ua en ru

НП у метро Києва. Що сталося на "синій" гілці та чи загрожує місту транспортний колапс

НП у метро Києва. Що сталося на "синій" гілці та чи загрожує місту транспортний колапс Фото: після аварії на синій гілці метро "Либідська" стала кінцевою станцією (Віталій Носач, РБК-Україна)

Частина "синьої" гілки метро Києва не працює з минулого тижня. Рух поїздів екстрено зупинили на 6 станціях через підтоплення. Аварія загрожує столиці транспортним колапсом. Поки фахівці встановлюють причини проблеми з метро та терміни ремонту, влада намагається організувати рух наземного транспорту.

РБК-Україна зібрало все, що відомо про аварію в київському метро, її наслідки та чи є загроза для інших станцій.

При підготовці матеріалу використовувалися: публікації з Facebook-сторінки Київського метрополітену, рішення Комісії з ТЕБ та НС, заяви міністра внутрішніх справ Ігоря Клименка, міського голови Києва Віталія Кличка, начальника КП "Київський метрополітен" Віктора Брагінського, директора Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслана Кандибора, Wikipedia.

Що трапилося в метро

Зранку 8 грудня на офіційній сторінці Київського метрополітену з'явилася інформація про закриття на ремонт тунелю частини станцій "синьої" гілки з суботи, 9 грудня. Проте через кілька годин в мережі з'явилися фото та відео, на яких було видно підтоплення колій.

Рух поїздів на Оболонсько-Теремківській лінії терміново обмежили того ж дня. Як розповів начальник КП "Київський метрополітен" Віктор Брагінський, після ранкового піка працівники підземки побачили нові тріщини, таким чином виникла загроза безпеці перевезення пасажирів і було ухвалено рішення о 13:45 зупинити рух станціями "Деміївска", "Голосіївська", "Васильківська", "Виставковий центр", "Іподром" і "Теремки".

Пізніше стало відомо, що на цій гілці метро ще в листопаді з’явились значні течі та утворились тріщини на коліях та тюбінгах тунельної оправи.

За словами очільника Департаменту транспортної інфраструктури КМДА Руслана Кандибора, епіцентр аварії знаходиться на ділянці 14 метрів між станціями "Деміївська" та "Либідська".

Від кінця листопада на цьому проміжку фахівці зафіксували появу тріщин та просідання ґрунту. Протягом останніх днів ситуація погіршилася, тріщини розширилися, через них почала просочуватися вода. У будь-який момент міг статися обвал.

Причина аварії

Фахівці метрополітену кажуть, що тунельні споруди частини "синьої" гілки підземки можуть втратити стійкість через навантаження на тунельну оправу, віброповзучість та нерівномірні процеси розущільнення.

Однією з проблем є підтоплення. Перегін між станціями "Деміївська" та "Либідська" споруджувався у складних геологічних умовах у поймі річки Либідь. Вода на цій ділянці давить на стінки тунелю, він деформується, тріскається та починає протікати

За словами Віктора Брагінського причиною аварійної ситуації могло стати неякісне виконання робіт підрядником, або ж те, що річка Либідь могла дати свій приток, або інші геологічні умови (плавуни, торфяники).

Точну причину встановлюватимуть спеціалісти, які з 11 грудня проводитимуть буріння та інші роботи з геології та геодезії. Після отримання результатів по геології тунель вскриють зверху, щоб побачити чи були генпідрядниками дотримані норми, передбачені проєктом, а також чи була зроблена гідроізоляція, хімзакріплення, пояснив Брагінський.

Скільки часу піде на ремонт та коли відновлять рух метро

В офіційному повідомленні "Київського метрополітену" було зазначено, що ремонтні роботи триватимуть близько пів року.

"За цей час фахівці планують провести необхідні обстеження, дослідження та інженерні вишукування, з визначенням причин виникнення надзвичайної ситуації, виконати невідкладні заходи із стабілізації конструкцій та відповідні відновлювальні роботи", – йдеться в оголошенні.

При цьому лише на визначення причини аварії може піти 2 місяці, адже для проведення робіт необхідно вирити котлован розмірами 20х10 метрів. У керівництві метрополітену кажуть, що остаточні висновки зможуть надати, коли з'ясується, чи виконав генпідрядник умови будівництва на складній ділянці.

