Повномасштабна російська агресії суттєво вплинула на вивезення аграрної продукції з України. На допомогу прийшли країни ЄС, які забезпечили експорт через власні порти. Проте наплив зерна й інших культур вплинув на доходи місцевих фермерів, через що сусідні країни почали забороняти ввезення української сільськогосподарської продукції.
Більше про зернову проблему та як її хоче розв'язувати Україна - читайте у матеріалі РБК-Україна.
Україна була одним із провідних світових експортерів аграрної продукції, зокрема зерна, до повномасштабного вторгнення Росії у лютому 2022 року.
Російська агресія скоротила можливості України з доставки сільськогосподарської продукції на світові ринки через порти Чорного моря. Відтоді українські фермери покладаються на експорт через сусідні країни.
Проте наплив зернових і олійних культур у сусідні держави суттєво вплинув на доходи місцевих фермерів.
Починаючи з весни 2023 року п'ять країн, які межують з Україною, а саме Польща, Болгарія, Угорщина, Румунія та Словаччина висловлювали невдоволення через продаж української сільськогосподарської продукції на їхніх внутрішніх ринках.
Місцеві фермери виходили на протести з вимогою повернути мита на українське зерно або заборонити ввезення сільгосппродукції з України. Вони пояснювали свою позицію тим, що надлишок української продукції спричинив різке зниження закупівельних цін у місцевих виробників.
Уряди сусідніх з Україною країн призупиняли експорт зерна, пояснюючи це захистом власних виробників.
У травні Європейський Союз дозволив п'яти державам ввести заборону на продаж української пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику на внутрішньому ринку. При цьому транзит таких вантажів був дозволений для експорту в інші країни. Термін дії цієї заборони діяв до 15 вересня.
Європейська комісія також виділила додатково 100 мільйонів євро на підтримку фермерів Польщі, Угорщини, Словаччини, Румунії та Болгарії, щоб розрядити ситуацію навколо українського зерна.
Україна розраховувала, що Єврокомісія скасує всі обмеження на український аграрний експорт після 15 вересня. Проте коли термін заборони ЄС спливав, п'ять країн виступили за продовження заборони на імпорт до кінця року.
15 вересня Єврокомісія таки скасувала обмеження щодо імпорту українського зерна, адже викривлення ринку у п’яти державах-членах, які межують з Україною, було усунене. Але на цьому історія не закінчилась.
Попри рішення Єврокомісії про скасування заборони на імпорт, Польща, Словаччина та Угорщина оголосили про збереження власних обмежень.
Якщо Словаччина просто продовжила попередню заборону ЄС на чотири види зерна, то Польща ввела додаткові заборони на українське борошно та корми. Тим часом Угорщина пішла ще далі та заборонила ще 25 продуктів, які раніше не обговорювалися, включно з м'ясом.
При цьому зазначимо, що особливо гострою у цій темі є реакція Польщі. Міністр сільського господарства Роберт Телус заявив, що країна навіть може заблокувати вступ України до Євросоюзу, якщо не вирішиться питання щодо заборони імпорту української агропродукції.
Тим часом Болгарія та Румунія скасували обмеження. Попри це, прем'єр-міністр Румунії заявив, що країна може накласти заборону на ввезення української сільськогосподарської продукції на 30 днів. Він зазначив, що після рішення Єврокомісії до Румунії не ввезли жодного кілограма української пшениці. Але якщо держава отримає відповідні запити на експорт, вона може продовжити обмеження.
Через відмову Польщі, Угорщини та Словаччини зняти заборону на імпорт української агропродукцію Україна вирішила подати позов до Світової організації торгівлі.
Перший віцепрем’єр-міністр України - міністр економіки Юлія Свириденко. зазначила, що нашій державі важливо довести, що дії країн юридично неправомірні.
При цьому Україна сподівається, що три держави знімуть свої обмеження і нам не доведеться довго зʼясовувати відносини в судах. Водночас розпочаті Україною кроки і тиск Єврокомісії та інших держав-членів можуть допомогти відновити нормальну торгівлю між Україною і сусідніми державами, а також показати свою солідарність.
Крім того, Україна готова взяти на себе відповідальність за те, щоб експорт продукції не викликав цунамі в сусідніх країнах. Київ хоче ввести систему експортних ліцензій на зерно, щоб уповільнити експорт у сусідні країни та дозволити державі швидко відреагувати у разі виявлення сплеску.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.