Єгор Чернєв: Запрошення до НАТО у Вільнюсі стане найкращим сюрпризом для України

Про очікування від саміту НАТО, гарантії безпеки, теми першого засідання Ради України-НАТО та можливий сюрприз у Вільнюсі, - у бліц-інтерв'ю голови постійної української делегації у Парламентській Асамблеї НАТО Єгора Чернєва для РБК-Україна.

– Наступного тижня 11-12 липня відбудеться черговий саміт НАТО у Вільнюсі (Литва). Які загальні очікування України від нього?

– Ми очікуємо почути чіткий сигнал про те, що Україну хочуть бачити в НАТО, і що вона стане членом Альянсу, як тільки дозволять умови безпеки. Тобто після закінчення війни та припинення бойових дій.

– Генсек Єнс Столтенберг анонсував рішучий сигнал для України. Чи варто сподіватися на якісь кроки, які наблизять вступ до НАТО?

– В останні місяці у спілкуванні із західними партнерами я весь час бачив позитивну динаміку у їхній позиції щодо вступу України до НАТО. Сам Столтенберг також неодноразово наголошував на тому, що всі члени Альянсу підтримують інтеграцію України.

Тому сьогодні основні дискусії точаться навколо механізму та строків інтеграції України. Сам факт такої необхідності вже ніхто не заперечує.

– Україна казала про очікування щодо гарантій безпеки до вступу. Чи є якісь просування в цьому питанні? Що це за гарантії?

– Це мають бути юридично зобов'язуючі гарантії на період між закінченням війни та нашим вступом до НАТО. Вони мають включати надання нам військової, економічної та політичної допомоги, а також інвестиції до нашого військово-промислового комплексу.

Ці гарантії не підміняють наш вступ до НАТО, а мають забезпечити його безпекове прикриття від спроб його зірвати.

– Президент Володимир Зеленський закликає союзників запросити Україну до НАТО, зокрема, відповідна заява пролунала на адресу американського президента Джо Байдена. Частина союзників підтримує цю ідею. Навіщо Україні запрошення, якщо вступ можливий лише після війни?

– Україна має використати вікно можливостей та той вплив, який ми маємо сьогодні, поки триває війна. Потрібно домовитися на березі, заздалегідь, щоб після війни це питання неможливо було знову відкласти на невизначений термін.

– У президента Зеленського кажуть, що його поїздка до Вільнюса залежить від ситуації на фронті. Якщо він не поїде, чи може бути якась негативна реакція? Або чи може це вплинути на якісь рішення саміту?

– Наша війна – це не особиста справа України, це екзистенційне питання і для самого Заходу. Тому жодних негативних наслідків для рішень саміту наш можливий демарш не матиме.

Але краще було б, щоб поїздка відбулася, і наші партнери проявили політичну волю. Адже Україна за багатьма показниками вже давно знаходиться на рівні середньої країни НАТО.

– Міністр закордонних справ Великобританії Джеймс Клеверлі підтримує пришвидшений вступ України до НАТО за прикладом Фінляндії. Як і інші союзники, як, наприклад, Польща та країни Балтії. Чи може Україна розраховувати на такий сценарій без ПДЧ? Чи є країни-учасниці, які взагалі проти членства України? Якщо так, то які саме?

– Саме на пришвидшеному вступі до НАТО за прикладом Фінляндії ми і наполягаємо. І вважаємо, що як ніхто на це заслуговуємо.

Проти членства України як такого сьогодні відкрито не виступає ніхто, але в деяких країн є питання щодо алгоритму вступу. Проте до завершення саміту говорити про це не хотілося б, адже переговори та консультації тривають, і ми розраховуємо переконати всіх.

– НАТО вже посилює співпрацю з Україною, у Вільнюсі пройде перше засідання Ради Україна-НАТО. Що це буде за засідання та що на ньому обговорюватимуть?

– На засіданні будуть обговорювати поточні безпекові питання та стратегічне бачення розвитку НАТО, включаючи вступ України.

– Коли цей орган запрацює по-справжньому? Які питання Україна виноситиме на Раду?

– Рада запрацює 11-12 липня на саміті у Вільнюсі, де відбудеться її перше засідання. Ми отримаємо всі ті ж права, що і член НАТО, крім права на застосування щодо нас ст.5 Вашингтонського договору.

Головну роль цієї Ради ми вбачаємо у розробці та реалізації конкретних кроків та механізмів щодо повноцінного вступу України в НАТО.

– Щодо роботи Ради Україна-НАТО. Як вона працюватиме? Наприклад, є якась тема, ми скликаємо засідання, а що далі? Чи можуть нам відмовити у засіданні Ради? Та яку силу матимуть її рішення?

– Рада Україна-НАТО це орган, що прийматиме повноцінні рішення, такі самі, як і будь-яке засідання НАТО. І Україна матиме там право ініціативи та голосу.

– Прем'єрка Естонії Кая Каллас минулого тижня анонсувала сюрприз для України за підсумками саміту у Вільнюсі. Про що, на вашу думку, може йти мова?

– Найкращим сюрпризом для нас було б запрошення України до членства в НАТО вже на цьому саміті.

***

Зазначимо, у червні Єгор Чернєв детально розповідав про формат Рада Україна-НАТО. За його словами, вона не існуватиме паралельно Комісії, яка працювала з з 1997 року і була майданчиком для консультацій з питань безпеки, які становлять взаємний інтерес.

З 2017 по 2023 роки роботу Комісії блокувала Угорщина через невдоволення українськими законами про мову та освіту. Крайнє засідання відбулося у квітні, на ньому обговорювалася військова підтримка та перспективи членства України в НАТО.

"У Комісії ми могли виключно доповідати про стан справ із реформами чи про результати співпраці. У Раді ми матимемо право голосу та право ініціативи. Фактично це більш поглиблена інтеграція в альянс, але точно не замінник нашого членства. Це просто крок на шляху до нього", - говорив Чернєв у коментарі РБК-Україна.

Щодо очікувань від саміту у Вільнюсі, на його думку, якщо союзники обмежаться лише пропозицією запустити Раду Україна-НАТО, то цього буде замало, і це точно не те, чим можна замінити членство в Альянсі.