Днями російські бойові безпілотники впали на території Румунії та Латвії. В обох випадках їхні системи протиповітряної оборони супроводжували цілі, але збивати не наважилися.
Про те, чому країни НАТО досі не збивають російські дрони на своїй території та до чого це може ще підштовхнути Володимира Путіна, - у матеріалі РБК-Україна.
Зміст
8 вересня Повітряні сили повідомили, що група російських ударних безпілотників, які атакували Україну, порушили повітряний простір Румунії. Міноборони сусідньої країни підтвердило, що дрон заходив на її територію і в небо піднімалися винищувачі F-16.
Як пише Euroactive, принаймні два "шахеди" порушили повітряний простір Румунії в ніч із суботи на неділю. Один із них літав понад годину, після чого взяв курс на Одесу. Другий розбився у повіті Тулча.
Наступного дня виявили уламки на околицях села Периправа навпроти Вилкового Одеської області. Жодних пошкоджень зафіксовано не було, небезпечну знахідку направили на експертизу.
Місцева опозиція розкритикувала владу Румунії за бездіяльність. "Навесні глава армії попросив нас змінити законодавство, щоб ми могли збивати безпілотники, що заходять на нашу територію. Пане Чолаку, ви контролюєте 60% парламенту, чи збираєтеся ви щось із цим робити?", - звернулася до прем'єра лідерка партії USR Олена Ласконі.
Румунське МЗС висловило "рішучий протест" і закликало Росію припинити атаки на Україну і покласти край ескалації на кордоні. Заступник генсека НАТО Мірча Джоане засудив інцидент, назвав його потенційно небезпечним, але наголосив, що доказів "навмисних дій" Москви немає.
Ще один російський дрон розбився на території Латвії в районі села Гайгалава за 90 км від кордону з Білоруссю. За словами головнокомандувача армії Леоніда Калніньша, це був безпілотник типу "шахед", начинений вибухівкою.
За даними телекомпанії LSM, траєкторія польоту відстежувалася до місця падіння. Фахівці деактивували бойову частину, розслідування інциденту продовжується. Військові кажуть, що поява дрона не розцінюється як відкрита військова ескалація проти Латвії, оскільки його ціллю була не вона. Проте ухвалено рішення посилити протиповітряну оборону на східному кордоні.
Провокаціями з дронами Росія намагається дестабілізувати східний фланг НАТО, переконані у Центрі протидії дезінформації при РНБО України. А також залякати населення загрозою прямого збройного конфлікту та завадити наданню військової допомоги Україні. Відсутність жорсткої відповіді з боку НАТО має посилити кремлівський наратив про "слабкий Захід".
За словами радника глави Офісу президента Михайла Подоляка, росіяни застосовують "тактику салямі", дискредитуючи альянс, на перший погляд, незначними інцидентами. "Вони повільно ескалюють конфлікт, намагаючись уникнути активації статті 5 Статуту блоку про взаємну оборону. Мета - розхитати впевненість окремих членів альянсу, змусити задуматися про сепаратні домовленості з РФ", - зазначив він.
Військовий експерт, колишній речник Генштабу ЗСУ Владислав Селезньов називає дії (або скоріше бездіяльність) Латвії та Румунії абсолютно раціональними. З тієї точки зору, що рішення були ухвалені з міркувань національної безпеки. На думку цих країн, російські безпілотники не загрожували військовим комунікаціям.
"Вони намагаються уникнути ототожнення своїх дій з російсько-українською війною. Тому що така ключова стратегія країн, що входять до НАТО: "ми тут ні до чого і ніяк не хочемо бути причетними до війни", - пояснює він.
При цьому сама така практика є досить сумнівною, тому що Польща, наприклад, уже втратила двох своїх громадян, підкреслює Селезньов.
Зазначимо, йдеться про інцидент у листопаді 2022 року, коли внаслідок падіння ракети в селі Пшеводув загинули двоє людей. Пізніше під час розслідування Польща заявила, що впала ракета нібито української ППО. Якщо це й правдо, то означає, що російська крилата маневрувала, і в будь-якому разі трагедії не трапилося б, якби не атака агресора.
