Енергетика під ударом. Чи загрожує Україні блекаут і чому почастішали атаки на Київ

Ситуація в енергетиці

У п'ятницю, 16 грудня, російські війська завдали масованого ракетного удару по Україні. Загалом було випущено понад 70 крилатих ракет, близько 40 - безпосередньо по Києву. Незважаючи на те, що переважну більшість вдалося збити, окремі прильоти вивели з ладу близько половини об'єднаної енергосистеми. До вечора діяв режим надзвичайної ситуації для учасників енергоринку.

За словами міністра енергетики Германа Галущенка, п'ятнична атака пошкодила 9 об'єктів енергогенерації та розподільні мережі. Через неї понад 50% українців залишилися без світла.

Київ, крім перебоїв з водою та теплом, до суботи зупинив метрополітен і наземний електротранспорт. Харків, Полтава, Черкаси та кілька інших міст були повністю знеструмлені, але протягом дня енергетики почали відновлювати електропостачання. Дніпро також зупинив метро та електричний транспорт, у Миколаєві зупинилася частина котелень.

А вже в ніч проти 19 грудня противник ударив по Києву та області дронами-камікадзе. Лише над столицею вчора збили 18 з 23 дронів, але були й серйозні влучання в об'єкти енергетики. Наслідки цієї атаки усувають досі, діють аварійні графіки відключень.

Фото: наслідки атаки дронів по Києву 19 грудня (t.me/dsns_telegram)

Станом на 20 грудня світло є у менше половини киян. Енергетики вважають, що до кінця дня вдасться включити додаткове обладнання та знизити дефіцит потужності.

Ситуація на Київщині залишається критичною, без світла близько 80% регіону. Найскладніша ситуація у Бучанському, Вишгородському, Обухівському та частково Фастівському районах - загалом близько 30 територіальних громад. У пріоритеті на електропостачання - лікарні, об'єкти тепло- та водопостачання. Але надвечір очікується, що близько половини населення все-таки буде зі світлом.

"Внаслідок масштабних пошкоджень енергетичної інфраструктури "Укренерго" застосовує екстрені відключення. З кожним ворожим обстрілом складність та тривалість ремонтних робіт зростає", - прокоментував ситуацію начальник Київської обласної військової адміністрації Олексій Кулеба.

Директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко зазначає, що енергосистема в принципі витримала ракетну атаку 16 грудня. За його словами, цього вдалося досягти завдяки новій методології переведення системи у найбезпечніший стан.

"Ця методологія виправдала себе. На відміну від атаки 23 листопада ми зберегли систему цілісною, вона не розділилася на окремі зони. Збереглися поставки з усіх атомних блоків, і буквально за кілька годин після атаки система почала набирати свою потужність. Але, знову-таки, вчорашні атаки дронами по Києву теж ускладнили ситуацію, багато районів сидять без світла. Те саме стосується й області, тому що вона у нас і так серйозно енергодефіцитний регіон. І з кожною новою атакою ситуація лише погіршується", - зазначив він.

Він також називає ще один позитивний момент - про те, що ситуація під контролем говорить той факт, що головні системи життєзабезпечення працюють, а перебої в тепло- та водопостачанні можуть бути усунені протягом кількох діб.

Вразливі регіони

Найбільш уразливі для російського енергетичного терору регіони - це ті, де велика кількість споживачів без достатньої кількості об'єктів генерації. Крім Києва та Київської області, до них можна віднести Одеську область. Наприклад, там світло подається лише через одну високовольтну лінію та ще й через окупований росіянами Придністровський регіон Молдови. Тому якщо противник атакує Одеську ТЕЦ, повітряні лінії чи розподільчі станції, одразу виникає суттєвий дефіцит електроенергії.

Зазначимо, зараз в Одесі з урахуванням складної ситуації в енергосистемі, що склалася внаслідок останніх обстрілів, запроваджено нові графіки відключень.

Приблизно те саме у Київській області, де пошкодження кількох розподільчих станцій призводить до знеструмлення великої кількості споживачів. І зараз ми спостерігаємо саме таку ситуацію.

Фото: найбільш уразливі густонаселені регіони з малою кількістю об'єктів генерації (GettyImages)

Але, на думку директора спеціальних проектів НТЦ "Психея" Геннадія Рябцева, ці проблеми незначні порівняно з тими, що є у Херсоні, Миколаєві, Запоріжжі та Харкові.

"Ці великі міста розташовані в безпосередній близькості до супротивника і можуть бути обстріляні не лише балістичними та крилатими ракетами, а й артилерією та реактивними системами залпового вогню. Але незважаючи на це, енергетики роблять все, щоб відновити електропостачання якнайшвидше", - зазначив він. .

Володимир Омельченко також говорить про вразливість прифронтових територій, і останні удари по Куп'янську (Харківська область), Краматорську (Донецька область), Марганцю та Нікополю (Дніпропетровська область) підтверджують, що тут надзвичайно важко зберегти системи енерго- та теплозабезпечення. Тому людям слід за можливості евакуюватися у безпечніші місця.

