Експортери закликали владу активізувати переговори щодо відстрочки дії екологічного європейського мита

Як повідомив головний аналітик GMK Center Андрій Глущенко, витрати на СВАМ зростатимуть для української економіки щороку, і можуть її значно послабити. Так, втрати економіки від додаткового податку у перший рік дії становитимуть 202 млн доларів, а у 2030 році зростуть до 1,44 млрд доларів.

Тарасенко зауважив, що влада України має провести переговори із ЄС щодо застосування ст. 30.7 регламенту CBAM: він передбачає, що "Єврокомісія може змінити підхід до застосування CBAM для країн, які зіткнулися з непередбачуваною, винятковою та неспровокованою ситуацією, що має руйнівні наслідки для економічної та промислової інфраструктури".

"У нас три роки війна", - наголосив експерт.

У свою чергу директорка проєктів зі сталого розвитку "ArcelorMittal Кривий Ріг" (АМКР) Ольга Семків зазначила, що наразі немає можливості приділяти належну увагу декарбозіційному напрямку, а також немає експертизи для складання відповідних звітів у рамках СВАМ.

"Ми очікуємо відстрочки зобов'язань за СВАМ, і всі металургійні компанії вважають, що для цього є підстави – цей пункт має бути застосований через ситуацію в Україні. Ми дуже хочемо, щоб діалог між ЄС та Україною щодо імплементації законодавства тривав", - наголосила Семків.

Представник парламентського підкомітету із промполітики комітету з економічного розвитку Муса Магомедов у свою чергу зауважив, що Україні потрібно в діалозі з ЄС виявляти ініціативу щодо відстрочення зобов'язань зі СВАМ, оскільки країна перебуває у стані війни.

У свою чергу заступниця директора Європейської бізнес асоціації (ЄБА) Світлана Михайловська зауважила: на думку деяких експертів, наразі СВАМ не додає користі навколишньому середовищу, а є варіантом впливу на торгівлю.

Як повідомлялося, згідно з дослідженням GMK Center, українські експортери продукції до країн ЄС у рамках стратегії Green Deal і, зокрема, CBAM – додаткового податку для товарів із високим рівнем карбонізації при виробництві, який набуває чинності з 2026 року, зазнають значних витрат.

Якщо в перший рік повного впровадження CBAM Україна втратить 202 млн доларів експорту, то в 2030 році цей показник зросте до 1,440 млрд доларів на рік, найбільше постраждає ГМК. Через CBAM Україна може після 2030 року припинити експорт такої продукції, як цемент, добрива, чавун, квадратна заготівля, сортовий прокат, констатується у дослідженні.

Нагадаємо, раніше видання Politico заявило, що Європа однією рукою допомагає Україні з фінансуванням, а іншою - вводить вуглецеве мито СВАМ, через який Україна буде щороку втрачати 1,4 млрд євро.