Спеціальний підрозділ Національної поліції "Білі Янголи" понад два роки працює на Донеччині. Цю назву чули багато українців. Але хто її вигадав? У 2022 році поліцейські вивезли з-під обстрілів багатодітну родину. Саме ці діти назвали "Білими Янголами" своїх рятівників. Напередодні Нового року вони зустрілися знову – вперше за два роки. РБК-Україна побувало на події і розповідає, як це було.
"Білі Янголи" вже більше двох років евакуйовують з населених пунктів цивільних, в тому числі дітей. Для багатьох вони стають фактично останньою надією на порятунок. Завдяки їм понад 10 000 мешканців Донеччини змогли врятуватись із-під обстрілів. Ця назва з’явилася у 2022 році, коли під час евакуації одна з родин переселенців так назвала поліцейських.
"У 2022 році ми заїжджали до цієї родини, потім хлопці їх евакуювали. Вони перебували у Максимільянівці, і останньою краплею стало те, що діти побачили, як через прильот загинула інша дитина. Тоді попросили їх вивезти, наші хлопці забрали їх в Курахово, і вже потім організували переїзд до Білої Церкви", – каже РБК-Україна Олександра Гаврилко, заступниця директора, начальник управління медіаконтенту департаменту комунікації МВС.
Мар'їнка, згадує Олександра, в евакуації була дуже важкою. Там було дуже багато цивільних. Там фактично шукали людей під землею: люди ховалися в підвалах. Це було дуже важко, але їхньою головною задачею було вивезти всіх, щоб військові могли робити свою справу і боронити місто.
В евакуаційній роботі Мар'їнка стала містом-феноменом: поліцейські змогли вивезти 100% цивільного населення, в тому числі дітей з цього міста до того, як окупанти розбили його вщент. На жаль, потім зв'язок з цією родиною втратили.
"Ми дуже довго шукали цю родину, яка назвала наш підрозділ "Білими Янголами". Всі спочатку думали, що ми це вигадали. Але ми це не вигадували. Завдяки нашому керівництву, нашим хлопцям, які знову повернулися в Мар'їнську громаду, шукали по знайомих, які там залишилися. Врешті знайшли. І сьогодні ми вирішили, що тепер ми повинні здійснити мрії цих дітей", – розповідає Олександра.
Батько дітей, Сергій Якуша, згадує: в якийсь момент хтось із дітей сказав: "це до нас приїхали Білі Янголи". Працівники поліції були саме тими, хто прийшов на допомогу в найбільш скрутний момент. Інші діти в родині швидко підхопили цю назву, так і стали їх дані називати. Тепер так офіційно називається підрозділ, завдання якого – доставляти людям допомогу і рятувати їхні життя.
Василь Піпа вже багато років працював дільничим офіцером поліції і потім криміналістом у рідному Курахово. Повномасштабна війна змусила його стати парамедиком, і він долучився до евакуаційного підрозділу.
Вони з напарником і керівником Рустамом до недавнього часу займалися евакуацією на території Мар'їнського району – Красногорівка, Мар'їнка, місто Вугледар, Курахово та інші. Зараз багато з цих населених пунктів ворог фактично перетворив на руїни.
Підрозділ "Білі Янголи" створили офіційно не відразу: спершу поліцейські людей евакуйовували як волонтери: кожен мав свою роботу, але поза нею – рятували людей.
Хлопці займаються доставкою і супроводом гуманітарних вантажів і ліків, особливо в ті місця, куди вже не їдуть волонтери. Екіпажі евакуації часто потрапляють під обстріли. Під час евакуації однієї з родин старенька бабуся забула в хаті свою палицю. Поліцейський, який тоді був у складі групи, повернувся за нею, і тут буквально поруч стався приліт. Він отримав поранення, але всім вдалося врятуватися.
Одночасно з евакуацією, вони виконують функції поліції там, де ведуться бойові дії або на близьких до бойових дій територіях.
"Мар'їнка – це передмістя Донецька, одна з вулиць фактично входить у місто Донецьк. Красногорівка – це теж передмістя Донецька. Поліція несла там службу щодня з 2014 року. Ми розуміли, що людям потрібна наша допомога. Так склалося, що крім поліцейських біля цих людей не залишилося нікого. І всі ми готові були нести службу", – розповідає Василь.
У 2022 році для евакуації задіяли звичайне авто швидкої допомоги. На цьому автомобілі завозили гуманітарну допомогу, а на зворотному шляху забирали людей.
"Змушувати людей виїздити силоміць ми не мали ніякого права. Тому ми були завжди поруч, Рустама люди бачили найчастіше, вже знали, що він свій. Рустам сам із Мар'їнки, і його знав і знає кожен місцевий. Він постійно туди заїздив, знаючи, що там діти. Заходили, спілкувалися, надавали допомогу. На той час Червоний Хрест забезпечував жителів Мар'їнки молоком, свіжоспеченими булочками, сирами", – згадує початок повномашстабної війни Василь.
"У нас на руках гинули люди. У нас на руках гинули волонтери. Ми не маємо морального права ризикувати безкорисними людьми, які їдуть допомагати іншим. На наших руках загинйв Тигран Галустян (відомий волонтер з Харкова. В його авто прилетів ворожий дрон – ред.). Це трагедія для країни, коли гинуть люди, які не шукають користі, а самі хочуть допомогти", – з сумом згадує він.
Василь, як і інші поліцейські групи евакуації, був дуже щасливий побачитися з родиною. Каже, що підрозділ саме заради цього і працює – рятувати людей, давати їм надію, і що потім вони були б хоча б у відносній безпеці. Після зустрічі з дітьми та їхніми батьками хлопці знову вирушили на Донеччину: там на евакуацію чекають ще дуже багато українських родин.