Ефективність держорганів під час війни. Про незаконні штрафи та програні суди

Згідно зі звітом про діяльність Державної служби України з питань безпечності харчових продуктів та захисту споживачів (Держпродспоживслужби, ДПСС), у 2023 році це відомство наклало на продавців тютюновими виробами штрафів удвічі більше, ніж 2022 року – майже на 98%. Така динаміка не може не викликати подив.

Однак з’ясувалися дві цікаві обставини: накладання штрафів відбувалося за прямого втручання неурядової антитютюнової організації, а майже всі штрафи були успішно оскаржені у судах як незаконні.

Влітку минулого року Держпродспоживслужба несподівано і дуже активно розпочала перевіряти тютюновий ринок, а саме – точки роздрібної торгівлі. І вже до кінця року відомство призначило близько 9,5 млн грн штрафних санкцій проти компаній, які продають тютюнові вироби.

Що ж такого могло статися, аби Держпродспоживслужба розпочала знаходити порушення на такі значні суми? За що саме застосовувались всі ці штрафні санкції?

Ось декілька прикладів.

У місті Тернопіль на столиках ресторану були прикріплені QR-коди з посиланням на меню, у якому був розділ "Тютюн". Держпродспоживслужба виписала штраф на тій підставі, що це – заборонена реклама сигарет. Однак Тернопільський окружний адміністративний суд скасував постанову ДПСС, бо насправді інформація про продукцію повинна бути розміщена у місцях, де вона реалізується. Результат: суд зобов’язав ДПСС скасувати штраф і компенсувати ресторану судові витрати.

Компанія з Полтави, що продає пристрої для нагрівання тютюну, розмістила інформацію про ці продукти на своєму сайті. ДПСС призначила штраф на підставі того, що це також нібито реклама. Полтавський окружний адміністративний суд скасував постанову ДПСС про штраф, оскільки за законом розміщення інформації про зміст послуги, що надає продавець, а також відомості про продукцію, яка реалізується на сайті, не носить рекламного характеру, а є виключно інформаційною. Результат: суд зобов’язав ДПСС скасувати штраф і компенсувати судові витрати.

В Івано-Франківській області компанія розмістила на стенді інформацію про наявні у продажу пристрої для нагрівання тютюнових виробів разом з тютюновими виробами, яка "підсилюється підсвіткою з графічним зображенням на яскравому фоні та текстовою інформацією". ДПСС знов назвала це нібито незаконною рекламою і також виписала штраф. Дніпропетровський окружний адміністративний суд скасував постанову ДПСС, оскільки інформація про продукцію не вважається рекламою і може бути розміщена у місцях, де вона реалізується. Результат: суд зобов’язав ДПСС скасувати штраф і компенсувати судові витрати.

Таких прикладів торік було доволі багато. При цьому 99,9% рішень ДПСС про порушення законодавства щодо обмеження реклами тютюнових виробів було скасовано у судовому порядку.

Тобто бравурний рапорт ДПСС про стягування до держбюджету мільйонів гривень виявився напівправдою: про те, що Держпродспоживслужба не лише повертає штрафи, а ще й компенсує судові витрати, вона не повідомляє так само публічно, як про "успішну боротьбу" з продавцями тютюнових виробів.

Чому ж ДПСС так багато разів наступає на ті самі граблі? Причина такої гіперактивності державної установи, втім, має просте пояснення.

Так, згідно з офіційним повідомленням громадської організації "Центр громадянського представництва "Життя", 31 жовтня 2023 року вона "долучилася" до засідання колегії Головного управління Держпродспоживслужби в м. Києві. На цьому заході йшлося і про результати роботи ДПСС зі здійснення контролю за дотриманням суб’єктами господарювання вимог щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів та їх шкідливого впливу.

У заяві "Життя" сказано наступне: "Мішенню №1 тютюнових компаній на сьогодні є діти та підлітки. Про це, зокрема, свідчить реклама тютюнових та нікотинових виробів, яка найчастіше спрямована саме на молодь… З 11 липня 2023 року набула чинності заборона реклами, стимулювання продажу та спонсорства тютюнових виробів, пристроїв для нагрівання тютюну, електронних сигарет та рідин до них".

Дмитро Купира, виконавчий директор ГО "Життя", заявив, що, на його думку, "розміщення тютюнових виробів на картинках з підсвіткою — це форма реклами, за яку можна і потрібно накладати санкції". Як було сказано вище, десятки судів по десяткам справ вже спростували безпідставні заяви Купири.

Насправді згідно з чинним українським законодавством, викладка сигарет на вітринах не є рекламою.

У той саме час "Життя" вже кілька років поспіль лобіює різні проекти законів, якими хотіло б взагалі заборонити викладку сигарет на вітринах, і жоден з цих проектів не був прийнятий через свою неефективність і шкоду економіці країни, адже така заборона миттєво призведе до закриття десятків тисяч дрібних і середніх бізнесів, а сотні тисяч людей залишаться без роботи.

Як стало відомо, активісти з "Життя" отримали серйозний вплив на ДПСС і тепер не лише надають державному органу заздалегідь неправдиву інформацію, а ще експерти цієї організації проводять для співробітників ДПСС тренінги, навчаючи їх тому, за що і як слід накладати на підприємців незаконні штрафи.

Чому ДПСС як державна установа приймає такі консультаційні і тренінгові послуги, хто їх оплачує – питання до самої служби, а також до правоохоронних органів.

Купира, серед іншого, зазначив, що "з квітня по жовтень 2023 року ГУ Держпродспоживслужби у м. Києві отримало 60 звернень з погодженнями на проведення позапланових заходів, відбулася 31 позапланова перевірка, під час яких було виявлено 29 порушень: загальна сума штрафних санкцій склала 2 млн 816 тис. грн".

У деяких судових матеріалах у справах про скасування незаконних штрафів є посилання на експертизу "Життя". Крім того, тиск на бізнес чиниться саме за ініціативи активістів: про це на умовах анонімності повідомив один з підприємців, на якого було накладено штраф за легальну торгівлю.

Однак співпраця Держпродспоживслужби з цією організацією досі триває.

Наразі офіційна інформація про збитки для держави від діяльності ДПСС відсутня, проте рішення судів не залишають сумнівів у тому, що такі збитки є, оскільки судові витрати компенсує сторона, яка програла у суді, у даному випадку це – ДПСС, тобто державний бюджет.