Другий раунд. Чи отримає Україна гроші від ЄС та чому опирається Орбан

Європейські лідери всього через півтора місяця після грудневої зустрічі в Брюсселі знову збираються на саміт. На порядку денному – те ж саме питання: виділення грошей для України. Чи домовляться в ЄС про 50 млрд євро для допомоги Києву та чи є "план Б" на випадок вето Угорщини, – в матеріалі журналіста РБК-Україна Дмитра Левицького.

Під час підготовки матеріалу використовувалися заяви українських, європейських та угорських чиновників, публікації Politico, Reuters, Financial Times, Sky News, матеріали РБК-Україна та коментар старшого аналітика Центру "Нова Європа" Лео Літри.

В умовах, коли американська допомога Україні міцно застрягла в Конгресі США, отримання коштів від європейських партнерів – це життєво важливе питання для Києва.

В середині грудня в Брюсселі збирався саміт Європейської ради, щоб дати "зелене світло" переговорам про членство з Україною, а також схвалити програму підтримки українців на 50 млрд євро під назвою Ukraine Facility. Засідання проходило складно через позицію угорського прем’єра Віктора Орбана, який погрожував ветувати обидва питання.

Зрештою лідерам ЄС, зокрема завдяки винахідливості канцлера Німеччини Олафа Шольца та поступкам з боку Єврокомісії, вдалося обійти угорське блокування щодо вступних переговорів. Але розгляд питання про 50 млрд євро довелося перенести на лютий, щоб за цей час переконати Угорщину ухвалити правильне рішення.

Сьогодні ж лідери ЄС знову збираються на саміт, щоб завершити те, що почали в грудні, та ухвалити рішення щодо Ukraine Facility.

Євросоюз знову зібрався на саміт щодо України (фото: European Union)

Що таке Ukraine Facility

Програма Ukraine Facility передбачає виділення до 50 млрд євро на період 2024-2027 років. Ця програма підтримуватиме зусилля щодо макрофінансової стабільності, відновлення та модернізації, одночасно реалізуючи ключові реформи на шляху вступу України до ЄС. А також перехід до зеленої, цифрової та інклюзивної економіки, яка поступово приводиться у відповідність до правил та стандартів Євросоюзу.

Загальна сума в 50 млрд євро на чотири роки передбачає як гранти, так і позики. Як заявляла президентка ЄК Урсула фон дер Ляєн, планується покрити до 45% усіх потреб України у фінансуванні до 2027 року.

Гроші виділять лише після того, як буде змінено вже затверджений семирічний бюджет Євросоюзу. І за це мають одноголосно проголосувати всі лідери ЄС.

Чому вередує Орбан

Перед минулим євросамітом Орбан активно виступав проти початку переговорів про вступ між Україною та ЄС та схвалення програми Ukraine Facility. У питанні зі вступом угорський прем’єр пояснював свою позицію тим, що Україна нібито ще не відповідає європейським критеріям, а її вступ в ЄС начебто "привнесе війну в блок".

Що ж стосується Ukraine Facility, то Орбана не влаштовувало те, що ЄС хотів виділити кошти зі спільного бюджету та погодити цю програму відразу на чотири роки. Угорський прем’єр зі свого боку пропонував створити окремий фонд, в який країни-члени блоку робили б свої внески, і щороку на саміті ЄС вирішувати, чи продовжувати далі підтримку України.

Однак це була не єдина причина угорського блокування. Орбан використовував українське питання у власних інтересах. Зокрема, Орбан намагався шантажем домогтися розблокування 30 млрд євро, які Євросоюз заморозив через проблеми з верховенством права в Угорщині. І йому частково це вдалося. Зрештою Єврокомісія розблокувала 10 млрд з цієї суми.

Сьогодні ж претензії Орбана фактично залишаються такими ж. Хоч він і сказав днями, що згоден на виділення допомоги зі спільного бюджету ЄС, проте відразу ж висунув новий ультиматум. Так, Орбан хоче, щоб розмір цієї допомоги було зменшено і щоб кожного року питання її продовження вирішувалося на саміті ЄС.

"Ми не згодні з тим, що ми повинні дати 50 млрд євро, що є величезною сумою. Ми не згодні з тим, що ми повинні давати їх на чотири роки. Але нехай буде так, Угорщина готова брати участь у виділенні 27 млрд, якщо вони гарантують, що кожного року ми будемо вирішувати, чи будемо продовжувати надсилати ці гроші, чи ні", – сказав він в інтерв'ю французькому Le Point.

Орбан погрожує блокувати рішення про допомогу Україні (фото: facebook.com/orbanviktor)

На думку старшого аналітика Центру "Нова Європа" Лео Літри, така поведінка Орбана може пояснюватися декількома причинами. Перша – він хоче отримати решту заморожених в ЄС коштів. Друга – полягає у дружбі Орбана з Кремлем, що відображається у заявах та поведінці угорського прем’єра: то він закликає до переговорів з РФ, то прогнозує неминучу поразку України.

