Чому Україні бракує снарядів та як вирішити проблему: думка експерта
Україна відчуває дефіцит снарядів до артилерії й щоб компенсувати нестачу нарощуватиме виробництво дронів-камікадзе. Втім, чи вистачить цього, щоб покрити дефіцит частково також залежить від обсягів виробництва.
Про те, чому виникла проблема з артснарядами і як можна розв'язати цю проблему - читайте в матеріалі РБК-Україна нижче.
Під час підготовки матеріалу використовувалися: інтерв'ю командувача ОСУВ "Таврія" Олександра Тарнавського Reuters, інтерв'ю заступника міністра оборони Івана Гаврилюка BBC, Інститут вивчення війни (ISW) та ексклюзивний коментар військового експерта, колишнього спікера Генштабу ЗСУ Владислава Селезньова.
Чому виник дефіцит?
Одним з останніх про гостру проблему нагадав командувач оперативно-стратегічного угруповання "Таврія", бригадний генерал Олександр Тарнавський. В інтерв'ю Reuters він заявив, що нашим захисникам бракує артилерійських снарядів через нестачу допомоги від Заходу.
"Є проблема з боєприпасами, особливо пострадянськими (снарядами - ред.) - це 122 мм, 152 мм. І сьогодні ці проблеми існують по всій лінії фронту. Обсяги, які ми маємо сьогодні, не є достатніми для нас сьогодні, враховуючи наші потреби", - сказав генерал.
Разом з тим Тарнавський запевнив, що Сили оборони України твердо утримують лінії оборони.
Своєю чергою військовий експерт, колишній спікер Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов в коментарі РБК-Україна зазначив, останнім часом Україна перебуває в тенденції, коли обсяги військово-технічної підтримки від наших західних партнерів кратно скорочуються.
"В період між серпнем та жовтнем цього року ми отримали на 90% менше військово-технічно допомоги, ніж за той самий проміжок часу торік. Можливості українського оборонно-промислового комплексу не можуть повністю задовольнити усі потреби українських Сил оборони", - каже Селезньов.
Експерт пояснив, насправді проблема є і пов'язана не лише з турбулентними процесами, які відбуваються в уряді країн Заходу.
"Це й пов'язано з тим, що ще досі світові підприємства, які виготовляють боєприпаси, не переналаштувався на рейки воєнного часу. Нинішня війна є найбільшою за масштабами на теренах європейського континенту, а отже ресурсів вона пожирає дуже багато", - зауважив Селезньов.
Яка альтернатива?
Натомість заступник міністра оборони Іван Гаврилюк в інтервʼю BBC розповів, що Україна нарощує виробництво дронів-камікадзе, аби компенсувати брак снарядів.
"Щодо боєприпасів до артилерії, то це питання буде виникати й далі. Тому в Україні ухвалили рішення розвʼязувати ці питання шляхом створення потужного виробництва БПЛА", - сказав він.
РБК-Україна поцікавилося в експерта Селезньова, наскільки такий механізм зможе покрити наші потреби. І він акцентував - все залежить від обсягів виробництва тих самих дронів-камікадзе.
"Якщо ми матимемо їх у великий кількості, то відповідно частково перекриємо дефіцит. Знову ж таки артилерійські боєприпаси і бойова частина снаряда дещо більша, ніж FPV які ми можемо використовувати для ефективного ураження противника", - звертає увагу співрозмовник.
До того ж, як пояснив експерт, довготривалі вогневі точки, бетоновані споруди FPV-дронами точно не зруйнувати. Потрібна артилерія великого калібру, щоб перетворювати ці захисні споруди ворога на купи брухту. А от щодо FPV - це більше "хірургічний", такий собі "ювелірний інструмент", щоб нищити ворожу техніку, озброєння тощо.
Співвідношення 1:7
Очевидно, що і російська армія, і українські Сили оборони активно використовують артилерійську компоненту, щоб досягти успіху на полі бою. Але, на жаль, співвідношення сил та засобів не на користь української армії, пояснює експерт.
"Адже на один український снаряд нині припадає 5-7 ворожих. Тобто інтенсивність ворожого вогню більша", - сказав Селезньов.
Експерт наголосив, зазвичай інформації щодо ресурсних можливостей українських Сил оборони не так часто поширюють. Тож на те, що генерал Тарнавський робить такі заяви є дуже серйозні причини.
"Що в цій ситуації робити? Треба створювати додаткові рубежі та позиції й інженерні фортифікації на полі бою. Саме це дозволить подай частково убезпечити наших воїнів від ворожої авіації та артилерії. Ну і звісно шукати можливості інтенсифікувати власне виробництво боєприпасів і працювати над кейсом військово-технічних комунікацій з нашими західними партнерами. Адже нам потрібні боєприпаси тут і зараз, а не в якійсь там перспективі", - вважає Селезньов.
Як брак боєприпасів вплине на фронт?
На думку аналітиків Інституту вивчення війни (ISW), брак снарядів до артилерії разом із затримками у наданні західної допомоги може затримати майбутні українські контрнаступальні операції.
Зокрема, генерал Тарнавський заявляв, що українське військо змушене переплановувати завдання та робити їх меншими. Командувач додав, що "захисники на південно-східному фронті перейшли до оборони на одних ділянках, але намагаються наступати на інших".
"Нестача артилерії та затримки західної допомоги, найімовірніше, зменшать здатність України планувати та готуватися до цих дій. Затримки в конкретному оперативному плануванні України та забезпеченні матеріальними засобами, необхідними для підготовки до контрнаступу, своєю чергою, ймовірно, призведуть до затримки проведення контрнаступальних операцій у 2024 році", - вважають в ISW.
Втім, Селезньов закликає в цьому контексті звертати увагу не на повідомлення аналітиків та оглядачів, а на заяви українського командування та офіційних речників. Бо саме вони володіють усім пластом інформації та точно знають, що безпосередньо відбувається на полі бою.
Що стосується питання нестачі боєприпасів у ворога, то експерт допускає, що через погодні умови та недосконалу логістику російські війська можуть відчувати нестачу.
Але наразі ворожа армія має кратно більше ресурсів і можливостей оборонно промислового комплексу. Крім того, не слід забувати й про значну допомогу агресору з боку Північної Кореї та Ірану.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.