Загроза блекауту та можливі сценарії

Президент України Володимир Зеленський упевнений, що Росія зробила ставку на блекаут. На його думку, зануривши Україну в темряву, противник хоче показати "поразку Європи".

"Ми ж у відповідь започаткували новий формат співпраці і робимо все заради України, проти блекауту та енерготерору. Що є на сьогодні? Україна вистояла проти сотень російських ударів різної інтенсивності в нашій енергетиці, але зараз більшість наших електростанцій, на жаль, пошкоджені або зруйновані обстрілом . Усі гідроелектростанції, всі теплові електростанції", - заявив він на міжнародній конференції щодо допомоги Україні наступної зими.

Він також наголосив, що мільйони українців страждають від відключень світла. І захистити їх в умовах російської ставки на блекаут можна постачання генераторів і джерел безперебійного живлення.

Фото: президент України Володимир Зеленський упевнений, що Росія зробила ставку на блекаут (Віталій Носач/РБК-Україна)

Прем'єр-міністр Денис Шмигаль попередив, що влада готується до різних сценаріїв проходження зимового періоду. Один з них - довгострокова відсутність електроенергії та опалення в деяких регіонах України. За два місяці планомірних атак росіянам вже вдалося пошкодити близько 50% енергосистеми, що робить песимістичний сценарій дуже ймовірним.

Проте опитані РБК-Україна експерти не беруться прогнозувати, як саме розвиватиметься ситуація.

"Немає жодних сценаріїв - оптимістичних, песимістичних чи реалістичних. Є просто реальність. І реальність така, що зараз система зберігає цілісність, у ній є пошкодження, вони ремонтуються, постачання відновлюються. І в такому режимі система працюватиме після кожної наступної атаки", - стверджує Геннадій Рябцев.

За його словами, з урахуванням інформації, яка озвучується військовими, Україні може загрожувати ще щонайменше п'ять масованих атак із застосуванням понад 50 ракет щоразу. Але резерви для відновлення є, і загалом знищити систему енергопостачання України неможливо. Безпосередньо після атак проблеми будуть, але за першої можливості поставки електроенергії поновлюватимуться.

Експерт Володимир Омельченко не говорить про прогнози, але вказує на очевидну тенденцію - російські війська фокусуються здебільшого на Києві. Про це говорить і атака 40 ракетами, через пару днів після якої десятки дронів були направлені на Київ та Київську область.

"У росіян завдання - погасити всю Україну, але насамперед Київ, тому що тут знаходяться системи управління владою, армією та центральні органи. Я думаю, що Володимир Путін (президент Росії, - ред.) дав певну команду, щоб умовно до Нового роки повністю загасити Київ та по можливості інші регіони. І ця команда виконується", - додав він.

Можливо, саме з цієї причини киянам останнім часом роз'яснюють, як житиме столиця за умов блекауту. Наприклад, мер Віталій Кличко нещодавно розповів про сценарій "апокаліпсису" взимку, як у голлівудських фільмах. Зокрема, при тривалому відключенні світла та мінусової температури доведеться перекрити опалення, інакше вода в трубах може замерзнути і розірвати мережі. Про евакуацію поки не йдеться, але киянам слід зробити запаси їжі, води, а також мати напоготові одяг та документи.

У разі блекауту метро зупинять, підземні станції працюватимуть у режимі укриттів. На всі наземні маршрути виведуть автобуси, проїзд буде безкоштовним. При перебоях з водою увімкнеться система резервних джерел, у тому числі бюветів, які підключать до генераторів. Крім того, вже підготовлено перелік супермаркетів та ринків, які працюватимуть на автономних джерелах.

Докладніше - у матеріалі РБК-Україна "Апокаліпсис", як у голлівудських фільмах? Як Київ готується до зими”.

Щодо зв'язку, то оператори працюють над створенням резерву, який дозволить забезпечувати його протягом трьох діб у разі критичних перебоїв з електропостачанням. Ця робота ведеться Національним центром управління, Національним регулятором та провайдерами. Комунікації підводять до "пунктів незламності".

Вимкнення світла під час повітряної тривоги. Чи є сенс?

Після ракетного удару 16 грудня мер Ірпеня Олександр Маркушин заявив, що тепер під час повітряних тривог ДТЕК відключатиме світло по всій Київській області. І якщо прильотів не буде, то світло вмикатимуть споживачам по черзі.

Але через деякий час він видалив свій пост і опублікував роз'яснення від ДТЕК, в якому йдеться про те, що відключення відбуваються лише за необхідності, щоб збалансувати енергосистему. На думку експерта Геннадія Рябцева, знеструмлювати цілий регіон лише на підставі того, що звучить повітряна тривога, точно не має сенсу. Оскільки тривога оголошується не лише при ракетних атаках чи ударах дронами, а й коли у сусідній Білорусі злітають російські винищувачі.

