Другий після Сирського. Що робить начальник Генштабу ЗСУ та хто з відомих військових займав цю посаду

Голова Генштабу – Головнокомандувач ЗСУ

До 2020 року посади голови Генерального штабу і Головнокомандувача були поєднані в одну, з великим функціоналом. Загалом ця посада була запровадження в 1991 році, після проголошення незалежності України. На той час командувач Київського військового округу СРСР, генерал-полковник Віктор Чечеватов відмовився складати присягу на вірність народу України.

На новоутворенний Генеральний штаб поклали обовязки з формування і реалізації державної політики у сфері оборони і стратегії воєнної безпеки. Також начальник Генштабу мав координувати і виконувати завдання у сфері оборони держави, займатися плануванням застосування Збройних сил і інших складових сил оборони, організовувати ЗС, займатися їхнім технічним і всебічним забезпеченням і контролювати їхню готовність до оборони.

В 2014 році, на момент Майдану і розгортання подій на Сході Україні і в Криму начальником Генерального штабу і Головнокомандувачем ЗСУ був генерал-лейтенант Михайло Куцин, він займав цю посаду з лютого по липень 2014 року. Він брав участь у бойових діях в зоні антитерористичної операції і 2 липня 2014 року був контужений. Після цього він більше не міг виконувати обовязки на посаді, тому тодішній президент призначив начальником Генштабу ЗСУ Віктора Муженко.

Віктор Муженко (фото: Facebook)

Генерал армії України Віктор Муженко пробув на посаді голови Генштабу-Головнокомандувача ЗСУ найдовше з усіх – з липня 2014 до травня 2019 року. У червні 2014 року Юрій Луценко повідомив, що у бою під Сніжним Муженко очолив атаку, а росіяни зазнали втрат. В 2014 році Муженка позбавили статусу командувача АТО через трагедію в Іловайську. Через рік йому присвоїли звання генерала армії України – на той момент це було вище військове звання в ЗСУ.

21 травня 2019 року Муженка звільнили з посади начальника Генштабу вже за указом Зеленського. Він же без подання міністра оборони призначив головою Генштабу і Головнокомандувачем ЗСУ Руслана Хомчака. Він був останнім, хто обіймав одразу обидві посади.

Хомчак брав участь у бойових діях на Донбасі, особисто командував сектором "Б" сил АТО (угруповання українських військових підрозділів на захід від Донецька під час АТО – ред.), яка здійснювала операцію з визволення Іловайську. Тоді йому та військовим, якими він керував, вдалося вирватися з оточення.

Хомчак встиг побути на обох посадах майже рік – ще в вересні 2019 року розпочалася реформа з розділення посад, вона була потрібна для "сумісності з НАТО". 27 березня, після підписання Зеленським указу про розділення посад Хомчака було призначено Головнокомандувачем ЗСУ. В 2021 році його звільнили з цієї посади. У медіа тоді повідомляли, що у Хомчака начебто був конфлікт з тодішнім міністром оборони Андрієм Тараном та командувачем Повітряних сил Сергієм Дроздовим. Головнокомандувачем ЗСУ призначили Валерія Залужного, і головою Генштабу заступника Хомчака – Сергія Корнійчука.

Голова Генштабу після реформи

Генерал-лейтенант Сергій Корнійчук пробув на посаді начальника Генштабу ЗСУ з березня 2020 до липня 2021 року. Відомо, що під час боїв за Київ Корнійчук займав посаду начальника штабу Київської міської військової адміністрації.

У липні 2021 року Зеленський призначив на цю посаду Сергія Шапталу. Він також був бойовим військовим, який брав участь у бойових діях в Дебальцевому, а в 2017 році його призначили на посаду начальника штабу – першим заступником командувача військ Оперативного командування "Південь", а потім і ОК "Захід". Він разом з Залужним зустріли повномасштабне вторгнення Росії в Україну в лютому 2022 року.

Шапталу звільнили в лютому 2024 року – разом з Валерієм Залужним. На його посаду призначили Анатолія Баргилевича.

Анатолий Баргилевич (фото: Getty Images)

У 2014 році він був начальником управління оперативної підготовки Головного оперативного управління Генштабу, а потім працював у штабі АТО. В 2016 році став головою оперативного управління штабу Командування Сухопутних військ (головою Сухопутних військ у 2019 році став Олександр Сирський), а в 2022 році призначений начальником штабу оперативно-стратегічного угруповання військ "Хортиця".

В жовтні 2023 року Баргилевича призначили Командувачем Сил територіальної оборони ЗСУ. В 2024 році Зеленський підписав указ про призначення Баргилевича на посаду голови Генштабу – за пропозицією Главкома Сирського.

В березні 2025 року Баргилевича звільнили. 16 березня Зеленський призначив на посаду голови Генштабу ЗСУ Андрія Гнатова. Коментуючи призначення міністр оборони Рустем Умєров зазначив, що у Гнатова 27 років бойового досвіду. У Генштабі повідомили, що новий начальник має "підвищити ефективність управлінської вертикалі ЗСУ, зокрема у реорганізації та впровадженні корпусної структури".

Андрій Гнатов (фото: сайт Міноборони)

Андрій Гнатов розпочав службу в батальйоні морської піхоти у Криму і під час окупації півострова російськими військами не зрадив присягу і переїхав на материкову частину України.

В 2016 році він став начальником штабу 36-ї бригади морської піхоти і в 2018 очолив її. Під час повномасштабного вторгнення Гнатов керував угрупованням військ "Приморя" і відіграв ключову роль у відбитті російських атак на південь України.