Буркіна-Фасо переживає другий за цей рік переворот. Військові незадоволені тим, як влада планувала боротися з радикальними ісламістами, особливо на тлі чуток про залучення російської приватної військової компанії "Вагнера".
РБК-Україна зібрало все, що відомо про ситуацію у цій неспокійній країні на заході Африки.
У п'ятницю, 30 вересня, військова хунта повалила чинного президента Поля-Анрі Даміба. Переворот очолив полковник Буркіна-Фасо Ібрагім Траоре. За його словами, Даміба переховується на одній з баз французької армії, але офіційний Париж поки заперечує ці заяви.
Новий лідер хунти оголосив про захоплення влади напередодні в ефірі загальнонаціонального телебачення. Примітно, що, як і у випадку попереднього перевороту, причиною названо загрозу національній безпеці. На даний момент відомо про розпуск уряду та призупинення дії конституції.
"Наш народ досить настраждався і продовжує страждати", - заявив Траоре і звинуватив владу в нездатності впоратися з бойовиками-ісламістами.
Фото: нова військова хунта зачитує заяву про захоплення влади (twitter.com/BateFelix)
Про Траоре мало інформації, крім того, що йому всього 34 роки, і він очолював підрозділ "Кобра", задіяний у військових операціях. Полковник обіцяє об'єднання "рушійних сил нації", щоб у перспективі призначити нового президента.
Другий день поспіль у столиці Уагадугу чути постріли, а в небі кружляють військові гелікоптери. Армія заблокувала основні дороги, більшість магазинів зачинено. У районі президентського палацу сталося кілька потужних вибухів після того, як його захопили військові.
Переворот стався на тлі кривавих подій у вересні. Цього тижня джихадисти атакували колону у супроводі військових, яка доставляла запаси до міста Джибо на півночі країни. Внаслідок цього загинули 11 солдатів, доля 50 мирних жителів досі невідома.
До цього саморобний вибуховий пристрій підірвав колону постачання на півночі Буркіна-Фасо. Тоді загинули 35 мирних жителів та 37 отримали поранення. А 6 вересня внаслідок двох нападів ісламістів загинули не менше семи мирних жителів та двох військових. Влітку в місті Сейтенга недалеко від кордону з Нігером у кривавій різанині загинули 86 цивільних.
Африканський союз уже вимагає відновити конституційний порядок не пізніше липня 2023 року і назвав повалення Дамібу незаконним. Економічна спільнота західноафриканських держав (ECOWAS) назвала захоплення влади недоречною, оскільки Буркіна-Фасо декларувало вектор на демократичне правління.
Генеральний секретар ООН Антоніу Гутерріш заявив про "рішуче засудження" перевороту.
"Генеральний секретар глибоко стурбований подіями у Буркіна-Фасо. Він рішуче засуджує будь-які спроби захоплення влади за допомогою зброї та закликає всіх дійових осіб утримуватися від насильства та шукати діалог", - йдеться у заяві його прес-секретаря Стефана Дюжаррика.
Сполучені Штати заявили про "глибоке занепокоєння" і закликали своїх громадян обмежити пересування країною. Франція зробила аналогічне попередження більш ніж 4 000 громадянам, які проживають в Уагадугу.
"Ми закликаємо всіх учасників до спокою та стриманості", - заявив представник Держдепартаменту США.
Міністерство закордонних справ України заявляє про російський слід. За словами спікера МЗС Олега Ніколенка, присутність російських найманців у Західній Африці суттєво підриває мир та безпеку.
"Вони повинні залишити регіон. Ми підтримуємо зусилля Економічної спільноти західноафриканських держав щодо просування плану переходу Буркіна-Фасо до демократії", - наголосив він.
У другій за добу заяві лідери перевороту заявили, що президент Даміба планував задіяти нових союзників у боротьбі з ісламістами. Причому прямо не називають, хто ці союзники, але правозахисні групи кажуть, що йдеться про російських найманців з ПВК "Вагнера", які активно діють у сусідньому Малі.
Влітку 2022 видання Foreign Policy з посиланням на представників розвідки США писало, що саме Буркіна-Фасо може стати наступною метою "вагнерівців". Це угруповання останнім часом розширило присутність у країнах Африки, отримуючи прибуткові концесії на видобуток природних ресурсів, зокрема на видобуток золота в Малі.
Паралельно з найманцями у регіоні розгорнулася російська пропаганда. Через соціальні мережі Facebook та Twitter, а також месенджери Telegram та WhatsApp ведеться кампанія з дискредитації Франції. Населення Буркіна-Фасо (колишньої колонії Парижа) регулярно закликають виходити на антифранцузькі мітинги.
У ході нового перевороту сьогодні протестувальники атакували посольство Франції.
У січні 2022 року у Буркіна-Фасо вже був державний переворот. Причина - нездатність уряду стримати джихадистів. Тоді армія повалила президента Роша Марка Крістіана Каборе і встановила хунту на чолі з Полем Анрі Даміба.
Сам переворот стався 23 січня, коли біля особняка президента пролунали постріли, на ранок було виявлено кілька розстріляних автомобілів кортежу Каборе. Міністр оборони спростовував інформацію про захоплення влади та закликав населення повернутися до нормального життя. Але за кілька годин стало відомо про затримання президента.
Його утримували у військових казармах столиці Уагадугу. Опівдні того ж дня хунта захопила державне ТБ, призупинила дію конституції та роботу органів влади. Крім того, по всій країні запровадили комендантську годину. Потім з'явилася написана від руки заява про відставку Каборе "в інтересах нації".
Даміба оголосили президентом у лютому. Передбачалося, що після трирічного перехідного періоду буде організовано вибори. Спочатку громадяни вітали зміну влади, але новий режим теж виявився безсилим, втративши ще більше територій. На сьогодні майже 40% Буркіна-Фасо контролюється неурядовими силами. З 2020 року у країні близько мільйона осіб стали переміщеними особами.
З 2015 року країна веде боротьбу з "Ісламською державою" та "Аль-Каїдою". Самі військові скаржаться на нестачу бойової техніки та тилового забезпечення та, відповідно, вважають зусилля влади недостатніми.
З моменту здобуття незалежності 1960 року Буркіна-Фасо пережило вісім переворотів.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.