Експортерам зерна збільшили термін повернення валюти в Україну: на що це вплине

Як зазначили в прес-службі, збільшення строків розрахунків дасть змогу підтримати вітчизняних експортерів агропродукції, ураховуючи наявні логістичні виклики. Крім того, це розширить їхні можливості з освоєння нових ринків збуту, зокрема Азії та Африки, яких потребує Україна в умовах війни.

Йдеться про товари, що класифікуються за такими кодами згідно з УКТЗЕД:

• 1001 (пшениця),
• 1002 (жито),
• 1003 (ячмінь),
• 1004 (овес),
• 1005 (кукурудза),
• 1201 (соя),
• 1205 (ріпак),
• 1206 00 (соняшник),
• 1507 (олія соєва),
• 1512 (олія соняшникова),
• 1514 (олія ріпакова)
• 2306 (макуха).

Водночас граничні строки розрахунків за операціями з експорту окремих видів аграрної продукції залишатимуться на 60 днів меншими, ніж для всіх інших товарів вітчизняного експорту (180 днів). Це і надалі сприятиме поліпшенню дисципліни своєчасного повернення валютної виручки в Україну в агросекторі, зазначили в НБУ.

Імпорт військових товарів

НБУ також скасував граничні строки розрахунків для товарів військового і подвійного використання та обладнання, що імпортуються виконавцями державних контрактів з оборонних закупівель.

Ці зміни стосуються й імпорту відповідних товарів та обладнання з метою створення та/або розширення виробничих потужностей для виготовлення товарів оборонного призначення в межах виконання таких контрактів із державними замовниками. Передбачено, що виконавці державних контрактів мають бути включені до електронного реєстру учасників відбору та виконавців державних контрактів (договорів).

НБУ очікує, що відповідні зміни створять умови для посилення стійкості сектору національної безпеки та оборони України.