (UN Security Council)

Як пише американська газета NYT, загони "вагнерівців" забезпечують захист місцевого режиму в обмін на ліцензію на видобуток та експорт алмазів, золота та деревини. Є інформація про те, що в країні можуть бути до 5 000 російських найманців. За словами місцевого експерта з економіки Абдула Азіза Салі, вони "буквально контролюють усе".

Вербування африканських найманців

Західні ЗМІ зазначають, що цього року "вагнерівці" почали вербувати найманців в Африці. У тому числі звільняють ув'язнених з в'язниць у ЦАР, щоб відправити їх на війну в Україну. Очевидно, у цьому питанні у них повністю розв'язані руки, і до місцевого крила "Вагнера" набирають чоловіків, засуджених за тяжкі злочини, зокрема зґвалтування та вбивства.

"З жовтня вони звільняють повстанців, і ніхто не може їх зупинити, тому що уряд дав їм стільки влади, що вони можуть діяти так, як їм заманеться", - пише з посиланням на джерела The Daily Beast.

Причому вербування не обмежується територією країн Африки. За деякими даними, у самій Росії іноземних студентів схиляють до вступу до лав ЧВК, погрожуючи позбавленням стипендій, підвищенням вартості навчання чи відрахуванням.

У листопаді набув розголосу випадок, коли представники Південного федерального університету в Ростові-на-Дону та ФСБ переконували африканських студентів поїхати воювати в Україну за 3-5 тисяч доларів.

Зернова угода як зброя Путіна

Зі зростанням кількості голодуючих країн в Африці російська війна в Україні вивела питання продовольчої безпеки на новий рівень. Блокада чорноморських портів безпосередньо торкнулася глобальних ланцюжків поставок, особливо зерна та добрив, в яких Україна та Росія є важливими міжнародними гравцями.

Через блокаду протягом кількох місяців українське зерно не могло доставити низці замовників. У червні 2022 року президент Сенегалу Макі Салл та голова комісії Африканського союзу Мусса Факі Махамат відвідали Москву, і їх візит показав, що скоординований підхід може стати важелем впливу.

Як підкреслює старший науковий співробітник Південноафриканського інституту міжнародних відносин Густаво де Карвальо, тиск африканців призвів до того, що ООН та Туреччина почали працювати над зерновою угодою. Запуск Чорноморської ініціативи у серпні призвів до того, що світові ціни на продукти харчування знизилися на 15%.

Але вже у вересні Володимир Путін розкритикував її, маніпулюючи цифрами про те, що нібито лише близько 3% українського зерна отримують найбідніші країни. У поєднанні з інцидентом на Кримському мосту він погрожував зірвати угоду, і в жовтні призупинив участь у ній. Тоді за посередництва Туреччини та ООН скандал вдалося швидко зам'яти, а угода була продовжена ще на чотири місяці.

Водночас Путін намагається прив'язати до угоди можливість експорту добрив через територію України. До вторгнення росіяни експортували 4,4 млн тонн аміаку, близько половини транспортувалося в український порт "Південний", але транзит припинився 24 лютого 2022 року.

У вересні ООН розпочала переговори з Україною щодо відновлення транзиту, але президент Володимир Зеленський заявив про готовність до цього лише після звільнення всіх українських військовополонених.

Українська відповідь

На жовтень 2022 року було заплановано 10-денне турне міністра закордонних справ України Дмитра Кулеби країнами Африки. Перед виїздом у колонці для РБК-Україна він писав, що більшість країн на континенті співчувають Україні, але зайняли нейтральну позицію щодо війни. На його думку, африканські партнери вже зараз мають перейти до реальної підтримки.

Метою турне заявлялося зміцнення ролі України як гаранта продовольчої безпеки, посилення партнерства у сфері освіти, просування українських IT-продуктів, зокрема платформи "Дія", та розширення українського експорту. Міністр відвідав такі країни, як Сенегал, Кот-д-Івуар та Гана, які не помічені у симпатіях до Росії та голосували за резолюції ООН із засудженням війни. Також зазначимо, що жовтневу поїздку Кулеби було достроково перервано після першого масштабного ракетного удару по українській енергетиці 10 жовтня.

Проте найближчим часом Україна продовжить щільно працювати з Африкою. Зокрема, цій темі була присвячена зустріч президента Володимира Зеленського з дипломатами. За його словами, необхідно наростити присутність українських інтересів у регіонах, де вони представлені найменше.

"Ми вже перезавантажуємо відносини з десятками країн Африки. Наступного року ми маємо це посилити. Вже визначено 10 країн, де будуть відкриті нові посольства України в Африці", - наголосив він.

На початку грудні для Володимира Путіна, можливо, пролунав тривожний дзвіночок. За повідомленнями західних ЗМІ, Марокко стане першою африканською країною, яка надасть Україні реальну військову допомогу. Причому в тих же повідомленнях це рішення назвали серйозним провалом Кремля у спробі зміцнити африканський нейтралітет.

Йомвірно, Марокко передасть запасні частини та кілька десятків модернізованих танків Т-72 за контрактом майже на 100 млн доларів, який профінансують США та Нідерланди. Наразі офіційного підтвердження інформації ще не було.