ua en ru

Державна інспекція архітектури і містобудування зекономила для бюджету понад 6 млрд гривень

Державна інспекція архітектури і містобудування зекономила для бюджету понад 6 млрд гривень Фото: Олена Шуляк

Будь-яке нове будівництво, необхідне для відновлення України, і в подальшому, повинне відбуватись з мінімальними корупційними ризиками. Для цього Державна архітектурно-будівельна інспекція (ДІАМ), яка вже зекономила державі щонайменше 6 мільярдів гривень від початку своєї роботи, має розширювати свої функції.

Про це заявила голова комітету з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку і містобудування, очільниця партії "Слуга народу" Олена Шуляк, повідомляє РБК-Україна з посиланням на її виступ.

За її словами, офіційно ДІАМ запрацювала з вересня 2021 року, а процес ліквідації ДАБІ в Україні, який розпочався в березні 2020 року, було остаточно завершено за три роки.

Разом з ліквідацією корупційного монстра у 2020 році стартував і пілотний проект із впровадження першої черги Єдиної державної електронної системи у сфері будівництва (ЄДЕССБ), яка нині, завдяки автоматизації і цифровізації процесів у сфері будівництва без втручання чиновників, економить державі - 1,5 млрд грн на рік.

"Успішність роботи ДІАМ найкраще можна зрозуміти, поглянувши на цифри. Так, корупція в будівельній сфері, спричинена протиправними діями ДАБІ, могла щорічно становити не менше 3 мільярдів гривень. Очевидно, за два повних роки від початку роботи інспекції держава змогла зекономити щонайменше 6 млрд грн. Тому вона по суті зараз є безперечним антикорупційним запобіжником. Більше того, завдяки ДІАМ у 2023 році в сегменті нового будівництва заявок на видачу дозволів побільшало на 22% порівняно із 2022-м", - зазначила Шуляк.

Парламентарка додала, що у 2023 році орган зосередився на сервісно-орієнтованому підході, надаючи отримувачам послуг максимум інформації, аби вони краще розуміли підстави для відмов, зауважень, а отже – швидше усували недоліки, мінімізуючи ризики негативних для себе рішень, і лише після цього подавали документи на реєстрацію. Завдяки цьому вдалося зменшити кількість відмов на видачу сертифікатів для готових об’єктів на 33%

При цьому голова профільного комітету підкреслила, що для якісного та всебічного розвитку будівельного ринку, створення прозорих та чесних правил гри і підвищення інвестклімату в галузі важливо продовжувати структурні зміни.

Мова йде про введення можливості оскарження рішень органів місцевого самоврядування при відмові у містобудівних умовах та обмеженнях, а також демонополізація видачі МУО і подальша автоматизація видачі дозволів на будівництво за умови, що уся необхідна документація в порядку.

"Всі ми пам‘ятаємо, наскільки непростою була процедура ліквідації, здавалося, непереборного корупційного монстра будівельної галузі – ДАБІ, і всіх корупційних проявів її роботи. Відтак, кейс ДІАМ показав, що держава може бути сервісом і працювати без корупції. Маємо продовжувати рухатись в цьому ж напрямку й надалі", – наголосила Шуляк.

За її словами, наразі очікуються урядові рішення щодо подальшої автоматизації дозвільних процесів. Першочерговим завданням є демонополізація у видачі містобудівних умов та обмежень (МУО).

Так, було запропоновано, щоб ДІАМ став на етапі видачі МУО свого роду третейським суддею, який може застосовувати механізм оскарження у випадку, якщо місцева влада не видає містобудівні умови та обмеження. Забудовник зможе звернутися до ДІАМ, який надасть відповідне, справедливе рішення, пояснила нардепка.

Крім цього, наразі пропонується ввести опцію вибору забудовником органу, де він отримуватиме дозвіл на будівництво, а потім вводитись в експлуатацію. Це може бути або відповідний орган при ОМС, який видає дозволи, або ДІАМ. Незважаючи на те, про яку категорію будівництва йдеться - СС2 чи СС1, забудовник повинен мати добровільне право вибору. Таким чином, буде зруйновано дозвільну монополію на відповідь, зауважила Олена Шуляк.

Нардепка також зауважила, що для гравців будівельного ринку нині є важливим також співпраця з ДІАМ стосовно створення електронного журналу авторського і технічного нагляду. Потрібно посилювати цифровізацію цих процесів. Зокрема, проєктна документація має розроблятися виключно як електронний документ та підписуватись електронними підписами в ЄДЕССБ.

"Автоматизація і цифровізація - той антикорупційний запобіжник, який дозволить максимально унеможливити контакти з чиновниками на різних рівнях. Якщо їх посилювати, будь-яке нове будівництво і особливо у тому, що стосується відновлення України, буде відбуватися справедливо і прозоро. А це, як ми вже неодноразово наголошували - обовʼязкова умова фінансової допомоги Україні від наших міжнародних партнерів. Зокрема, за програмою Ukraine Facility", - резюмувала Олена Шуляк.