Польські фермери заблокували кілька пунктів пропуску на кордоні з Україною. Паралельно акції аграріїв відбуваються і в інших країнах Європи. Що не влаштовує фермерів, наскільки їхнє невдоволення пов'язане з Україною і чому Києву поки що не вдається вирішити торговельні проблеми, розбирався спеціальний кореспондент РБК-Україна Юрій Дощатов.
Ситуація з поставками української сільськогосподарської продукції до Польщі та транзитом через цю країну до Європи останніми днями загострилася практично до межі. Якщо раніше польські транспортники та фермери просто блокували проїзд українських фур із товаром через кордон, то минулого тижня вони перейшли до більш радикальних дій. 11 лютого в районі пункту пропуску "Дорогуськ" на польській території протестувальники пошкодили кілька фур. Внаслідок цього зерно, яке перевозили транзитом до Литви, висипалося прямо на дорогу.
Цинічна витівка польських фермерів щодо українського зерна, яке збирається в умовах війни фактично на замінованих територіях, викликала миттєву реакцію у представників української влади. Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба назвав це провокацією та зажадав покарати винних. "Задля дружніх українсько-польських відносин винні у цій провокації мають бути притягнуті до відповідальності", – заявив він. Посольство України назвало інцидент "ганебним злочином" та звернулося до польської поліції з вимогою відкрити справу за цим фактом.
Українське зерно розсипане на кордоні з Польщею (фото: Getty Images)
Відреагувала навіть посол України у США Оксана Маркарова. Вона закликала не піддаватися на провокації та конструктивно вирішувати будь-які спірні питання.
Наступного дня прокуратура міста Хелм (Люблінське воєводство) розпочала розслідування за фактом знищення майна та порушення митної безпеки, за що може загрожувати до 5 років позбавлення волі.
Міністр сільського господарства Польщі Чеслав Секерський вибачився за неадекватну, як він зазначив, форму протесту, і пояснив це розпачом польських фермерів, які перебувають у складній економічній ситуації.
“Напередодні весняно-польових робіт вони не мають грошей на купівлю добрив та засобів захисту рослин. Важко не зрозуміти їхній відчай”, - заявив Секерський. Слідство у Польщі триває кілька днів і результатів поки що немає.
Коли і чому виникли протести
Після повномасштабного вторгнення Росії ЄС повністю відкрив ринки країн-членів для українських товарів – припинили діяти квоти на постачання та інші обмеження. Такі умови діють до червня, і зараз їх планують продовжити ще на рік. Після зупинки зернового коридору потік товарів через сухопутний кордон України із країнами сусідами збільшився. У Польщі, а потім і в Словаччині, Румунії, Угорщині та Болгарії виникли невдоволення напливом товарів, і з травня Єврокомісія запровадила тимчасові обмеження на ввезення в ці країни низки продукції. Більшою мірою це торкнулося пшениці, кукурудзи, ріпаку та насіння соняшнику. Ці обмеження скасували в середині вересня, оскільки в ЄК вважали безпідставними побоювання щодо загрози продукції з України ринкам країн незадоволеної п'ятірки.
Однак у Польщі категорично не погодилася з позицією ЄК, що згодом і переросло у протести. Спочатку кордон для вантажів із України заблокували транспортні компанії. Практично було перекрито й імпорт до Польщі, і транзит через неї до інших країн ЄС. Ці акції пов'язували з виборами у Польщі та сподівалися, що після обрання нового уряду вони припиняться.
І справді, після того, як новий прем'єр Дональд Туск сформував уряд, акції транспортників згорнули. Це одразу ж позначилося на економіці України. Якщо наприкінці минулого року через скорочення міжнародних перевезень втрати щомісяця становили до 400 млн доларів, то вже в січні поточного року, коли блокади не було, за інформацією митної служби України, зростання надходжень становило 11 млрд. гривень. ВВП у січні зріс у порівнянні з торішнім показником майже на 3,5%, і теж частково завдяки припиненню блокади.
"Зняття блокування польськими автоперевізниками польсько-українського кордону з середини місяця справило позитивний вплив як на діяльність експортерів, так і на діяльність виробників, які істотно залежать від імпортної сировини", - заявила міністр економіки України Юлія Свириденко.
