Чому українським військовим довелося вийти з Ласточкиного: думки експертів
Українським військовим складно було продовжувати утримувати селище Ласточкине Донецької області, оскільки населений пункт зруйновано і там уже не було де сховатися.
Про це в коментарі РБК-Україна заявили керівник Центру військово-правових досліджень Олександр Мусієнко та військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив" Олександр Коваленко.
За словами Мусієнка, ризики для українських військових у районі Авдіївки утворилися одразу після того, як росіяни зайшли до міста.
Він уточнив, що ворог продовжує діяти на флангах з боку Бердичів та Первомайського та рухався по центру.
"Наші сили тримають оборону, завдають максимальних втрат, але Ласточкине було важко утримати, тому що селище зруйноване вогнем російських військ, і сховатися там особливо ніде", - додав експерт.
Мусієнко також зазначив, що в Ласточкиному не було панівних висот, і "перетворити селище на неприступну фортецю не було часу". А росіяни мали перевагу по висотах, наступаючи з Авдіївки.
"Зрозуміло, що вони цю перевагу будуть використовувати. З урахуванням цього та взагалі всього того, як складається ситуація, рішення відійти було абсолютно правильним", - розповів він.
Коваленко розповів, що велика проблема зараз полягає у відсутності достатньої кількості артилерійських снарядів в українських захисників. Без боєприпасів "майже неможливо тримати навіть найнадійніші укріплення".
"До того ж на Ласточкине йде пряма дорога з Авдіївки, траса Т0542, тому можна сказати про те, що росіяни мали прямий шлях на селище", - додав військово-політичний оглядач групи "Інформаційний спротив".
Вихід з Ласточкиного
Нагадаємо, сьогодні, 26 лютого, речник ОСУВ "Таврія" Дмитро Лиховій розповів про те, що українські захисники вийшли з селища Ласточкине під Авдіївкою.
Це було необхідно, щоб наші військові організували оборону на захід.
Більш детально про вихід з Ласточкиного - у матеріалі РБК-Україна.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.