Однак превентивні відключення мають право на життя, коли достеменно відомо, який об'єкт є ціллю і буде безпосередньо обстріляний. Натомість директор енергетичних програм "Центру Разумкова" Володимир Омельченко зазначає, що превентивні відключення можуть бути частиною плану щодо збереження української енергосистеми. Але через зрозумілі причини його не можна розголошувати.

"Справді, впроваджуються нові методи реагування на надзвичайні ситуації, пов'язані з обстрілами критичної інфраструктури. Тут треба сказати, що креативно працює компанія "Укренерго" та деякі оператори системи розподілу, те ж саме стосується генерації. Тому координація між енергетиками, на мій погляд, покращується" , - додав він.

Знову про графіки

У зв'язку з ситуацією в енергетичній системі застосовуються три види відключень. Перший - це стабілізаційні графіки для розподілу електроенергії в умовах нестачі генерації. Тобто, якщо в пікові години треба більше енергії, а її не вистачає, то відключається частина споживачів.

За стабілізаційних заходів вимикаються об'єкти некритичної інфраструктури. Черговість визначається диспетчером, і вона пропорційна кількості абонентів та обсягів споживання. У цьому плані нікому не віддається перевага, і, якщо є можливість, то енергія подається.

Другий вид - аварійні відключення, якщо виходить з ладу будь-яке обладнання. Наприклад, резервні лінії електропередач можуть виходити з ладу, якщо різко зростають потужності. У таких випадках спрацьовує аварійний захист та система вимикається.

Третій вид - екстрені відключення. Вони вводяться, щоб запобігти порушенням цілісності енергосистеми безпосередньо після руйнувань. Після атак на енергооб'єкти вводяться екстрені, які переходять в аварійні. Повернення до планових графіків зазвичай відбувається за кілька годин чи днів.

За словами експерта Володимира Омельченка, графіки допомагають збалансувати енергосистему, яка не здатна забезпечити всіх абонентів на 100%. З законів фізики випливає, що скільки електричної енергії вироблено, стільки й має бути використано у конкретний момент. В іншому випадку будуть аварійні відключення, тому нинішні графіки запобігають хаосу.

"Давайте дивитися реально. Ми не можемо зараз ставити завдання, щоб енергосистема досягла рівня 100% забезпечення і промисловості та населення. Щоб вона працювала так само надійно, як було до війни. Головне завдання полягає у тому, щоб забезпечити мінімально необхідні потреби насамперед населення, економіки та Збройних сил України", - зазначив він.

Фото: зараз неможливо прогнозувати, коли вдасться відновити енергетику (GettyImages)

Як наголошує експерт Геннадій Рябцев, навіть якщо зараз припиняться атаки на енергетичну інфраструктуру, важко говорити про можливі терміни її повного відновлення. Тому що все залежить від ступеня руйнувань та кількості пошкоджених об'єктів, а сьогодні це закрита інформація. Крім того, у ДТЕК вже зазначили, що не відновлюватимуть усі об'єкти, особливо застарілі та немодернізовані.

Україні потрібен імпорт електроенергії

В умовах постійного дефіциту є логічним питання, чому європейські партнери не постачають електроенергію. Як заявив цими днями президент Володимир Зеленський, до кінця опалювального сезону потрібен імпорт з Європи на суму близько 800 млн євро в поточних цінах.

"Як мінімум до завершення цього опалювального сезону ми потребуємо аварійної підтримки з боку європейської енергосистеми, тобто поставок електрики з країн Євросоюзу в Україну обсягом до 2 ГВт", - підкреслив він і додав, що 800 млн євро - це багато, але суттєве менше, ніж може коштувати країні повний блікаут.

За словами експерта Володимира Омельченка, такі поставки можуть лише частково компенсувати дефіцит, який під час російських атак може досягати 3-4 ГВт. Але на сьогоднішній день все впирається в ліміт європейської системи ENTSO-E, який дозволяє імпортувати лише 500 МВт.

"Хоча теоретично можуть надати більше, у нас є фізична можливість імпортувати до 2 ГВт. У нинішніх обсягах це може компенсувати до 15%. Це теж добре, але поки що немає фінансової моделі, як це робити… У енергетиків немає можливості купувати по 250 євро за МВт*ч, а продавати по 80. Треба шукати якісь компенсаторні механізми, швидше за все, за рахунок спонсорської, грантової чи кредитної допомоги. А поки що таку модель не знайдено, про імпорт говорити рано", - додав він.

Геннадій Рябцев уточнює, що на сьогодні з енергосистемою Європи фізично немає достатніх зв'язків, які б дозволили компенсувати дефіцит. За його оцінками, максимальна пропускна спроможність набагато менша - лише близько 600 МВт, що дорівнює приблизно 5% українського споживання. І максимум, що може зробити Україна - до кінця опалювального сезону збільшити її до 1,5 ГВт.