Але затишшя тривало не довго. 9 лютого протестувати розпочали вже не транспортники, а польські фермери. Вони перекрили три пункти пропуску - "Медика-Шегині", "Гребене - Рава-Руська" та "Дорогуськ-Ягодин", дозволивши проїжджати лише по одному автобусу, вантажному та легковому автомобілю за годину. З того часу блокада триває, причому відбувається вона абсолютно хаотично Деякі пункти на якийсь час відкриваються, але потім закриваються знову Були випадки, коли один і той же пункт змінював режим пропуску тричі на день Повністю проїзд не припиняється, але інтенсивність така, що по обидва боки кордону накопичується більше тисячі автомобілів.
Заступник голови Всеукраїнської аграрної ради Денис Марчук не відкидає, що акції фермерів теж можуть бути пов'язані з виборами, але вже місцевими, які у Польщі будуть у квітні. "Проблема загострюється - у квітні місцеві вибори... Якби була політична воля, можна було б це все припинити", - заявив він у телемарафоні.
Протести фермерів відбуваються не тільки в Польщі
Але протести фермерів відбуваються не лише у Польщі. З початку року вони вже були у Німеччині, Бельгії, Іспанії, Нідерландах, Франції. Причини невдоволення практично однакові – зростання витрат на виробництво, збільшення імпорту, жорстка екологічна політика.
Крім того, багато фермерів, і в Польщі теж, незадоволені зниженням цін на зерно, які у 2022 році аномально зросли, зокрема через блокаду зернового коридору з України, а зараз впали.
“Звичайно, якщо тонна кукурудзи коштувала раніше за 380 доларів, а зараз 210 – це катастрофа. Звичайно, нікому з фермерів не подобається, що ціни стали значно нижчими. Крім того, у багатьох країнах фермери незадоволені політикою у сфері сільського господарства, яку проводить ЄС. До їхньої продукції більш жорсткі екологічні вимоги, ніж до імпортної”, - сказав співрозмовник з агроринку. Він не виключив, що в такому загальному контексті Україна, яка має торгові преференції, може сприймати як джерело проблем.
Безумовно, зняти транспортні та торговельні проблеми можуть лише уряди обох країн. Влада України при цьому діє вкрай обережно, щоб не погіршити ситуацію. І хоча особливих результатів поки немає, у Мінекономіки не втрачають надію домовитися з польською стороною, і жодних дій у відповідь найближчим часом робити не збираються.
“Поки що ми не в безвиході. Наша, моя мета – домовитися про зняття обмежень. Потрібно шукати вихід не у площині заборон”, - заявив торговий представник України Тарас Качка. При цьому він сказав, що в ході переговорів усім країнам ЄС вже повідомлено про можливість застосування Україною заходів у відповідь. "У нас офіційно є повідомлення про антидискримінаційні заходи, і ми чітко повідомили всім країнам ЄС, що ми готові до таких речей", - сказав торгпред України в інтерв'ю ЕП.
Уряд Польщі більш рішучий у своїх діях. Вже найближчим часом польські служби перевірятимуть на відповідність стандартам якості все зерно, яке заходить до Польщі з України, заявив днями заступник міністра сільського господарства Польщі Міхал Колодзейчак. За його словами, причина необхідності таких перевірок у тому, що в деяких випадках зерно, яке надійшло транзитом з України до Німеччини, виявилося нібито неякісним (технічним) та повернуто на територію Польщі.
За словами прем'єра Польщі Дональда Туска, під час постачання зерна порушуються правила конкуренції. “Ми хочемо допомогти Україні як державі, українцям як народу у збройному протистоянні з Росією. Безперечно, тут наша позиція ніяк не змінюється. Але не може бути так, щоб через війну та через нашу емпатію та відкритість до України хтось скористався цим для нечесної та нерівної конкуренції з нашими компаніями, нашими фермерами”, - заявив він 12 лютого.
Ну, а польські фермери тим часом повідомили, що з 20 лютого заблокують усі прикордонні пункти пропуску з Україною. Йдеться також про під'їзди до залізничних станцій та морських портів. Поки що акцію планують на місяць. Але навряд чи цей період проблеми вдасться вирішити. Торгпред України хоч і демонструє оптимізм, проте визнає, що вирішувати її доведеться довго. “Розмова (з польською стороною – ред.) про те, що проблема є і її треба вирішувати. Це не означає, що ми її вирішимо за дві години. На це піде цілий 2024 рік”, - заявив Качка.
А поки йдуть дипломатичні переговори, українські фермери та економіка загалом зазнаватимуть втрат. Розмір цих втрат поки що назвати складно, оскільки не можна передбачити масштаб розвитку акцій протесту. Але однозначно блокада негативно вплине і на бюджетні надходження, і на зростання ВВП