ua en ru

Дуже сильна міграція. Демограф розповів, чи вимирають села в Україні

Дуже сильна міграція. Демограф розповів, чи вимирають села в Україні В Україні відбувається знелюднення сіл (фото: Getty Images)

Україна фактично стала "міською" у 1964-65 роках, коли чисельність міського населення перевищила 50%.

Про це в інтерв'ю РБК-Україна розповів доктор економічних наук, заступник директора Інституту демографії та проблем якості життя НАН України Олександр Гладун.

Чи дійсно села в Україні вимирають

За словами експерта, села в Україні "чисельно скорочуються".

"Наша країна фактично стала "міською" у 1964-65 роках: саме тоді чисельність міського населення перевищила 50%. Урбанізація - загальносвітовий процес. Міста "висмоктують" людей із сіл", - розповів він.

Це пояснюється, серед іншого тим, що в сільськогосподарській праці така кількість людей, як раніше, вже не потрібна.

"Плюс - там завжди є проблема соціальної інфраструктури, проблеми зі здобуттям вищої освіти. Люди переїжджають і залишаються у містах", - додав Гладун.

Крім того, існують "дуже сильні міграційні чинники".

"Міграційно активні групи населення - це молодь до 30-35 років. Відповідно в селах живе більше старшого населення. А там, де більше старшого населення, там вища смертність. Тому скоріше варто говорити, що відбувається знелюднення сіл, аніж вимирання", - пояснив науковець.

Він додав, що у деяких областях (особливо у Чернігівській і Сумській) ці проблеми були дуже актуальними ще до початку війни.

"З іншого боку, зараз є тенденція будувати котеджні містечка в регіонах. Це може частково збільшити населення у селах. Але порахувати їх як сільське населення можна, якщо вони матимуть там реєстрацію", - розповів спеціаліст.

Він зауважив, що в Україні кількість людей, зайнятих у сільському господарстві, потроху меншає. Тоді як у Польщі, наприклад, основа сільського господарства - фермерство.

"Це закріплює людей у сільській місцевості. Їм давали землю і там вони працювали. У нас більше впливу мають агропромислові комплекси, які автоматизують виробничі процеси, купують сучасне обладнання і тим самим задіюють менше людей. Фактично їм треба більше площі та менше людей. Це теж впливає на кількість людей в селах", - пояснив експерт.

Насамкінець Гладун зауважив: для того, щоб визначитись, що робити з прикордонними землями після закінчення війни - потрібна державна стратегія.

"Чи можна буде там взагалі жити? Чи можна буде щось на тих землях вирощувати? Постане також багато інших подібних питань. Ми зараз не знаємо, в якому стані будемо ми, як країна. В якому стані буде Росія", - підсумував він.