Чому громадам складно залучати донорські кошти: дослідження

Вона зазначила, що переважна більшість українських громад - 74%, паралельно з державним фінансуванням проєктів з відновлення шукають можливості залучати і донорські кошти та беруть участь у грантових програмах. Втім, 80% громад, які вже мають досвід участі у них - це, переважно, великі міста. Для невеликих населених пунктів цей досвід поки не став звичним.

"Як ми бачимо з дослідження, 85 громад з 219, які брали участь у опитуванні і у яких до 20 тисяч населення, подали за період великої війни від 1 до 3 пропозицій. 28 таких громад взагалі не брали участі у грантах, а більше 8 пропозицій подали 43 громади. У більших громадах досвід участі у грантах кращий - взагалі не подавати пропозиції на участь тільки 3 громади. 37 громад подали більше 8 пропозицій і 32 громади подали від 1 до 3 пропозицій", - повідомила Шуляк.

Переважна кількість громад, зазначила вона, відчувають потребу у підвищенні кваліфікації у спеціалістів, які мають готувати грантові пропозиції. Нестача проєктних менеджерів характерна для невеликих населених пунктів Дніпропетровщини, Полтавщини і Львівщини.

А мовний барʼєр (рівень знання мови, необхідний для участі у міжнародних грантах) - причина низької участі у грантових програмах у невеличних населених пунктах Сумщини, Житомирщини, Одещини і Закарпаття. І, наприклад, на Київщині невеликі за кількістю населення громади зазначають про наявність одразу двух цих проблема.

"Органам місцевого самоврядування на сьогодні дуже бракує кваліфікованих грантових менеджерів і, звісно, менеджерів зі знанням англійської мови. Як ми бачимо з проведеного аналізу, найбільшу кількість заявок - 83%, заповнили представники міських адміністрацій - 83%, а 7% опитаних громад залучили для цього сторонні організації", - зауважила Шуляк.

Серед викликів під час залучення стороннього фінансування для проєктів з відновлення майже третина громад - 23%, вказує на проблему з пошуком потенційних донорів через нестачу проєктних менеджерів . Особливо на це звертають увагу громади на Дніпропетровщині, Одещині, Полтавщині, Львівщині, Хмельниччині та Київщині. А у 85% громад виникають труднощі з відповідність проєктів критеріям грантових конкурсів. Особливо це актуально для Миколаївщини.

За словами Шуляк, набагато більше шансів при залученні міжнародного і грантового фінансування у громад, які розробляють або вже розробили програму комплексного відновлення (ПКВ). Нині їх створює вже більше 200 українських територіальних громад.

При цьому, працювати над програмами комплексного відновлення українським громадам допомагають і на рівні держави, і за підтримки міжнародних партнерів - це потрібно для того, щоб на місцях визначили стратегії своїх подальших дій і заходів з відбудови та навчились залучати для цього донорські кошти.

"Без навчання створити якісну ПКВ буде не лише складно, а взагалі неможливо. Тому зараз і на рівні парламентських комітетів, і на місцевому рівні організовують і проводять навчальні заходи. Зокрема, у комітеті з питань організації державної влади, місцевого самоврядування, регіонального розвитку та містобудування, створена робоча група, яка збирається раз на 2-3 тижні і розбирає всі ті питання, які турбують зацікавлені громади, а на місцевому рівні допомагають партнери", - повідомила Шуляк.

Нагадаємо, наприкінці 2023 року в Україні презентували методику розроблення програми комплексного відновлення території територіальної громади (ПКВ). Територіальні громади, які ще приступили до роботи над цим документом, можуть спиратися на чіткий, покроковий алгоритм того, як зробити це правильно, на які дані спиратися, кого залучати для їх аналізу, як і на які кошти втілювати.