Міський голова Віталій Кличко назвав терміни ремонту орієнтовними. За його словами, зараз триває опрацювання різних варіантів щодо відновлення роботи станцій підземки на "синій" гілці, включаючи "найгірші".

"Може, це займе кілька місяців, не більше, ніж шість місяців, але може і більше", - розповів Кличко.

НП у метро Києва. Що сталося на "синій" гілці та чи загрожує місту транспортний колапсФото: схема метро Києва (metro.kyiv.ua)

Через аварію збиралася комісія з ТЕБ та НС: що вирішили

9 грудня на екстрене засідання зібралася державна комісія з Техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій (ТЕБ та НС). Воно було проведене за дорученням прем'єра Дениса Шмигаля..

Він заявив, що через дії чи бездіяльність міської влади постала загроза затоплення та руйнування тунелів "синьої" гілки метро. І це матиме безпосередній вплив на безпеку киян, адже під час війни підземка має подвійне стратегічне значення "як транспортна артерія і як бомбосховище, де знаходять прихисток тисячі людей".

На засіданні були присутні віцепрем’єр із відновлення Олександр Кубраков, міністр внутрішніх справ Ігор Клименко, мер Києва Віталій Кличко.

За його результатами комісія з ТЕБ на НС:

  • визнала потенційну загрозу виникнення НС техногенного характеру у зв’язку з фільтрацією ґрунтових вод і виносом породи в тунель по І колії перегону між ст. "Деміївська" – ст. "Либідська" ;

  • "Київському метрополітену" доручено невідкладно провести обстеження, визначити причину аварії та приступити до відновлювальних робіт;

  • вирішено продовжити використовувати закриті станції як укриття, але додатково перевірити їх;

  • впровадити зміни в організації дорожнього руху наземного транспорту на ділянці між закритими станціями, щоб уникнути перевантаження;

  • забезпечити рух дублюючих метрополітен маршрутів наземного транспорту між станціями "Либідська"-"Теремки".

Як боротимуться з транспортним колапсом

Міністр внутрішніх справ Ігор Клименко розповів про зміни у русі наземного транспорту, які допоможуть зменшити навантаження на ділянках доріг у зв'язку з закриттям підземки. Зокрема, вони передбачають:

  • збільшення пропускної спроможності громадського транспорту;
  • регулювання хронометражу перемикання сигналів світлофора;
  • перенесення зупинок громадського транспорту;
  • зміна деяких дорожніх знаків;
  • посилення патрулювання.

Так, поліція змінила схему руху на Либідській площі у Києві. Рух розворотними кільцями на площі дозволено лише громадському транспорту за встановленими маршрутами. Для іншого транспорту розворот організовано за маршрутом: вулиця Велика Васильківська – вулиця Ковпака – вулиця Антоновича.

НП у метро Києва. Що сталося на "синій" гілці та чи загрожує місту транспортний колапсДля контролю та регулювання дорожнього руху на кінцевих зупинках громадського транспорту залучені додаткові екіпажі патрульної поліції. В поліції також пропонують облаштувати зупинку громадського транспорту на вулиці Антоновича, 176 поряд з ТРЦ Ocean Plaza.

Дублювальні маршрути

Для перевезення пасажирів після зупинки метро організували наземні маршрути, що дублюють рух підземкою.

  • автобус № 2-М "Кібернетичний центр" – метро "Теремки" – метро "Либідська" (працюватиме 60 автобусів з інтервалом руху 1 хв).

  • тролейбус № 43-К "Кібернетичний центр" – метро "Либідська" (працюватиме 20 тролейбусів з інтервалом руху 3 хв.).

  • шлях автобусного маршруту № 38 подовжується до станції метро "Либідська". На маршруті працюватиме 5 автобусів з інтервалом руху 17 хв.

  • на тролейбусному маршруті № 50-К "вул. Милославська – площа Дарницька" збільшується кількість рухомого складу (працюватиме 10 тролейбусів з інтервалом руху 9 хв.)

Водночас через необхідність вивільнення додаткових тролейбусів для роботи маршруту № 43-К, рух тролейбусного маршруту № 50 "Вулиця Милославська – станція метро "Либідська" тимчасово припинили.

За словами міського голови Віталія Кличка, загалом від "Теремків" до "Либідської" курсуватимуть 77 автобусів і 20 тролейбусів, що дасть змогу перевозити 14-15 тисяч людей на годину. Як він зазначив, метро на даній ділянці перевозило близько 12 тисяч людей на годину.

