Про те, чому Конгрес США не може схвалити багатомільярдний пакет допомоги Україні та чи залишаються шанси його отримати у найближчому майбутньому – у матеріалі РБК-Україна.
Джерела: The New York Times, CBS, публічні заяви українських та американських топ-чиновників.
Сьогодні Сенат США проведе голосування за багатомільярдний пакет допомоги Україні та Ізраїлю, який раніше вніс до Конгресу президент Джо Байден. На жаль, шансів на його схвалення фактично немає. Хоча демократи й володіють більшістю в Сенаті, для проходження законопроектів потрібно гарантованих 60 голосів, яких у партії Байдена немає. Після зірваного вчорашнього брифінгу для сенаторів, у якому мав брати участь в онлайн-форматі й український президент Володимир Зеленський, стало зрозуміло, що у первісному варіанті українсько-ізраїльський пакет допомоги не пройде навіть Сенат. На кону – 61 мільярд доларів, які мають піти на підтримку України (хоча й не всю цю суму Україна отримає безпосередньо).
Більше того, як пише The New York Times, перспективи швидкого компромісу між демократами та республіканцями з цього питання опинилися у ще більшому тумані. По суті, українське питання (щодо допомоги Ізраїлю в американському істеблішменті фактичний консенсус) стало заручником як реальних внутрішньополітичних проблем США, так і президентської кампанії, що набирає хід в Америці.
В останні дні питання надання допомоги Україні її прихильниками коментується у дедалі більш алармістському тоні. "Відмова від підтримки України - це абсолютне безумство", - заявив Байден. Якщо Україні не допомогти, "буде відкрито скриньку Пандори агресії по всьому світу", – сказав держсекретар США Ентоні Блінкен. А глава офісу президента Андрій Єрмак заявив, що відсутність американської допомоги створює "великий ризик програти цю війну".
Ключова причина, якою республіканці пояснюють своє небажання голосувати за президентську ініціативу щодо України – незгода з міграційною політикою нинішньої адміністрації.
З української точки зору, розгляд у зв'язці двох настільки різних питань, як міграція та допомога Україні, може виглядати штучним – але насправді це цілком поширена в США політична практика, коли в рамках компромісу між двома провідними партіями створюються такі великі законодавчі пакети.
Та й саме питання міграції до США об'єктивно стоїть гостро. Другий рік поспіль американські прикордонники затримують понад два мільйони людей, які нелегально переправляються до США через мексиканський кордон. Демократична партія, особливо її ліве крило, традиційно займає сприятливішу до мігрантів позицію – але зараз і багато демократів, у тому числі на місцевому рівні, відкрито говорять про необхідність вирішувати міграційну проблему.
Республіканська партія ж дотримується жорсткішої політики щодо міграційного питання, особливо якщо говорити про її трампістське крило – будівництво стіни на кордоні з Мексикою стало одним із головних проектів Дональда Трампа на президентській посаді.
Тому заходи щодо захисту кордону, які пропонує адміністрація Байдена, республіканці вважають абсолютно недостатніми. Вони виступають як за радикальне зміцнення кордону як такого, технічними засобами, збільшення чисельності прикордонних патрулів, і за жорсткіші правила, за якими мігранти можуть отримати у США притулок. Гостро стоїть і питання призначення нових суддів з міграційних питань – зараз у США вже накопичилося понад два мільйони незакінчених справ щодо надання притулку мігрантам, і лише на їх розгляд знадобилося б кілька років.
Втім, демократи і республіканці напевно могли б знайти компроміс з міграційного питання, не беручи в заручники пакет допомоги Україні, якби в справу не втрутився суто політичний чинник – президентські вибори в США, що насуваються. У їхньому контексті обидві партії намагаються демонструвати своїм виборцям максимальну принциповість і неготовність йти на серйозні поступки опонентам.
У результаті вчорашній брифінг для сенаторів за участю Блінкена, куди так і не включився Зеленський, пройшов у стилі, більш традиційному для Верховної ради, ніж для американського Сенату – із взаємними звинуваченнями, показовими демаршами та грюканням дверима. Формальна причина – республіканці не побачили на брифінгу чиновників, які відповідають за питання контролю за кордоном, один із сенаторів навіть звинуватив голову Об'єднаного комітету начальників штабів генерала Чарльза Брауна в тому, що той "ніколи не був на кордоні".
Таким чином, передвиборний популізм у США дедалі більше набирає обертів, і це справді робить перспективи надання Україні американської допомоги відверто загрозливими.
Після провалу голосування в Сенаті демократам і республіканцям, очевидно, все ж таки доведеться якось домовлятися. Тим більше, що на порядку денному, окрім України, ще більш фундаментальне питання. До 19 січня наступного року доведеться нарешті прийняти бюджет США на поточний фінансовий рік, щоб уникнути урядового шатдауну. Прийняття попереднього тимчасового бюджету, в середині листопада, далося американським конгресменам насилу. Очевидно, так буде й цього разу – тим паче трампістське крило республіканців відкрито домагається шатдауну, за тією ж передвиборчою логікою, сподіваючись, що колапс уряду вдарить по позиціях Байдена.
У переговорах щодо ухвалення бюджету, безумовно, розігруватиметься і українська карта. Цілком можливо, що це буде останнім реальним шансом таки провести через Конгрес великий пакет допомоги для України – адже 2024 року передвиборна кампанія вже вийде на повну потужність. Очевидно, у Сенаті все пройде гладкіше – адже лідер республіканців у верхній палаті Конгресу Мітч Макконелл є затятим прихильником України. А ось у Палаті представників, де більшість у республіканців, а в кріслі спікера сидить лояльний до Трампа Майк Джонсон, проблем очікується набагато більше. Адже Джонсон багато разів заявляв: питання міграції та охорони кордону для нього є пріоритетним і до серйозних компромісів він не готовий.
Станом на даний момент ситуація для України виглядає загрозливою, але поки що не катастрофічною. Шанси на те, що пакет допомоги (можливо, у відредагованому вигляді) все ж таки буде проголосований, залишаються. А, як повідомляє The New York Times, у Пентагоні вважають, що 4,8 мільярда коштів, що залишилися з попереднього пакету допомоги може вистачити Україні навіть до кінця зими, якщо витрачати їх невеликими порціями (як це і відбувається вже деякий час). Втім, у такому разі серйозних успіхів на фронті очікувати не варто.