16 березня президент України Володимир Зеленський призначив нового начальника Генерального штабу Збройних Сил України. Ним став генерал-майор Андрій Гнатов, який замінив на цій посаді Анатолія Баргилевича. З 2014 року, тобто з початку війни Росії проти України це вже сьомий голова Генерального штабу.
Хто займав цю посаду до Гнатова і чим запам'яталися голови Генштабу ЗСУ – в матеріалі РБК-Україна.
До 2020 року посади голови Генерального штабу і Головнокомандувача були поєднані в одну, з великим функціоналом. Загалом ця посада була запровадження в 1991 році, після проголошення незалежності України. На той час командувач Київського військового округу СРСР, генерал-полковник Віктор Чечеватов відмовився складати присягу на вірність народу України.
На новоутворенний Генеральний штаб поклали обовязки з формування і реалізації державної політики у сфері оборони і стратегії воєнної безпеки. Також начальник Генштабу мав координувати і виконувати завдання у сфері оборони держави, займатися плануванням застосування Збройних сил і інших складових сил оборони, організовувати ЗС, займатися їхнім технічним і всебічним забезпеченням і контролювати їхню готовність до оборони.
В 2014 році, на момент Майдану і розгортання подій на Сході Україні і в Криму начальником Генерального штабу і Головнокомандувачем ЗСУ був генерал-лейтенант Михайло Куцин, він займав цю посаду з лютого по липень 2014 року. Він брав участь у бойових діях в зоні антитерористичної операції і 2 липня 2014 року був контужений. Після цього він більше не міг виконувати обовязки на посаді, тому тодішній президент призначив начальником Генштабу ЗСУ Віктора Муженко.
Генерал армії України Віктор Муженко пробув на посаді голови Генштабу-Головнокомандувача ЗСУ найдовше з усіх – з липня 2014 до травня 2019 року. У червні 2014 року Юрій Луценко повідомив, що у бою під Сніжним Муженко очолив атаку, а росіяни зазнали втрат. В 2014 році Муженка позбавили статусу командувача АТО через трагедію в Іловайську. Через рік йому присвоїли звання генерала армії України – на той момент це було вище військове звання в ЗСУ.
21 травня 2019 року Муженка звільнили з посади начальника Генштабу вже за указом Зеленського. Він же без подання міністра оборони призначив головою Генштабу і Головнокомандувачем ЗСУ Руслана Хомчака. Він був останнім, хто обіймав одразу обидві посади.
Хомчак брав участь у бойових діях на Донбасі, особисто командував сектором "Б" сил АТО (угруповання українських військових підрозділів на захід від Донецька під час АТО – ред.), яка здійснювала операцію з визволення Іловайську. Тоді йому та військовим, якими він керував, вдалося вирватися з оточення.
Хомчак встиг побути на обох посадах майже рік – ще в вересні 2019 року розпочалася реформа з розділення посад, вона була потрібна для "сумісності з НАТО". 27 березня, після підписання Зеленським указу про розділення посад Хомчака було призначено Головнокомандувачем ЗСУ. В 2021 році його звільнили з цієї посади. У медіа тоді повідомляли, що у Хомчака начебто був конфлікт з тодішнім міністром оборони Андрієм Тараном та командувачем Повітряних сил Сергієм Дроздовим. Головнокомандувачем ЗСУ призначили Валерія Залужного, і головою Генштабу заступника Хомчака – Сергія Корнійчука.
Генерал-лейтенант Сергій Корнійчук пробув на посаді начальника Генштабу ЗСУ з березня 2020 до липня 2021 року. Відомо, що під час боїв за Київ Корнійчук займав посаду начальника штабу Київської міської військової адміністрації.
У липні 2021 року Зеленський призначив на цю посаду Сергія Шапталу. Він також був бойовим військовим, який брав участь у бойових діях в Дебальцевому, а в 2017 році його призначили на посаду начальника штабу – першим заступником командувача військ Оперативного командування "Південь", а потім і ОК "Захід". Він разом з Залужним зустріли повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.
Шапталу звільнили в лютому 2024 року – разом з Валерієм Залужним. На його посаду призначили Анатолія Баргилевича.
У 2014 році він був начальником управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генштабу, а потім працював у штабі АТО. В 2016 році став головою оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ (головою Сухопутних військ у 2019 році став Олександр Сирський), а в 2022 році призначений начальником штабу оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця".
В жовтні 2023 року Баргилевича призначили Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ. В 2024 році Зеленський підписав указ про призначення Баргилевича на посаду голови Генштабу – за пропозицією Главкома Сирського.
В березні 2025 року Баргилевича звільнили. 16 березня Зеленський призначив на посаду голови Генштабу ЗСУ Андрія Гнатова. Коментуючи призначення міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що у Гнатова 27 років бойового досвіду. У Генштабі повідомили, що новий начальник має "підвищити ефективність управлінської вертикалі ЗСУ, зокрема у реорганізації та впровадженні корпусної структури".
Андрій Гнатов розпочав службу в батальйоні морської піхоти у Криму і під час окупації півострова російськими військами не зрадив присягу і переїхав на материкову частину України.
В 2016 році він став начальником штабу 36-ї бригади морської піхоти і в 2018 очолив її. Під час повномасштабного вторгнення Гнатов керував угрупованням військ "Приморя" і відіграв ключову роль у відбитті російських атак на південь України.
Зауважимо, що ще наприкінці січня цього року Зеленський повідомив, що командувач Об'єднаних сил Збройних сил України Андрій Гнатов перейде в Генеральний штаб.
А трохи більш як 2 тижні тому голова Міністерства оборони України Рустем Умєров призначив генерал-майора Андрія Гнатова заступником начальника Генерального штабу Збройних сил України.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.