Експерти пояснили причини росту курса долара, який триває з грудня

Чому збільшився попит на валюту

В Національному банку стверджують, що наприкінці 2023 року попит на валюту збільшився у тому числі внаслідок дії сезонного чинника - через зростання бюджетних виплат.

Також збільшення попиту наприкінці року зумовлювалося психологічним чинником, зокрема через вплив новин про відтермінування надання міжнародної допомоги в умовах продовження активних бойових дій.

"Завдяки пристосуванню валютного ринку до режиму керованої гнучкості курсу Національний банк поступово збільшує курсові коливання. Водночас завдяки сформованим передумовам такі коливання не є загрозливими", - запевняють в НБУ, додаючи, що ці коливання наразі лишаються суттєво меншими порівняно з плаваючим курсоутворенням, яке діяло в Україні до 24 лютого 2022 року.

Опитані РБК-Україна учасники інвестиційно-банківського ринку погоджуються з оцінками регулятора. Серед основних факторів, які спровокували збільшення попиту на іноземну валюту, вони називають традиційне збільшення витрат державного бюджета в грудні та негативні очікування ринку на тлі затримки фінансової допомоги Україні від зовнішніх партнерів - США та ЄС.

Серед таких факторів керівник служби продажу казначейських продуктів АТ "БАНК АВАНГАРД" Юрій Крохмаль називає, зокрема, й підвищення імпортних закупівель товарів напередодні Нового року, а також збільшення попиту на енергоносії.

Директор департаменту казначейських операцій Банку інвестицій та заощаджень Максим Думанський не виключає, що НБУ свідомо пішов на незначну девальвацію гривні заради зменшення дефіциту державного бюджету.

Швидше за все, додає фінансовий аналітик Андрій Шевчишин, старту девальвації передувало певне консенсусне рішення між НБУ та Міністерством фінансів щодо необхідності "допомоги" в питанні наповнення бюджету. Тож НБУ потроху почав гальмувати валютні інтервенції.

Традиційне грудневе підвищення попиту на валюту і, відповідно, збільшення тиску на курс гривні, лише додало регулятору впевненості в правильності своїх дій.

А після того, як стало зрозуміло, що закордонної фінансової допомоги найближчим часом не буде, - альтернативи девальвації вже просто не було. Інакше б НБУ довелося "спалити" неприпустимо велику частку своїх резервів.

Ослаблення гривні, безумовно, матиме помірний позитивний вплив на наповнення державного бюджету, зокрема через зростання доходів від податків, митних платежів з імпорту, конвертації валютних надходжень експортерів, тощо.

Саме потребою збільшення доходів держбюджету пояснює девальвацію гривні заступник директора з торгівлі цінними паперами інвесткомпанії Dragon Capital Сергій Фурса. На його думку, це є основною причиною.

"Бюджетні витрати в кінці року перевищили очікування. Напевно, долучилось до цього і Міноборони. Це тиснуло на гривню. Саме тому НБУ не дуже заважав ослабленню гривні, бо розуміє, що для Мінфіна це корисно - конвертувати валютні залишки за кращим курсом", - пояснює співрозмовник РБК-Україна.

Нагадаємо, РБК-Україна писало про перспективи гривні в 2024 році в контексті цілей діяльності Національного банку і Міністерства фінансів. Так, якщо НБУ має за мету утримання фінансової, і зокрема курсової стабільності, то Мінфін певною мірою може бути зацікавлений в девальвації гривні для збільшення доходів державного бюджету через податки, акцизи на імпорт, конвертацію валютної виручки експортерів, а також валютних надходжень від міжнародної фінансової допомоги.

Проте, запевняють як в самих регуляторах, так і учасники фінансового ринку, стратегічно цілі Мінфіну і Нацбанку збігаються - це макроекономічна, фінансова і валютна стабільність в країні. І саме тому не варто очікувати потрясінь на валютному ринку країни.

Разом з тим, в Національному банку попереджають про можливий негативний вплив на валютний ринок України затягування з міжнародною фінансовою допомогою.

Про те, що відбувається з курсом гривні та чого чекати українцям у січні, - читайте в ексклюзивному матеріалі РБК-Україна.

Термінові та важливі новини читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.