"Якби вони спрацювали на випередження та задіяли свої системи ППО, щоб знищувати російські ракети на території України, уламки точно падали б не на Польщу. А так виходить, що російські ракети залітають, розвертаються та атакують наші об'єкти. З одного боку - це військова хитрість Росії, а з іншого - військова безпорадність наших друзів", - зазначив співрозмовник.
На його думку, провокація в Латвії та Румунії, яка залишається без відповіді, лише спонукає Путіна й надалі підвищувати градус напруги.
"Думаю, наступним буде цілеспрямована дронова атака з мінімальною кількістю жертв. У такий спосіб Путін продемонструє, що ст. 5 договору НАТО не працює. А всі розмови про найпотужніший оборонний блок не мають нічого спільного з реальністю. Найбільший бюрократичний блок - це гарантовано про НАТО", - розповів Селезньов.
Щодо того, чому Латвія та Румунія досі не наважилися збивати дрони, не виключено, що вони намагаються перекласти відповідальність за ухвалення рішень на альянс.
"А він просто зволікає, тому що не може креативно рефлексувати на виклики, з якими стикається. Тобто поговорити, висловити занепокоєння - це вони вміють. На щось більше нездатні", - додав експерт.
Російські дрони не збивають, бо на це немає політичної волі, пояснює військовий експерт Михайло Жирохов.
"Військовий у будь-якій країні залежить від політичного рішення. Ми це бачимо зараз і в Польщі, і в Румунії, що "не потрібно провокувати Росію". Там, де політична воля є, збивають. Ми можемо подивитися на Білорусь. При всій моїй неповазі до Лукашенка, там була команда "збивати все". У Польщі та Румунії такої команди не було", - сказав він у коментарі YouTube-каналу РБК-Україна.
На ситуацію з падінням російських дронів у Румунії та Латвії відреагували у США. За словами представника Білого дому Джона Кірбі, подібні інциденти підкреслюють небезпеку, яку війна Росії проти України принесла європейському континенту. "Ландшафт безпеки змінився, тому ми робимо все, щоб Україна була здатна захистити себе", - наголосив він.
Подія в Латвії є результатом бездіяльності, заявив литовський міністр закордонних справ Габріелюс Ландсбергіс і закликав до сильної відповіді.
"Інциденти, які були немислимі ще 3 роки тому, тепер сприймаються як рутина. Ніщо не повинно падати на Україну, на Латвію чи будь-де на території НАТО, але це нова реальність, до якої привела наша бездіяльність. Литва, звичайно, підтримає сильну відповідь. союзників", - написав він у мережі Х.
Сама Латвія поки обмежилася викликом російського повіреного, якому висловили "категоричний протест". І повідомленням союзників, керівництва НАТО та Євросоюзу, а також міністрів закордонних справ інших країн.
Тим часом, схоже, в Румунії готуються діяти рішучіше. На сьогодні заплановано засідання сенатського комітету з оборони, де хочуть узгодити зміни до законодавства, які дозволять військовим збивати дрони над країною. До цього глава Сенату Ніколає Чуке пропонував укласти протокол з Україною, щоб по російських безпілотниках могли працювати румунські системи ППО.
Це опосередковано підтверджує, що ставлення сусідів до російсько-української війни адаптується до поточних реалій, каже Селезньов.
"Зверніть увагу, найзавзятіші наші прихильники - це країни Балтії, Польща та ряд східноєвропейських країн. Тому що розуміють, що вони наступні, якщо Україна не стримає російської навали. У нас є два навіжені сусіди Угорщина та Словаччина, які чомусь вважають себе недоторканими, але очевидно, що Путін марить часом, коли Східна Європа була під контролем Москви. Нашим сусідам не варто нехтувати загрозами, бо недооцінка часто призводить до катастрофічних наслідків", - зазначив він.
При підготовці використовувалися повідомлення оборонних відомств Румунії та Латвії, заяви чиновників України, НАТО, США та інших країн, коментарі військових експертів Владислава Селезньова та Михайла Жирохова.
Термінові та важливі повідомлення про війну Росії проти України читайте на каналі РБК-Україна в Telegram.