Фото: схеми тимчасвих маршрутів наземного транспорту (facebook.com/kyivmetro)

Як і раніше можна доїхати з "Теремків" до "Либідської" на маршрутках №801, 825, 416, 739, 791, 812, 718, 729.

Крім того, в Департаменті транспортної інфраструктури КМДА розглядають можливість запустити так звані "човникові" рейси поїздів між непошкодженими станціями і "Теремки" та "Деміївська". Інтервал руху між поїздами може становити до 30 хвилин.

Ситуація на 11 грудня: черги та затори

Станом на сьогодні проблема з пасажиропотоком через закриття метро ще спостерігалася зранку. На станції "Либідська" утворилася величезна черга людей на вході до підземки. На "Теремках" проблем з кількістю наземного громадського транспорту не було, проте дорожній рух було практично паралізовано на проспекті Глушкова.

Увечері ситуація вже краща, але є черги на зупинках громадського транспорту біля метро "Либідська".

НП у метро Києва. Що сталося на "синій" гілці та чи загрожує місту транспортний колапсФото: вечір 11 грудня біля метро "Либідська" (Віталій Носач, РБК-Україна)

Відкрито кримінальне провадження

Київська міська прокуратура розпочала досудове розслідування за фактом службової недбалості, що спричинила тяжкі наслідки (ч. 2 ст. 367 КК України).

Слідчі та прокурори мають дослідити обставини, що спричинили підтоплення метрополітену. Під час слідства буде надана оцінкам діям службових осіб КП "Київський метрополітен" і підрядних організацій, які споруджували перегінні тунелі між станціями "Деміївська" та "Либідська" в зоні річки Либідь.

Укриття продовжать працювати

Попри зупинку руху поїздів від "Деміївської" до "Теремків", вестибюлі цих станцій й надалі використовуватимуться як укриття під час повітряної тривоги.

Київський міський голова Віталій Кличко зазначив, що загроза підтоплення власне станцій відсутня, оскільки ґрунтові води розташовані нижче відносно рівня станцій, що дозволить їм, у разі оголошення повітряної тривоги, працювати як укриття.

Проте відповідно до рішення комісії з ТЕБ та НС, спочатку станції "Деміївска", Голосіївська", "Васильківська", "Виставковий центр", "Іподром" і "Теремки" додатково перевірять на безпечність.

Чи є загроза для інших станцій

Проблеми є і на інших станціях метро Києва, але ситуація наразі контрольована. Про це повідомив головний інженер КП "Київський метрополітен" Віктор Вигівський.

За його словами, на деяких прогонах є піщані ґрунти і поверхневі води, але фахівці підприємства розуміють, як з цими ділянками працювати. Найголовніше, що там відсутня раптовість подібних ситуацій до станції "Деміївська".

Вигівський каже, що є певний дебіт води, про який спеціалістам відомо, і відповідно до сезону він збільшується або зменшується, і відповідальні фахівці працюють із цими умовами та ведуть постійний нагляд.

Коли була побудована гілка "Деміївська" – "Теремки"

Станцію метро "Деміївська" почали будувати в 2005-му за технологією "стіна у ґрунті", коли в землі облаштовують бетонну стіну, щоб виключити доступ ґрунтових вод та сповзання в котлован навколишніх будівель. Під час будівництва сталася аварія – підпірна стіна в 500 т впала, внаслідок в котлован впав і козловий кран.

"Голосіївська" через рельєф та несприятливі геологічні умови була побудована трохи нижче за звичайну станцію. При будівництві також використана технологія "стіна в грунті", тунелі збудовані закритим способом за допомогою прохідницьких щитів.

Як і "Деміївська" з "Голосіївською", "Васильківська" – станція мілкого закладання. Всі три станції відкрили в 2010 році. В церемонії відкриття брав участь тодішній прем'єр Микола Азаров та експрезидент Віктор Янукович.

"Виставковий центр" та "Іподром" споруджувалися в найкоротші терміни – відкриття відбулося фактично за рік після початку будівництва. "Виставковий центр" почали будувати в січні 2011, а перший поїзд поїхав з цієї станції вже в грудні того ж року. "Іподром" відкрили в жовтні 2012, а почали будувати восени 2011.

Станція "Теремки" – 52-а станція Київського метрополітену, та "наймолодша". Її відкриття відбулося 6 листопада 2013 року. Це односклепінна станція мілкого закладення, з острівною платформою.