"В цей момент, коли немає ще підтримки від США, коли Україна дуже потребує цієї підтримки, якщо не буде й підтримки з боку ЄС, то Україна опиниться у поганій ситуації. Йдеться не тільки про гроші на військовий бюджет, йдеться про економічну допомогу", – зазначив Літра в розмові з РБК-Україна.

І третя причина, на думку аналітика, це бажання Орбана мати вплив на рішення Євросоюзу.

Орбан всіх дістав

Поведінка Орбана, яка загрожує руйнуванням єдності, до якої в ЄС прагнули після початку російського вторгнення в Україну, здається, в Брюсселі вже всім набридла. Якщо раніше в ЄС намагалися домовлятися з Орбаном та шукати компроміс, то тепер перейшли до більш різкої риторики та вдалися до погроз.

Так, видання Financial Times розповіла про плани "обвалити" економіку Угорщини, якщо Орбан не підтримає на саміті програму підтримки України. ЄС пригрозив перекрити фінансову допомогу Угорщині, що може знизити її інвестиційну привабливість та обвалити курс угорського форинта. Однак майже відразу в Брюсселі заявили, що це лише чутки і таких планів в ЄС немає.

Водночас, за даними американського Politico, в Брюсселі знову обдумують можливість позбавлення Угорщини права голосу на саміті ЄС. Про таке "ядерне рішення" задумувались і напередодні минулого саміту Євроради, але розглядали його як крайній захід, оскільки він може нашкодити єдності ЄС.

ЄС погрожує Орбану жорсткими заходами у випадку вето (фото: Getty Images)

В ЄС дійсно зростає потреба у серйозних заходах щодо Угорщини, вважає Літра.

"Це дістало майже всіх лідерів ЄС і вони хочуть показати зуби. Бо так не працює, ти не можеш бути бенефіціаром від бюджету ЄС, але працювати на Росію, Китай чи на кого він там ще працює, і блокувати рішення ЄС. Тому, я думаю, що така потреба зростає всередині ЄС", - пояснив він.

Але не можна виключати, що такими "зливами" в ЗМІ Брюссель лише намагається теж шантажувати Орбана і зрештою все ж піде на компроміс, щоб отримати голос Угорщини на саміті ЄС. Та і не варто забувати про нового друга Орбана в Єврораді – прем’єра Словаччини Роберта Фіцо, який навряд чи схвалить будь-які санкції щодо Будапешта.

На те, що Брюссель віддає перевагу компромісу, вказує і те, що у попередній версії підсумкової заяви саміту Євроради, як дізналося видання Reuters, йдеться про згоду ЄС розглядати продовження програми Ukraine Facility на 50 млрд євро щороку – як і вимагає Орбан.

Допомога буде за будь-якого розкладу?

Після грудневого саміту в Єврокомісії запевнили українців, що європейська допомога буде виділена у будь-якому разі. На прес-конференції після саміту Урсула фон дер Ляйєн говорила про потребу знайти швидке альтернативне рішення щодо допомоги Україні на випадок угорського блокування.

Однією з альтернатив, яку обговорювали в ЄС, була можливість надання Україні допомоги в рамках окремих двосторонніх угод між членами Євросоюзу та Києвом. Проте такий сценарій в Брюсселі вважають більш складним та дорогим, ніж використання бюджету ЄС.

Тому Брюссель, перш за все, робить ставку на компроміс з Угорщиною для схвалення Ukraine Facility. Як писало раніше FT, окрім щорічного перегляду програми, Єврокомісія може погодитися на щорічний аудит допомоги, а також запровадити пункт "екстреного гальмування", який дозволить будь-якій країні блоку винести питання виплат Україні на саміт ЄС.

В ЄС запевняють, що Україна не залишиться без допомоги (фото: Getty Images)

Виступаючи в Європарламенті в середині січня, фон дер Ляйєн висловлювала сподівання, що рішення щодо Ukraine Facility вдасться досягти консенсусом 27 країн-членів.

"Але ми повинні підкріпити це рішення адекватним фінансуванням. Ми запропонували гарантувати Україні стабільне та суттєве фінансування протягом наступних 4 років, все це вимагає оновленого бюджету ЄС. Середньостроковий перегляд стосується не лише України. Йдеться про конкурентоспроможність, міграцію, підтримку Західних Балкан та солідарність. Усі ми поділяємо ці пріоритети. Нам необхідний середньостроковий перегляд, і я впевнена, що ми вийдемо на рішення 27-ох, щоб це стало можливим", – заявляла вона.

Наразі важко спрогнозувати, яким рішенням все ж таки закінчиться лютневий саміт ЄС. Чи ветує Орбан програму Ukraine Facility, чи може решта європейських лідерів підуть на поступки й погодяться на умови Будапешта. А можливо, в Брюсселі вдасться переконати лідера Угорщини підтримати допомогу Україні у запропонованому Єврокомісією вигляді. В будь-якому разі, зовсім без європейської підтримки Україна не залишиться – питання лише в її обсягах та часі, якого в України не так багато.