Рівно рік тому наші воїни звільнили Херсон після восьми місяців окупації. Низка факторів допомогла забезпечити успіх унікальної операції.
Про це йдеться в матеріалі РБК-Україна "Річниця свободи. Як Україна поверталася до Херсона: хроніка унікальної операції".
Протягом перших п'яти днів наступу росіяни зайняли лівобережну частину Херсонської області та вийшли на лінію Херсон - Нова Каховка - Каховка. Також після окупації ГЕС терористи перейшли на правий берег Дніпра.
Вже 28 лютого росіяни оточили Херсон. 1 березня вважається початком тимчасової окупації міста. Протягом наступних декількох днів терористи відключили українське телебачення та зв'язок.
Інші угруповання Росії продовжили наступати на напрямках Кривий Ріг, Миколаїв та Вознесенськ. Також спробували захопити Миколаївський аеропорт, однак отримали відсіч.
"Вони (росіяни, - ред.) не змогли зайти в Миколаїв і просунутися далі, обійти його у бік Одеси. Це дало можливість затиснути їх на плацдармі вздовж Дніпра. У плани окупантів входило просування на Одесу та Кривий Ріг, але їх вдалося блокувати, стабілізувати лінію та розпочати підготовку до звільнення правобережної частини Херсонської області", - пояснив керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко.
Через дефіцит ресурсів й удари наших воїнів терористи були змушені відступити та заритись в землю на стику Миколаївської та Херсонської областей.
Як відзначив Мусієнко, другий етап операції полягав в ураженні далекобійною зброєю й реактивною артилерією місць концентрації сил та засобів ворога.
Чорнобаївка, яку називають воротами до Херсона, розташована за 10 кілометрів від міста. Контроль над нею давав стратегічну та тактичну перевагу. Ворог використовував інфраструктуру як базу для бойової авіації й не тільки.
З березня по серпень наші військові атакували аеродром більше 20 разів, внаслідок чого були знищені десятки гелікоптерів та іншої техніки.
За словами військового експерта Владислава Селезньова, ворог завжди орієнтувався на великі інфраструктурні об'єкти. Росіяни мали надії на Чорнобаївку, однак військові регулярно перетворювали їх техніку на металобрухт.
Після приходу на фронт західної техніки ЗСУ почали завдавати удару по Антонівському мосту й системах ППО ворога. Як відзначив Мусієнко, появу гаубиць M777 та систем HIMARS можна виділити в умовний третій етап.
"Виконання завдання з облоги та витіснення окупантів із Правобережжя супроводжувалося ударами по Антонівському, залізничному та мосту через Каховську ГЕС. Природно, це призвело до серйозних логістичних проблем. І противник не міг їх вирішити за рахунок понтонних чи баржових переправ через Дніпро", - додав керівник Центру військово-правових досліджень.
В серпні ЗСУ звільнили близько 53 наднаселених пунктів, а речниця Оперативного командування "Південь" Наталія Гуменюк оголосила про початок масштабних дій на напрямку.
Контрнаступ був комплексним. Україна позначила головний напрямок на Херсон. Це, зі свого боку, змусило росіян оголити східний фронт, після чого ЗСУ швидко звільнили майже всю Харківську область.
"Наша ІПСО обдурила ворожу армію, змусивши перекинути найбільш боєздатні частини, тому на півночі Херсонської області з'явилося занадто велике угруповання, яке неможливо забезпечити з урахуванням постійної руйнації мостів. Без стабільної логістики вона була приречена", - пояснив Селезньов.
В жовтні ситуація на південно-західному театрі була більш динамічною. ЗСУ блокували ворога в районах зосередження й атакували ослаблені ділянки важкою бронетехнікою.
Після звільнення сіл по лінії від Золотої Балки до Давидова Брода наші військові швидко розвивали успіх й вже у другій декаді прорвали оборону в районі села Суханове та просунулися у бік Нової Кам'янки, а також Берислава.
Перед штурмами проводилась потужна артпідготовка в кілька етапів. Працювала артилерія, були задіяні вертольоти й вже після цього висувалась піхота на броні. Росіяни часто в паніці кидали велику кількість техніки. Інколи села звільнялись без великих боїв.
Наприкінці жовтня наші воїн перебували в районі Чорнобаївки та рухалися на Херсон із боку Берислава. Ракетно-артилерійські підрозділи взяли під вогневий контроль позиції ворога, пункти управління, склади й комунікацію. Знищення укріпрайону ворога біля Снігурівки відкрило ще одну дорогу на Херсон.
Відповідна тактика у поєднанні з інтенсивними піхотними боями змусила росіян тікати. Вже 9 листопада російський міністр оборони Сергій Шойгу та командувач окупаційних військ Сергій Суровікін заявили про "непросте рішення" відступити з Херсону й зайняти оборону по лівому берегу.
Українські воїни продовжили просуватись ще активніше. 11 листопада ЗСУ зайшли до міста й встановили синьо-жовтий прапор на обласному управлінні поліції.
За словами Мусієнка, втрата єдиного захопленого з лютого 2022 року обласного центру стала ударом по диктатору Володимиру Путіну й російському командуванню.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.